1. Венсан Компані (Vincent Kompany)
Після того, як капітан "Манчестер Сіті" Венсан Компані грав впродовж години зі зламаним носом, струсом мозку та тріщиною в очниці в бельгійському відборі на Чемпіонат світу (перемога над Сербією 2:0), варто віддати честь іншим футболістам, які виявилися справді “міцними горішками”, проявивши мужність та силу духу на полі.
2. Стюарт Пірс (Stuart Pearce)
Отримавши прізвисько “божевільний”, Пірс був незламним і завжди в самому центрі битви за клуб чи країну. Однак найбільше він проявив себе в березні 2000 року, коли намагався "втекти" від болю зламаної ноги під час гри за "Вест Хем Юнайтед" проти "Саутгемптона". І що не менш дивно, з поля Пірс також вирішив зійти самотужки і не дозволив, щоб його винесли — носилки для слабаків.
3. Берт Траутман (Bert Trautmann)
Колишній німецький десантник сильно пошкодив шию, представляючи “Манчестер Сіті” 1956 року в фіналі Кубка Англії проти “Бірмінгем Сіті”. Однак всю правду воротар дізнався три дні потому, коли рентген показав, що Траутман догравав матч з переломом шиї. Тоді ж “міцний горішок” мужньо дограв матч до кінця, здійснивши ще декілька фінальних сейвів, чим допоміг своїй команді відстояти переможний рахунок 3:1.
4. Террі Батчер (Terry Butcher)
Закривавлений, проте нескорений, капітан Террі Бутчер допоміг Англії кваліфікуватись на чемпіонат світу 1990 року в Італії. Глибокий поріз на чолі та купа крові навряд чи могли стримати Террі “М'ясника”.
5. Джон Браун (John Brown)
"Рейнджерс" могли так ніколи і не побити рекорду Селтіка з його дев'ятьма тріумфами у чемпіонаті Шотландії, якби “Бомбардувальник” не грав, не звертаючи увагу на біль, в останній день сезону 1990/91. "Рейнджерс" потрібно було вигравати в "Абердина", щоб претендувати на титул. Це й сталось з рахунком 2:0. І лише опісля менеджер Брауна дізнався, що той грав із порваним ахіловим сухожиллям.
6. Рей Вуд (Ray Wood)
Практично на початку фіналу Кубка Англії 1957 року голкіперу "Манчестер Юнайтед" Вуду зламав челюсть форвард "Астон Вілли" Петер МакПарланд. Воротар втратив свідомість, проте коли прийшов до тями, віднайшов у собі сили грати як польовий гравець. Джекі Бланчфлавер (Jackie Blanchflower) був змушений взяти на себе обов'язки Рея. Незважаючи на величезний дискомфорт, Вуд повернувся, щоб останні сім хвилин грати у рамці воріт. "Юнайтед" тоді програли 2:1, проте Вуда й досі згадують за його хоробрість.
7. Пол Гаскойн (Paul Gascoigne)
“Газза” був одним з перших, хто носив захисну маску після перелому вилиці. Навряд чи доводиться сумніватись у його бажанні грати за "Лаціо".
Переклад та адаптація за матеріалами “Eurosport”