Проблема футбольних хуліганів на континентальних першостях гостро стоїть уже більше трьох десятиліть. Перша гра, яку ледь не відмінили через безлади на трибунах, відбулася ще в рамках чемпіонату 1980-го року в Італії.
12 червня англійські та бельгійські футболісти вийшли на поле стадіону "Коммунале" в Турині. Це була перша гра групи В, вона увійшла в історію як "сльозогінний матч". Поєдинок видався чудовим. Рей Вілкінс, який у ті часи захищав кольори "Ман Юнайтед", став автором голу-красеня, самотужки пошивши в дурні всю оборону суперників. Однак уже через три хвилини Ян Кулеманс відновив рівновагу - 1:1.
Які б не кипіли пристрасті на полі, на трибунах було ще гарячіше! Англійські та бельгійські вболівальники в прямому значенні зійшлися в кулачній бійці. Побоїще заледве перервали італійські карабінери. Для цього вони були змушені застосувати сльозогінний газ.
Хоч як намагалися футболісти сконцентруватися на грі й не відволікатися на трибуни - все даремно. Газ, випущений поліцейськими, жертв не обирав. У гравців почали неймовірно сльозитися очі, а голкіпер Рей Клеменс ледь не втратив свідомість. Коли матч перервали, воротар упав, ледь дійшовши до лави. Як згадують учасники тих подій, вони лиш тримали кулаки, щоби матч не відновили.
Втім, коли газ розвіявся, догравати таки довелося. От лиш бойовий запал команд уже зійшов нанівець. Більше голів футболісти не забивали. Нічия 1:1 - підсумок сльозогінного матчу.