"Футбол 24" склав список причин, чому відставка Луїса Енріке в кінці сезону – прекрасна новина для "Барселони".
1. Символізм
У "Барселони" є традиція закінчувати великий цикл гучною поразкою з рахунком 0:4. Так було з чудовою Дрім-тім Йоханна Кройфа – 0:4 в фіналі Ліги чемпіонів 1994 року від "Мілана". По суті, реальним кінцем "Барси" Гвардіоли стали 0:4 в Мюнхені в 2013 році, нехай це й сталося наступного року після відходу Пепа.
І ось настав час 0:4 від ПСЖ. Містичний рахунок, який явно натякає на те, що і цикл Лучо-тім підійшов до кінця, а команда потребує свіжої крові і ідей.
2. Виснаженість
Працювати в "Барселоні", з усіма цими високими тиском і очікуваннями, – це дуже серйозне випробування.
Хосеп Гвардіола, наприклад, вже до кінця свого першого сезону в "Більше ніж клубі" в ролі тренера посивів і втратив залишки волосся. По фотографіях Луїса Енріке видно, наскільки у нього додалося сивини в порівнянні з тим періодом, коли він тільки очолив "Барселону". Ця психологічна виснаженість і призводить до частих перепалок з журналістами навіть після вдалих матчів і фактору, про який мова піде нижче.
3. У Луїса Енріке немає нових ідей
Мабуть, це головний фактор. Характеристика "найкращий фізрук в історії світового футболу" апріорі несправедлива по відношенню до Лучо. Зрештою, він і Хуан Карлос Унсуе (помічник, про якого ні в якому разі не можна забувати) свого часу непогано попрацювали, і в сезоні 2014/15 "Барселона" кінець-кінцем почала багато забивати після стандартів і контратак.
Але так само очевидно, що Луїс Енріке – це не Гвардіола. Лучо-тім ніколи не була такою концептуальною, як Пеп-тім. Вже під час другого сезону Енріке контратаки і стандарти почали працювати набагато слабше. Він нічого не може вдіяти з досі триваючим просіданням гри команди в захисті і півзахисті. Півзахист завжди був гордістю "Барселони", а зараз його роль звелася до допоміжної. Не покидає відчуття, що вся тактика Луїса Енріке полягає в ідеї "доставте м'яч МСН, вони щось придумають", а це, як не крути, бідний арсенал для однієї з кращих команд у світі.
Ще одна слабкість Луїса Енріке – він не вміє переламувати хід невдалих матчів. Якщо початкова ідея не працює, то Лучо фактично мириться з неминучою поразкою. Заміни цього ентренадора вже стали чимось на кшталт іронічного мема: то він змінює центральних захисників за 5 хвилин до кінця матчу, то взагалі обходиться без замін, як було в програному домашньому матчі з "Валенсією" в минулому сезоні, немов би рахунок на табло повністю влаштовував Лучо.
4. Луїс Енріке не контролює роздягальню
Всі три сезони Лучо в "Барселоні" складається враження, що він не головний у команді, а його авторитет постійно під питанням. Можна згадати початок січня 2015 року та традиційну поразку від "Реал Сосьєдада" на "Аноеті". Лео Мессі тоді влаштував дуже серйозний скандал, який вдалося погасити лише завдяки Хаві та Іньєсті, що виступили фасилітаторами. Але Луїс Енріке після того конфлікту з головною зіркою клубу перестав бавитися в альфа-самця і великого тактика, а "Барселона" отримала імпульс і видала феноменальну весну, вигравши три трофеї. Але імпульс з того часу втрачено, краще з того часу команда грати не стала, більше того, спостерігається якщо не деградація, то стагнація.
Луїс Енріке нічого не може зробити з Жераром Піке, який переїхав жити в "твіттер". Він стійко спостерігає, як Бускетс всю темпораду видає рівень гри, властивий передсезонці і ніяк не може набрати форму. Неймар на очах перетворюється з футболіста у фрістайлера.
Притчею во язицех стала незрозуміла сварка Лучо з Ракітічем. Відносини з Мессі у них теж далекі від ідеалу, а фраза Лео про "гарантії розвитку клубу" як головну умову продовження контракту явно натякає, що найкращий гравець сучасності не вважає Луїса Енріке цією самою гарантією. Нарешті, у багатьох матчах "Барселона" виглядала як команда, яка не готувалася до нього ні ментально, ні тактично. Апофеозом стали ті самі 0:4 від ПСЖ.
5. Луїс Енріке не може задіяти Ла Масію
Це найбільш суперечлива позиція. Звичайно ж, не кожен рік Ла Масія видаватиме таланти рівня Мессі, Хаві або Іньєсти. При цьому не можна сказати, що Луїс Енріке не дає шансів Денісу Суаресу і Рафіньї, і що він раніше ігнорував Муніра і Сандро Раміреса. Але якщо при Гвардіолі користь приносили навіть такі пересічні, взагалі-то, гравці, як Крістіан Тельйо та Ісаак Куенка, то при Лучо "Барселона" іноді виходить максимум з одним-двома своїми вихованцями у складі.
Незрозуміло, чому майже не отримує шансів Карлос Ален, тим більше з півзахистом треба щось робити. Незрозуміло, навіщо за серйозні гроші взяли Діня як явного дублера Альби, і при цьому відпустили Грімальдо, який розкрився в "Бенфіці".
У будь-якому випадку, Луїсу Енріке треба подякувати за багато титулів і прекрасних матчів. Але в даній ситуації його відхід – необхідний захід для команди і клубу.
Хто очолить "Барселону" після Луїса Енріке? Опитування
Гвардіола емоційно прокоментував відхід Луїса Енріке з "Барселони"