Про чемпіонати світу з футболу, які раз на чотири роки пришвидшують серцебиття вболівальників,вводять їх у стан ейфорії, заставляють забути про усі земні проблеми... написано вже стільки, що "відкривати Америку" немає сенсу. Тим не менше, це не заставило мене злегковажити і не поділитись з читачем цікавою інформацією, щодо найбільшого футбольного дійства! А точніше фактами,історією, про мундіальний шлях збірної, яка представляла свою країну на всіх чемпіонатах, починаючи з далекого 1930-того, та закінчуючи нашим часом. Представляла, і буде... так як зовсім незабаром, а саме наступного року, весь футбольний світ затамувавши подих, буде спострігати за подіями , які будуть розвиватись на теренах цієї країни. Думаю вже всі здогадались про яку футбольну збірну буде йти мова!? Так, це - легендарна Бразилія. Країна, кольори якої захищали найвідоміші футболісти всіх часів. Це Леонідас да Сілва, Артур Фріденрайх, Пеле, Гаррінча, Ромаріо...цей список можна продовжувати і продовжувати.
Але ближче до суті. У даному блозі і 8-ми наступних, будемо знайомитись з історією збірної Бразилії на усіх 19-ти ЧС. На кожен, окрім останнього, припаде по два мундіалі. Чому по два, а не більше? Не хочу одразу завантажувати Вас мегабайтами тексту. Як говорять "краще по чу-чуть і на довше, ніж все і одразу" :)
Отже поїхали, поринаємо у 30-ті...
При розіграші першого Кубка Світу відбіркові ігри не проводилися. ФІФА постаралася запросити всіх, кого тільки було можна. Проте лише 13 команд вийшли на футбольні поля Уругваю.
Перший матч збірної Бразилії на Кубках Світу відбувся 14 червня 1930 року на стадіоні "Парк Сентраль" у Монтевідео. Це була гра проти однієї з чотирьох європейських збірних, які прибули на Кубок Світу - Югославії. Термометр в день гри показував близько нуля. Незважаючи на те, що турнір проводився в Південній Америці, бразильці в такому холоді відчували себе гірше європейців, звиклих до зимових морозів. У першій половині матчу югослави двічі відправляли м'яч у сітку воріт збірної Бразилії. У перерві бразильці намагалися зігрітися за допомогою ковдр і гарячого чаю. Мабуть, це трохи їм допомогло, бо через 17 хвилин після початку другого тайму відбулася історична подія. Прежіньо вписав своє ім'я в історію бразильського футболу як гравець, який забив перший гол Бразилії в Кубках Світу ФІФА. Цікаво, але цей футболіст був мало кому відомий в самій Бразилії.
Прежіньо "гвоздик" (справжнє ім'я Жоао Коельо Нето) народився 8 лютого 1905 року і на Кубку Світу-1930 був капітаном збірної Бразилії. Він забив ще два м'ячі в другій грі проти Болівії і, таким чином, став першим бразильським бомбардиром в історії Кубків Світу. Прежіньо грав у складі клубу "Флуміненсе", який в ті часи вважався аристократичним.
Ще до початку матчу між Бразилією і Болівією обидві команди знали, що похід за Кубком Світу для них вже завершено. Югослави, обігравши болівійців трьома днями раніше, вже вийшли з групи, з якої за регламентом в наступну стадію виходила тільки одна команда. Бразилія, зрозуміло, теж перемогла Болівію, забивши чотири м'ячі. На другу гру тренер випустив шість нових гравців у порівнянні з першим матчем. Заміни в іграх Кубків Світу не дозволялися до 1970 року. Таким чином, у першому турнірі довелося зіграти лише 17-ти бразильським футболістам. Крім Прежіньо, у грі з Болівією відзначився Модерато, також записав на свій рахунок два голи. Бразилія завершила турнір з однією перемогою,однією поразкою і різницею м'ячів - 5:2.
Югославія потрапила до півфіналу, де була нещадно бита господарями чемпіонату з рахунком 1:6. Найсмішніше, що точно такий же рахунок був зафіксований у другому півфіналі, де грали збірні Аргентина і США. Далі пішов латиноамериканський фінал, в якому гору здобули уругвайці.
Збірна Бразилії перед матчем чемпіонату світу зі збірною Болівії (4:0), 14 липня 1930р.
