Футбольна Україна: міцні граніти Житомирщини
На черзі проекту "Футбольна Україна" оповідь про обдарованих житомирян.
Як не прикро, великий футбол у Житомирі зник… Віримо, що ненадовго. Вболівальники-житомиряни із стажем пригадують, як їхнє рідне «Полісся» ще в радянські часи брало Кубок (двічі!) та чемпіонат України. Уродженці краю Сергій Круліковський та Віктор Банніков чимало відіграли в київському «Динамо». Гранди вітчизняного футболу вже забули стежку до древнього Житомира. Незважаючи на тимчасові негаразди область продовжує постачати футболістів до професійних клубів України. Про найбільш здібних з-поміж них порозмовляємо у блозі.
Віктор Банніков – багаторічний страж воріт "Динамо"
Географічна довідка:
Область межує: з Київською, Вінницькою, Хмельницькою, Рівненською областями, Республікою Білорусь; площа і населення: 29 832 км.кв., 1 млн 300 тис.; найбільші міста області: Житомир, Бердичів, Коростень-Новоград Волинський, Малин, Коростишів; найбільші ріки: Тетерів, Случ, Ірпінь, Ірша
Найвідоміші клуби області:
«Папірник», Малин (дата заснування: 1923), «Полісся», Житомир (роки існування: 1959-2005; попередні назви: «Авангард», «Автомобіліст», «Спартак», «Хімік»), «Авангард», Новоград-Волинський (дата відродження: 2011. ), «Система-КХП», смт. Черняхів, «Крок», Житомир (зірковий час: 90-ті роки), ФК «Бердичів» (рік заснування: 1995. В радянські часи у місті існував військовий клуб «Зірка». Її добре пам’ятає Сергій Ковалець),«Хіммаш», Коростень (дата заснування: 2001), ФК «Коростень», Коростень (період існування: 2001-09), «Металург», Малин (рік заснування: 2003), «Легіон», Житомир (рік заснування: 2003), Арсенал», Житомир (дата заснування: 2010)
Юрій Вернидуб
Місце народження: Житомир; дата народження: 22.01.1966; позиція: захисник, півзахисник; виступав за команди: «Спартак», Житомир (1983-84), ЛВВПУ, Львів (1985-86), «Колос», Нікополь (1987), «Дніпро», Дніпропетровськ (1988), «Прикарпаття», Івано-Франківськ (1988), «Металург», Запоріжжя (1989-92), «Кемніцер», Німеччина (1993-94), «Торпедо», Запоріжжя (1994-96), «Зеніт», Росія (1997-00); досягнення: володар Кубку Росії (1999)
Вважав і вважаю Юрія Миколайовича одним із найобдарованіших тренерів України. Не здивуюся, якщо в недалекому майбутньому житомирянин очолить «синьо-жовту» збірну. Він, наче ювелір, що довго-нудно перетворює алмаз на блискучий діамант, гранить молоді таланти. Лишень порахуйте скільки юнаків розкрилося в «Зорі»! А скільки заграло легіонерів!
В молоді роки Юрій Вернидуб завоював славу непоступливого захисника та вправного пенальтиста. Після запорізького «Металурга» чоловік потрапив до не надто відомого «Кемніцера». В той же час за саксонський клуб кілометри нарізав такий собі Міхаель Баллак. Хм, можливо саме наш земляк вчив Мішу правильно пробивати одинадцятиметрові?:)
Минулого року «Зоря» ледве не втрапила до Ліги Європи. Побажаймо Юрію Миколайовичу скуштувати груповий етап турніру!
