Коли, де і як почали грати у футбол...

Але суть гри мільйонів була,є і буде однаковою - перемога, емоції.

Ігор, які схожі на теперішній футбол у стародавньому світі було безліч. Так, серед претендентів на головний прообраз футболу є стародавні китайці (чжу-чу), давні римляни та греки (гарпастум), також італійці (кальчо), ацтеки. А звичний нам футбол зародився у Британії.  Перші правила гри, які чітко розрізняли футбол і регбі, були записані 1863 року, хоча перші футбольні клуби з'явилися дещо раніше. Футбол за встановленими правилами здобув популярність в кінці XIX-го, на початку XX-го століття. Завдяки британським морякам гра потрапила в численні портові міста світу, а звідти поширилася на територію країн Європи, Латинської Америки, Африки, Азії.

Кемарі (Японія)

    Між 300 і 600 роками від Різдва Христа, японці винайшли гру, названу Кемарі (або Кенатт). У неї грало до 8 осіб. М'яч діаметром близько 25 см був покритий м'якою шкірою і набитий тирсою. Гравець повинен був не допустити торкання м'ячем підлоги, пасуючи і жонглюючи ним ногами. Поле для гри в Кемарі називалося Кікутсубо. За традицією, Кікутсубо було прямокутної форми з молодими деревами, посадженими в кожному з кутів поля. Класична версія відрізнялася використанням чотирьох різних видів дерев: вишні, клена, верби і сосни. У японців був навіть спеціальний сленг для Кемарі. При введенні м'яча, гравець кричав «Арійаааа!» (Поїхали!), а під час пасу партнера - «Арі!»

В Кемарі грають і сьогодні.

 

Єгипет

Всілякі артефакти з єгипетських гробниць, побудованих не пізніше 2500 років до нашої ери, свідчать про те, що схожі на футбол ігри існували в той період в цьому регіоні.

 

Епіскірос (Греція)

Близько 2000 років до нашої ери, древні греки винайшли гру з м'ячем. У неї грали в основному чоловіки, але жінки, при бажанні, теж могли попрактикуватися. Незалежно від статі, греки зазвичай грали голими. Один з гранітних рельєфів Афінського Державного Музею Археології (National Museum of Archeology in Athens) зображує грецького атлета, що утримує м'яч у себе на коліні, можливо, демонструючи цей прийом хлопчикові, який стоїть поряд.

Пок-А-Ток (Мезоамерика)

Згідно з істориками, мезоамериканська гра з м'ячем Пок-А-Ток існувала приблизно за 3000 років до нашої ери. Проте, найраніші з виявлених ігрових майданчиків («Paso de la Amada» в Мексиці) датуються 1600 років до н.е. Майданчик на Пасо де ля Амада підтримувалася і розросталася протягом 150 років. Вона представляла собою 80-метрове рівне вузьке поле, обнесене відкритими трибунами. Вчені вважають, що ця окремий майданчик був частиною цілої мережі схожих на неї споруд, розкиданих по всій Мезоамериці. Виходячи з малюнків на стінах і кераміці, археологи вважають, що стародавній спорт Пок-А-Ток був схожий на Тлачтлі, гру, описану в документах іспанських конкістадорів від 1519 року. Ігрове поле мало форму літери "I"

Гравці могли доторкатися ліктями, колінами або стегнами тільки до маленького гумового м'яча (10-15 см в діаметрі). Гол був таким величезним досягненням, що після нього гра, часто, відразу закінчувалася.

Pasuckuakohowog (Північна Америка)

Вважається, що Індіанці Північної Америки теж мали свою гру з м'ячем, яка називалася «pasuckuakohowog», що означає «вони зібралися, щоб пограти в м'яч ногами». Ігри проходили на початку 17 століття на пляжах з воротами шириною півмилі, які перебували на відстані милі один від одного. У pasuckuakohowog, брало участь до 1000 осіб. Грали, найчастіше, грубо і травмонебезпечно.

 

Кальчо (Флоренція)

Кальчо з'явилося в Італії приблизно в 16 столітті. Пьяцца делла Новер (Piazza della Novere) Флоренцію прийнято вважати колискою цього заворожливого спорту. З часом гра стала називатися «giuoco del Calcio fiorentino» (Флорентійська гра ногами) або просто - Кальчо. Перші офіційні правила Кальчо були опубліковані Джованні Барді (Giovanni Bardi) в 1580 році. Аналогічно римському Гарпастум, грали руками і ногами дві команди по 27 чоловік. Голи зараховувалися після перекидання м'яча через позначені на периметрі поля точки.