Шлях: Бразилія 1 : 2 Югославія
Бразилія 4 : 0 Болівія
Разом: +1 =0 -1 (5-2=-3)
Місце : Шосте.
Цікаві факти :
Першим бразильським ідолом, що проявив себе на Кубках Світу, став Леонідас да Сілва, який грав на чемпіонатах світу в 1934 і 1938 роках.
Найбільш відомим бразильським футболістом початку століття був Артур Фріденрайх. Деякі з тих, хто пам'ятали гру цього майстра, стверджували, що він був краще самого Пеле.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вже через 4 роки, після не зовсім вдалого чемпіонату, Бразильці, будь-що, прагнули реваншу. Що їх чекало читаємо далі...
Бразилія повинна була розігрувати путівку на Кубок Світу в поєдинках із збірною Перу. Однак перуанці знялися з розіграшу, так що Бразилія автоматично потрапила до фінального турніру. В іншій парі повинні були зустрічатися Аргентина і Чилі. Однак чилійці теж відмовились, і Аргентина теж потрапила на чемпіонат без боротьби. Уругвайці, ображені на європейців за масову відмову від участі в попередньому розіграші, який проходив в їхній країні, вирішили в помсту не їхати до Італії.
У 1934 році бразильський футбол перебував у процесі переходу з аматорської в професійну форму. У країні одночасно існували дві футбольні структури: стара - Конфедерація, до якої входили клуби, які зберігали аматорський статус, і нова - Федерація, до якої ставилися найбільш сильні і "просунуті" клуби з Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу. ФІФА, однак, відмовлялася визнавати нову Федерацію, тому команду на Кубок Світу збирала Конфедерація. Бюрократи з двох структур намагалися домовитися, але безуспішно, і Федерація не відпустила своїх гравців на Кубок Світу. Єдиним сильним клубом, який як і раніше залишався вірним Конфедерації, був "Ботафого" з Ріо-де-Жанейро. Бразильська Конфедерація підписала тимчасові контракти з вісьмома гравцями професійних клубів (Це були: Сільвіо Хоффман, Луїс Луз, Тіноко, Луїзіна, Валдемар де Бріто, Армандіньо, Леонідас да Сілва та Патеско). До них приєдналися 9 гравців з "Ботафого" і, таким чином, 17 футболістів відправилися на Кубок Світу в Італію, захищати честь Бразилії.
Бразильці відправились до Італії 12 травня 1934 на борту невеликого і не дуже комфортабельного пароплава "Бьянкамано". Крім відсутності необхідної для тренувань інфраструктури, бразильцям доводилося обходитися без тренера з фізпідготовки. Незвичні до тривалих подорожей гравці поголовно страждали від морської хвороби. Пароплав зробив зупинку в Барселоні, де на нього підсіла збірна Іспанії.
Дорога до Європи тривала 13 днів. Команда прибула до Італії в п'ятницю, а грати проти Іспанії потрібно було вже в неділю. У 1934 році в Кубку Світу брали участь 16 команд, що грали за кубковою системою. Бразильці розуміли, що у них небагато шансів проти Іспанії. Деякі з кращих бразильських гравців не приїхали на турнір. З іншого боку, в іспанській команді грали видатні майстри того часу, серед яких не можна не згадати голкіпера Замору. Іспанці почали потужно і в першому таймі забили два м'ячі. У другій половині Леонідас да Сілва відквитав один гол, але Лангара поставив переможну крапку. Іспанія пройшла далі.
Бразилія програла, однак мала всі підстави нарікати на долю. Зокрема, один з бразильських гравців - Тіноко стверджував, що суддя скасував чистий гол Бразилії, а також прикинувся, ніби не помітив, що іспанський захисник вибив м'яч з воріт рукою. Збережені фотографії доводять, принаймні, щодо пенальті Тіноко був абсолютно правий.
Втім, не довго музика грала і на іспанській вулиці. У чвертьфіналі вони поступилися господарям турніру - італійцям, які й стали чемпіонами світу.
Збірна Бразилії перед матчем чемпіонату світу зі збірною Іспанії (1:3), 27 травня 1934, Генуя (Італія), стадіон "Stadio Marassi".
Шлях: Бразилія 1 : 3 Іспанія
Разом: +0 =0 -1 (1-3=-2)
Місце: Чотиринадцяте
to be continued...