Чемпіонат України 1995/96, «Торпедо» – «Чорноморець» – 2:1
«Торпедо»: Колєсов Олег, Шубін Олексій, Черкун Ігор, Вернидуб Юрій (к), Максименко Андрій, Павлик Ігор, Смірнов Денис (Волков Олександр, 83), Бондаренко Юрій (Столовицький Ігор, 69), Плотко Ігор, Бондаренко Роман, Косенко Олексій (Вєтров Олег, 65)
Тренер: Надеїн Ігор
«Чорноморець»: Суслов Олег, Кардаш Василь, Васильков Руслан (Колесніченко Віталій, 46), Букель Юрій, Тернавський Владислав, Парфьонов Дмитро, Жабченко Ігор (Мочуляк Олег, 59), Гусейнов Тимерлан, Зотов Олександр, Сак Юрій (к), Горшков Олександр (Селезньов Юрій, 46)
Тренер: Буряк Леонід
Голи: 1:0 – Смірнов (1), 2:0 – Вернидуб (29, з пенальті), 2:1 – Гусейнов (57)
Сергій Заєць
Місце народження: Бердичів; дата народження: 18.08.1969; позиція: захисник, півзахисник; виступав за команди: «Динамо», Київ (1986-1993), «Нива», Вінниця (1993/94), «Уралмаш», Єкатеринбург, Росія (1994-95), ЦСКА-3, Київ (1999/00); досягнення: чемпіон СРСР (1990), володар Кубку СРСР (1990), чемпіон України (1993), Кубок України (1993)
Ім’я Сергія Зайця не надто відоме широкому загалу вболівальників, а як-не-як чоловік віддав не один рік життя київському «Динамо». Більше того, він безпосередньо доклав руку, чи вірніше сказати ногу, до успіхів киян в останніх розіграшах чемпіонату СРСР. Так, в сезоні 1989 він забив надважливі м’ячі «Паміру», «Торпедо», «Жальгірісу» та «Шахтарю». Український гранд, взявши «бронзу» першості, а через трохи й Кубок країни, потрапив до Кубка володаря Кубків. Ех, славна видалася «заруба» проти «Барселони» у чвертьфіналі… В найпершому сезоні незалежної України «Динамо» погналося за двома зайцями – Кубком та чемпіонатом – і піймало облизня. Кубок помахав рукою в чвертьфіналі (напакостило киянам запорізьке «Торпедо»), а «золото» потрапило до рук кримчан. В цих не вельми втішних для «Динамо» поєдинках брав участь і Сергій Анатолійович. Та наступного сезону Київ свого не віддасть: виграє обидва трофеї. Професійну кар’єру житомирянин закінчував на Уралі. «Уралмаш» в середині 90-их вважався твердим «середняком» вищої російської ліги. На початку ХХІ століття слід Сергія Анатолійовича був помічений в аматорських колективах Київщини.
Чемпіонат України 1992/93, «Верес» – «Динамо» – 1:3
«Верес»: Довганський Сергій, Кабанець Ігор, Родненок Павло, Ільїн Олексій, Ланцфер Ярослав, Каліщук Микола (Мєхов Олег, 32), Лень Юрій, Новак Володимир (к), Снегірьов Олексій, Черних Геннадій (Кучер Олег, 75), Гуринович Ігор
Тренер: Носов Віктор
«Динамо»: Мартінкенас Вальдас, Лужний Олег, Цвейба Ахрік (к), Панкратьєв Ігор, Шматоваленко Сергій, Ковалець Сергій, Анненков Андрій (Зуєнко Миколай, 73), Заєць Сергій, Ребров Сергій (Яковенко Павло, 55), Леоненко Віктор (Мінтенко Віталій, 46), Шкапенко Павло
Тренер: Пузач Анатолій
Голи: 0:1 – Лужний (25), 0:2 – Анненков (30), 0:3 – Заєць (63), 1:3 - Мєхов (85)
Сергій Заєць (ліворуч) проти "динамівців" Мінська
Олександр Паляниця
