Славек і Славко. Кожен, хто бачив цих хлопців, спішить висловити свою думку про талісманів Євро.
Комусь вони подобаються, комусь не дуже. Втім сам факт того, що в чемпіонату повинен бути якийсь мультяшно-іграшковий символ, сприймається як щось очевидне. Хоча перші чемпіонати Європи цілком обходилися без талісманів.
На чемпіонатах світу першопрохідцем став англійський лев Віллі в 1966 році. Коли ж Артеміо Франкі вирішив перетворити Євро на малий мундіаль, стало зрозуміло - талісман потрібен і континентальній першості. У 1980, окрім збільшення команд, УЄФА провела ще одну реформу - представила вболівальникам отакого дерев’яного чоловічка.
Оскільки турнір проводили в Італії, Піннокіо, як його символ, виглядав цілком логічно. Однак виявилося, що всі права на використання персонажа викупила студія Волта Діснея. Міняти талісман було вже запізно. Відтак символ Євро був безіменним. Такий собі чоловічок, схожий на Піннокіо.
Далі був гальський півник Пено у 1984-му. Абсолютними близнюками виглядали талісмани 1988 та 1992 років. Знайдіть десять відмінностей між двома кроликами - німецьким Берні та шведським Реббітом. Окрім кольору форми, звичайно. Втім, жодних претензій щодо плагіату висунуто не було.
Згодом ще були два леви. Англійський, щоправда, класичний, а бенілюксівський - чомусь із ріжками. Попередники Славека і Славка також були чимось на них подібні. Веселі Трікс і Флікс із Австрії та Швейцарії.