Титул чемпіона Європи. Кожен до нього йде по-різному. Комусь ще й щетина як слід на лиці не виросла, а він уже кубком над головою розмахує. Інші йдуть до нього все життя професіонального футболіста. Хто ж є найстаршим серед усіх тріумфаторів європейських першостей?
Чемпіонат Європи не встиг розпочатися, а російські вболівальники вже в екстазі.
Чемпіонат Європи 84-го року став тріумфальним для збірної Франції. Галльські півні, граючи перед рідними трибунами, здобули золото, продемонструвавши неймовірну гру. Беззаперечним героєм того турніру став його найкращий бомбардир, капітан "триколірних" Мішель Платіні.
Фінал... Гра, в якій нікому не хочеться ризикувати. Матч, у котрому ціна забитого м’яча велика, як ніколи. Статистика свідчить - той, хто забиває першим у фінальній грі чемпіонату Європи з футболу, в 77% випадків піднімає над головою Кубок Делоне.
Старий кінь борозди не зіпсує.
На чемпіонат Європи до України та Польщі приїдуть 16 збірних, по 23 футболісти в кожній. Усього 368 гравців.
Потрапити до збірної хоче кожен. Спочатку до юніорської, згодом до молодіжної, а врешті до національної. Далі вже нема чого прагнути? А от і ні. Є ще одна збірна, потрапити до якої ще важче, ніж до головної команди своєї країни.
Їх надто часто списують із рахунків. Мовляв, кращі часи цих футболістів уже позаду. А 35 років - це, вибачайте, не 25. Утім тренери все ж хочуть мати в своїй заявці кількох супердосвідчених гравців.
Що потрібно для того, аби перемагати у футболі? На це питання відповість Вам і школяр - забивати якнайбільше голів. Кому ж за понад півстолітню історію чемпіонатів Європи це просте, на перший погляд, завдання підкорювалось найкраще?
Багатьом футбольним клубам є чим гордитися. Одні хизуються найбільшою кількістю здобутих чемпіонських титулів, інші вихваляються престижними єврокубками. Та є команди, що спеціалізуються на підготовці чемпіонів Європи.
