– У вас була рання поразка на Ролан Гаррос, рання поразка тут. Як ви на це дивитеся?
– Ми йшли на корт з Габі (Русе) й жартували про те, наскільки поганим був цей сезон на турнірах Grand Slam для мене. А вона каже: "О, і в мене теж". А я така: "Дівчино, ти ж зіграла у фіналі в Хертогенбосі". А вона відповідає, мовляв, я вже й забула. Тому я вважаю, що теніс завжди триває, він є щотижня, ти просто маєш навчитися забувати. Якщо виграєш 5–6 тижнів на рік – це неймовірний сезон.
Усі програють щотижня, звичайно, що програш у першому колі та у фіналі – це різні речі. Але я думаю, що зараз це був непростий час у моїй кар’єрі, особливо після тих турнірів у Мадриді й Римі. Я маю рухатися далі з тим, що є, працювати далі. Зараз починається американська хардова серія, у мене немає очікувань. Але я хочу йти й грати, не хочу далі тільки тренуватися.
– Це легко – не мати очікувань? Це зовсім не схоже на Марту Костюк.
– Що ж, ти не можеш багато від себе очікувати: я ж не перша ракетка світу, у мене не 12 тисяч очок, не півфінали й фінали майже на всіх турнірах. Тобто я не можу мати таких очікувань, бо це, очевидно, нереальні речі. У мене є загальні очікування, але я спрямувала їх не на результати, а на те, як я працюю на корті, яку роботу виконую щодня. Тобто це різні очікування.
– Що вам каже Сандра останніми днями?
– Вона не переймається, тобто каже, що не буде такого, щоб ти не виграла жодного матчу до кінця кар’єри – ще з ніким такого не траплялося. Я пам’ятаю, як Чжан Шуай мала серію з 19–20 поразок, а потім пройшла кваліфікацію й почала вигравати. Тому, очевидно, навіть якщо я цього року більше не виграю жодного матчу, на якомусь етапі я все одно знову почну перемагати. Я не знаю... у мене немає відповідей, але я не відчуваю, що повинна зараз їх шукати, я маю просто йти далі.
– Як ваше самопочуття сьогодні? Здається, на корті ви виглядали краще.
– Це, по-перше, був парний матч, я не була одна на корті. І температура була не 33 градуси. Сьогодні було легше, учора на цій спеці серцю було неймовірно складно, дуже складно серцю, особливо після матчу. Я рада, що виграла перший матч за два місяці. Настрій покращився? Так (сміється).
– Не було думки, коли суперниці почали наздоганяти, що результат буде таким самим, як і вчора?
– Думаю, що вчора це я більше наздоганяла... Це пара і це трава – за будь-якого рахунку треба бути зосередженою, зібраною. Я намагалася сьогодні це робити, й це мені вдавалося краще, ніж учора, але вчора я і почувалася гірше. Було непросто, але я розуміла, що якщо ми будемо далі грати, у суперниць не такий рівень, щоб і далі грати з нами на рівних.
– На пару все ж будуть амбіційні цілі?
– Ми завжди граємо пару розслаблено, у нас немає такого, що ми приїжджаємо й думаємо, що треба виграти "Слем". Ми завжди набагато краще граємо, коли просто насолоджуємося, реально просто кайфуємо, просто граємо в теніс, не зосереджуючись на чомусь конкретному, – наводить слова Костюк ВТУ.
Костюк у парі з румункою без проблем вийшли до 1/16 фіналу парного розряду Вімблдону