Прийшло свято й на українську вулицю. Така перемога, як над збірною Швеції у першому турі чемпіонату Європи, здається ще ціннішою.
Адже не кожна команда, поступаючись у рахунку, здатна продемонструвати характер і видряпати звитягу. Перемога України над шведами стала 26-ю вольовою в історії фінальних частин чемпіонатів Європи з футболу. Далі - про ті команди, що виявляли волю до перемоги частіше за інших.
Друге місце за цим показником розділили між собою дві збірні - Німеччини та Чехії. "Бундестім" своє досягнення встановлювала впродовж 20-ти років. Від півфіналу ЄВРО-76 проти югославів, де, поступаючись 0:2, переламала хід поєдинку, і аж до фіналу 96-го, де перед німецьким характером не встояли чехи.
Слов’яни, до слова, теж волю до перемоги демонстрували тричі. Їм належить унікальне досягнення. У кожному з трьох матчів групового турніру ЄВРО-2004 суперники чехів були попереду. Національні команди Німеччини та Латвії мали перевагу в один гол. А от голландці вели з рахунком 2:0. Однак і це не допомогло. Чехія виграла групу з дев’ятьма очками. Щоби здобути три вольові перемоги на ЄВРО, чехам вистачило 9-ти днів!
Рекордсменом же європейських першостей є збірна Франції. “Гальські півні” найчастіше демонстрували міць свого характеру. Аж 5 разів триколірні вигравали поєдинки, в яких поступалися. Уже навіть сформувалася тенденція. Якщо французи здобувають дві вольові перемоги на турнірі, то вони стають чемпіонами. Так було у 84-му, коли власної переваги не втримали югослави в груповому турнірі та португальці в екстратаймі півфіналу. У 2000-му історія повторилася. Знову півфінал, знову перевага Португалії, знову додатковий час і підсумкова звитяга “галлів”. Жагу до перемоги триколірні продемонстрували й у фіналі проти Італії. У 2004-му - лиш одна вольова, проти Англії. Як наслідок - обійшлися без титулу. У будь-якому випадку українцям краще не ловити гав у наступній грі. І навіть, якщо синьо-жовті заб’ють, потрібно пам’ятати, що їхній суперник - чемпіон за вольовими перемогами.