Місце народження: Житомир; дата народження: 29.01.1972; позиція на полі: нападник; виступав за команди: «Дніпро-2», «Дніпро», Дніпропетровськ (1992, 1995-96, 1997), «Кривбас», Кривий Ріг (1992, 1999-00), «Верес», Рівне (1993-94), «Карпати-2», «Карпати», Львів (1996, 1998-99), ЛАСК, Австрія (1997), «Металіст-2», «Металіст», Харків (2001-03), «Спартак-Горобина», Суми (2004), 2 матчі за збірну Україну; досягнення: «бронза» чемпіонату України (1992, 1996, 1998, 2000), фіналіст Кубку України (1995, 1999, 2000), член Клубу Олега Блохіна
Олександру Паляниці поталанило народитися 29 лютого – у цей день на світ також з'явилися легенди радянського футболу Олексій Мамикін з Йожефом Сабо. Житомирянин – один з найкращих бомбардирів в історії українського чемпіонату. Особливо на славу йому вдався час, проведений у «Карпатах». Від дуету Паляниця-Гецко тремтіли всі кіпери першості. В сезоні 1998/99 форварди «настріляли» по 16 м’ячів. Більше тільки набив молодий Андрій Шевченко. Сезоном раніше Паляниця, будучи гравцем «Карпат» і «Дніпра», провів 17 голів. Загалом у нашій вищій лізі Олександр Віталійович відзначався 79 разів! Тричі з різними командами («Дніпро», «Карпати», «Кривбас») житомирянин виходив до фіналу Кубку України, і тричі йому не таланило. Особливо болюче вколола поразка 1995 року. Погодьтеся, неприємно, коли поступаєшся в серії післяматчевих пенальті, та й ще в результаті нервових 6:7. Окрім рідних українських колективів Паляниця побігав за австрійський ЛАСК.
Чемпіонат України 1992 року, «Буковина» – «Дніпро» – 1:2
«Буковина»: Циткін Володимир, Соботюк Сергій, Войтюк Олександр, Мустафаєв Асан, Махіня Юрій, Федоров Леонід, Будник Віктор, Гій Юрій (к), Фінкель Борис, Алістаров Валерій (Марков Віталій, 57), Мінтенко Віталій (Олійник Віктор, 46)
Тренер: Школьніков Єфим
«Дніпро»: Городов Валерій, Горілий Володимир, Беженар Сергій, Мамчур Сергій, Тищенко Вадим (к) (Сасько Олексій, 73), Полунін Андрій, Юдін Андрій, Максимов Юрій, Захаров Олександр, Москвін Валентин (Багмут Володимир, 70), Паляниця Олександр
Тренер: Павлов Микола
Голи: 0:1 – Паляниця (15), 0:2 – Полунін (40), 1:2 – Федоров (71)
Андрій Ткачук
Місце народження: Житомир; дата народження: 18.11.1987; позиція: півзахисник; виступав за команди: 2004/ 05 – «Полісся», Хмельницький, «Карпати-2», Львів, 2005/06, 2006/07, 2007/08, 2008/09, 2009/10, 2010/11, 2011/12 – «Карпати», Львів, 2012/13 – «Карпати», «Арсенал», Київ, 2013/14 – «Карпати», 2014/15 – «Ворскла», Полтава
Від початку останнього сезону – Андрій гравець «Ворскли». Побивши горшки з керівництвом «Карпат», Ткачук спочатку був відправлений в оренду до столиці, а потім підписав повноцінний контракт з «зелено-білими» полтавчанами. І це після дев’яти років проведених в Львові. Андрій навіть виводив «левів» на арену з капітанською пов’язкою. Цікаво, що «Ворскла» підписала ще одного капітана свого колишнього клубу. Мова йде про Сергія Сімініна. Кажуть, минулого року житомирянином цікавився австрійський «Штурм». Якщо це правда і погодься Андрій на переїзд, австрійська Бундесліга мала протистояння двох нещодавніх упеелівців: Ткачук проти Ванче Шикова.
Наприкінці літа команда Василя Сачка вже не вперше спробує сили у кваліфікації Ліги Європи.