Спочатку, Кальчо призначалося для аристократів, які грали в нього кожен вечір між Богоявленням і Великим Постом (Epiphany and Lent). У Ватикані, Папи Клемент VII, Лев IX і Урбан VIII (Clement VII, Leo IX and Urban VIII) навіть грали самі! Так як Кальчо з самого початку приваблювало підприємливих людей, воно мало вплив і на міжнародному рівні. Директор однієї з англійських приватних шкіл Річард Мулкастер (Richard Mulcaster), у своєму трактаті про виховання молоді від 1561 року, згадує про британську версію «футбол натовпом», що з'явилася під впливом Кальчо. Кальчо було забуте майже на двісті років, поки не було відроджено вже у двадцятому столітті. Ігри знову почали проводитися в тридцятих роках. Зараз, щорічно у Флоренції на Пьяцца Санта Кроче (Piazza Santa Croce) у третій тиждень червня грають три матчі. Сучасні правила дозволяють використовувати удари головою, руками, ліктями і задушення, але забороняють підлі удари нишком і ногами в голову.

Футбол натовпом (Mob Football) Британія

   Між сьомим і дев'ятим століттями в Англії (включаючи прилеглі території Нормандії, Бретані, Пікардії, Уельсу, Шотландії та Ірландії) з'являлися різні ігри з м'ячем. Найпопулярніша і жорстока називалася «футбол натовпом» і проводилася між командами різних сіл у дні торжеств і свят. Ступінь безумства характеризує те, що під час матчів люди, які живуть поблизу забивали вікна своїх будинків. Обидві «команди» намагалися загнати м'яч на центральну площу ворожого села або грали проти інших районів свого міста, збираючись на ринковій або головній площі. Є безліч теорій про те як саме виник футбол натовпом. Деякі ранні його різновиди, такі як «Футбол на Масляну» (Shrovetide football) мали досить каламутні правила, що забороняють тільки вбивства людей. Одні легенди (міста Дербі) розповідають, що гра з'явилася в Британії приблизно в третьому столітті під час урочистостей з приводу перемоги над римлянами. Інші (Кінгстона-на-Темзі і Честера) стверджують, що все почалося з копання відрубаної голови переможеного данського принца. Гра також могла бути язичницьким ритуалом, де м'яч, що символізував сонце, належало захопити і пронести над полями, що гарантувало хороший врожай. Крім того, є свідчення (в Шотландії) про ранні матчі з регбі, які грали між собою одружені і неодружені чоловіки, ймовірно єретичного обряду. Можливо, футбол натовпом з'явився в Англії під час Нормандського Завоювання. Відомо, що схожа гра існувала в тому регіоні незадовго до появи в Англії. Точні витоки гри не можуть бути вказані, але, судячи по згадках про заборони, вона доводила людей до крайнього несамовитості. Існують записи про неприємні і навіть фатальних інциденти, що сталися з вини футболу і натовпу. Два випадки, датовані 1280 і 1312 роками, описують смертельні події, що стали наслідком гри у футбол з ножем на поясі. Такі приклади, можливо, стимулювали розробку неписаних правил і принципів, але всі вони згодом поступилися дорого заборонам. Тринадцятого квітня 1314 Король Едвард Другий (King Edward II) видав один з перших зареєстрованих заборон, тому що «суєта навколо великого м'яча» заважала торгівлі. Едвард Третій (Edward III) теж намагався заборонити «фьютбол» (futeball) в 1349 році, а після нього ще Річард Другий, Генрі Четвертий, Генрі Шостий і Джеймс Третій (Richard II, Henry IV, Henry VI and James III). Гра потрапила в немилість до буржуазії через свою «нехристиянську сутність» і відсутність правил. На початок 17 століття Карю з Корнуолла (Richard Carew) у своїй роботі Дослідження Корнуолла (Survey of Cornwall) спробував внести кілька здорових ідей, таких як заборона на атаки нижче пояса і паси вперед. Ці нововведення, проте, не отримали широкого розповсюдження і насильством продовжували насолоджуватися.