Ярослава Магучіх перемогла на чемпіонаті світу в стрибках у висоту й стала найтитулованішою українською легкоатлеткою планетарних форумів у приміщенні. В активі нашої рекордсменки два золота, срібло й бронза.
Уся спортивна кар’єра Ярослави пов’язана з наставницею Тетяною Степановою. П'ятнадцять років вона поруч із Магучіх на тренуваннях, змаганнях і в житті.
Футбол 24+ додзвонився до зіркової наставниці в Торунь увечері після переможного стрибка.
– Тетяно Володимирівно, вітаємо з перемогою! Змагання вийшли дуже конкурентними, чотири спортсменки до останнього боролися за медалі, і тільки Ярослава стрибнула на два метри й один сантиметр. Очікували на перемогу в такій запеклій боротьбі?
– Так, і вірила, і очікувала. Скажу більше, орієнтувалися на 206 сантиметрів. Ми добре попрацювали на зборах в Угорщині, цю висоту Ярослава могла взяти. Ну, цього разу трошки не вийшло. Але ми, звісно, дуже задоволені перемогою.
– Коли Ярослава йшла до висоти 201 см, один із її стрибків вийшов не ідеальним. Планка не впала, але ви щось їй сказали, і наступну спробу вона використала спокійно та впевнено. Що то за чарівна підказка була?
– Робочий момент. Коли Ярослава розбігалася, то перший крок перед стрибком у неї вийшов з великою витратністю енергії. Через ширший крок зрізалася дуга стрибка. А потрібно було розбігатися не через силу, а з легкістю. У цьому була похибка.
– Ярослава всі висоти взяла з першої спроби, хоча розпочала пізніше за суперниць зі 193 см. Не ризикували, чи настільки були впевнені в собі?
– Ми вирішили розпочинати з цієї висоти, щоб зекономити більше енергії. Я дуже задоволена стрибками. Навіть стрибала від радості. Є невелика прикрість від того, ще не стрибнули 206, на які націлювалися.
– На чемпіонаті світу не було кваліфікаційних змагань. Як для вас краще – як раніше, чи одразу фінал?
– Для нас особливої різниці немає. Але для спортсменів такого високого рівня, як Ярослава, кваліфікація, мабуть, зайва. Там починають з малих висот, доводиться довго очікувати на свою чергу, витрачається зайвий час. А у фіналах висоти підняті й за кілька стрибків вже розпочинається боротьба за медалі.
– Ярослава перший чемпіонат світу виграла 2022-го. Яка з цих двох золотих медалей далася легше?
– 2022-го тільки повномасштабна війна розпочалася. Мій чоловік віз нас на чемпіонат світу в Сербію на машині. Восьмого березня перейшли з валізами молдовський кордон, а далі – через Румунію до Белграда. Добре, що йому дали можливість поїхати з нами за кордон. Холодно було в горах, боялися, щоб нічого з машиною не трапилося, тому добиралися без зупинок.
Ярослава Магучіх і Тетяна Степанова / Фото з відкритих джерел
Тоді, ще на початку війни, дуже мріяли про перемогу, хотіли, щоб піднявся наш прапор на чемпіонаті світу й пролунав Гімн. І вона це зробила. Пам’ятаю, як всі ми плакали… Вже потім нам допомогли переїхати в Німеччину, й поступово почали рухатися до рекорду світу та перемоги на Олімпіаді.
Ця медаль, у Торуні, в емоційному плані далася легше.
– Ярослава сказала, що впевнена: колись весь п’єдестал після стрибків у висоту займуть українки. Враховуючи, що Ірина Геращенко швидко повернулася в сектор після народження дитини, ця історична подія десь не за горами?
– Дуже рада за Ірину Ігорівну Пустовойт і успіхам її дівчат. Юлія Левченко знову, після Лондона-2017, здобула срібну медаль. Знову на п’єдесталі дві українки. Як на Олімпіаді. Це ж тільки нам вдалося!
– Ви вперше за останні роки підготовку до сезону провели в Україні. Вболівальники, звісно, задоволені, адже змогли побачити світових зірок і у Львові, і в Києві. Чим зумовлене таке рішення?
– Постійне перебування за кордоном виснажує емоційно. Енергія вимагає відновлення, і найбільше її, звісно, в родинному колі. Крім того, Ярослава вдома зайнята й іншими справами, багато допомагає іншим. Їй це не заважає, на тренувальному процесі не відбивається.
– Які плани поставили на літній сезон?
– Будемо готуватися до чемпіонату Європи в Бірмінгемі й першого абсолютного чемпіонату світу в Будапешті. Найвищі цілі й на Діамантову лігу. Безумовно, працюватимемо над результатами. Переді мною досі спливає рекордний стрибок на 210 см на етапі Діамантової ліги в Парижі. Він був досконалий.
– Де, до речі, Магучіх краще виступати – в приміщенні чи на відкритих аренах?
– Різниці особливої немає. Є бажання перемогти, а в залі чи стадіоні – то другорядне.
– Перемогу на чемпіонаті світу святкувати будете?
– Чаю з тортиком, мабуть, поп’ємо.
Світоліна та її мрія про Grand Slam: коли Еліна виграє один із мейджорів