Чемпіонат України 2007/08, «Карпати» – «Закарпаття» – 2:0
«Карпати»: Налєпа Мацей, Юрьєвич Олександр (Кірильчик Павло , 58), Іщенко Микола (к), Кобін Василь, Пшеничних Сергій, Годвін Самсон, Худоб’як Ігор, Ткачук Андрій, Сучков Олексій (Кополовець Михайло, 58), Роша Батіста, Ковель Леонід
Запасні: Мартищук Юрій, Шкред Олег, Фещук Максим, Лапко Микола, Луцик Антон
Тренер: Валерій Яремченко
«Закарпаття»: Бабенко Дмитро, Чижевський Олександр (к), Браїла Володимир, Кривошеєв Олексій, Козоріз Іван, Аладашвілі Кахабер, Марцваладзе Отар, Микуляк Владислав (Шопін Ігор, 77), Вишняк Ярослав (Бундаш Мирослав, 74), Єсін Сергій, Діденко Анатолій (Бурий Олександр, 74)
Запасні: Надь Олександр, Донець Андрій, Зелді Сергій, Ксьонз Павло
Тренер: Петро Кушлик
Голи: 1:0 – Ковель (65), 2:0 – Ткачук (73)
Руслан Маліновський
Місце народження: Житомир; дата народження: 04.04.1993; позиція: півзахисник; виступав за команди: 2010/11, 2011/12 – «Шахтар-3», Донецьк, 2012/13 – «Севастополь», «Севастополь-2», «Шахтар-3», 2013/14, 2014/15 – «Зоря», Луганськ, 1 матч за збірну України (проти Латвії, 31.03.2015)
Ще один житомирянин в структурі «Зорі». Справжньою зіркою орендований в «Шахтаря» гравець став після виїзного матчу проти «Фейєнорда». На початку другого тайму луганці безнадійно «горіли» – 0:3. Як на 54 хвилині Руслан пробив (чи навісив?) з лівого флангу. Будківський вчасно пригнувся, і сфера опинилася у воротах Мюлдера. Через трохи Максим Білий звів відставання до мінімуму. А на 80 хвилині той-таки Маліновський пальнув з лівої ноги з-за меж штрафного -3:3. А далі, а далі… Всього півтори хвилини розділяли «Зорю» і груповий етап Ліги Європи.
Нещодавно Михайло Фоменко викликав молодого півзахисника на матч проти Латвії. Ротань не вічний, йому потрібно шукати рівноцінну заміну. Одна на Маліновського чекає серйозна конкуренція в обличчі Рибалки, Сидорчука, Гармаша. Та футболіст, який за короткий термін з виконавця «Шахтаря-3» перетворився на одного з найбільш перспективних гравців УПЛ, здатний на будь-які дива.
Чемпіонат України 2013/14, «Зоря» – «Говерла» – 1:0
«Зоря»: Шевченко Микита, Каменюка Микита (к), Шуніч Тоні (Маліновський Руслан, 46), Вернидуб Віталій, Ярмаш Григорій (Будківський Пилип, 69), Грицай Олександр, Білий Максим, Хомченовський Дмитро, Сірино де Олівейра Даніло, Любеновіч Желько (Петряк Іван, 53), Болі Яннік
Запасні: Сантіні Кршеван, Ігнатєвіч Нікола, Ліпартія Джаба, Малишев Максим
Тренер: Вернидуб Юрій
«Говерла»: Бабенко Дмитро, Балафас Сотіріос, Ле Таллек Дамієн (Райчевіч Мірко, 82), Дандеа Адріан, Трухін Дмитро, Люлька Сергій, Кочиш Разван-Василе (к), Нікулає Маріус, Акакпо Серж (Вечурко Микола, 89), Перейра Фернандо, Степанюк Руслан (Фещук Максим, 90)
Запасні: Надь Олександр, Буяльський Віталій, Лисицький Віталій, Арзе Вісенте
Тренер: Грозний В’ячеслав
Голи: 1:0 – Маліновський (84)
P.S. Уточнення щодо заголовку. Житомирщина відома багатими покладами граніту.
Підготував Андрій СОКОЛОВСЬКИЙ