"Це розпач, ми мали шанси": чому жіноча збірна України з футзалу вперше в історії пролетіла повз Євро

Жіноча футзальна збірна України вперше в історії не потрапила до фінальної частини чемпіонату Європи. Посіла лише третє місце в групі 4 еліт-раунду кваліфікації, матчі якої відбулися у Бельсько-Бялій (Польща).

Підопічні Олександра Золотухіна фінішували позаду Польщі, яка напряму потрапила на Євро-2027 як переможець квартету, та Норвегії, на яку далі чекає участь у стиковому матчі. Українки розпочали еліт-турнір з несподіваної поразки від скандинавок з рахунком 1:2. "Синьо-жовті" домінували над суперницями переважну більшість гри (завдали 29 ударів проти 17 у відповідь), але у середині другого тайму пропустили двічі, на що змогли відповісти лише голом престижу у виконанні Анни Шульги на 40-й хвилині з пенальті, який вона сама і заробила.

У другому турі Україна розгромила збірну Бельгії (10:1) та вийшла на вирішальний матч проти Польщі без права на помилку. Ба більше, українкам була потрібна перемога лише з перевагою у два або більше голів.

Завдання дуже складне, адже польська команда грала на своєму майданчику, мала шалену підтримку глядачів, тоді як збірна України, до того ж, втратила через дискваліфікацію талановиту Оксану Шевчук. Попри труднощі, українки першими вийшли вперед, пропустили згодом гол у відповідь, наприкінці першого тайму Шульга відзначилася вдруге, а після відпочинку Олександра Скибіна зробила рахунок 3:1!

На 34-й хвилині Альона Коваленко влучила у стійку воріт суперниць, а у відповідь Мая Фал двічі вразила ворота Анастасії Терех протягом однієї хвилини. 3:3 – Україна за 27 секунд розгубила перевагу у два м’ячі й опустилася на третю позицію у квартеті. На жаль, за час, що залишився в другому таймі, рахунок не змінився.

Тож українська жіноча збірна вперше не зіграє на Євро. Варто згадати, у 2019 році на першому в історії чемпіонаті Європи наша команда була четвертою, у 2022-му виборола бронзу, а у 2023-му стала віце-чемпіоном континенту, поступившись у фіналі Іспанії з рахунком 1:5.

Головний тренер жіночої збірної України Олександр Золотухін в інтерв’ю для Футбол 24+ відверто пояснив, що призвело до такого підсумкового результату та які перспективи має його колектив.

Олександр Золотухін

– Олександре, які почуття викликає у вас підсумковий результат команди – це розпач, незадоволення, чи це все ж реальний показник сили команди?

– Це розпач. Ми розуміли ще до старту, що дуже важливе значення буде мати гра саме проти норвезької команди. Нам треба було вигравати, але ми не змогли цього зробити. Поразка одразу на старті турніру поставила нас у дуже скрутне турнірне становище. Втім, навіть попри це, ми за вихід у фінальну стадію Євро-2027 боролися до останнього. Мали шанси на успіх, але нам відверто не пощастило.

– Україна розпочала з поразки 1:2 від Норвегії, а завершила турнір нічиєю 3:3 з Польщею, де потрібна була тільки перемога, до якої команда була дуже близькою, виграючи 3:1. Який результат викликає найбільше розчарування?

– Ймовірно, матч проти польської команди. Нам у цій грі була вже потрібна не лише перемога, а й перемога з перевагою у два голи. Усі дівчата дуже сильно налаштувалися на матч, вони були сповнені бажання виконати завдання і могли це зробити. Ми були попереду 3:1, потім мали шанси збільшити свою перевагу – у якийсь момент за суперниць зіграла стійка воріт. Переконаний: якби ми забили ще один гол, то гравчині збірної Польщі психологічно зламалися б, і ми довели би цю гру до перемоги. Але потім м’яч двічі залетів у наші ворота за 27 секунд. Це було якесь фатальне невезіння.

– Чого не вистачило збірній, щоб уникнути поразки від Норвегії?

– У нас дуже молода команда, яка ще не має достатнього досвіду виступів на міжнародних турнірах високого рівня. Важко вимагати від дівчат психологічної стійкості за таких обставин. Потрібен час, щоб з’явився досвід, щоб дівчата стали дорослішими та могли діяти так, як вони можуть і вміють, у найскладніших умовах та проти грізних суперниць.

– Причини нічиєї з Польщею були тими самими?

– Проти польської команди, яка була господаркою турніру, довелося ще важче, ніж проти Норвегії. Майже повний зал постійно гнав польську команду вперед. Така підтримка створювала сильний тиск на наших дівчат. Втім, навіть за таких умов ми змогли грати так, як нам було треба. Ми першими досягли успіху, потім були попереду 3:1, мали забивати ще. Шкода, що не змогли виграти. Але цей результат засвідчив потенціал збірної України. Це не просто слова, а реальний стан справ. Ми всі – дівчата, тренерський штаб – отримали дуже великий досвід. Він, переконаний, дасться взнаки вже в найближчій перспективі.

– Після турніру стало відомо, що лідерка збірної Анна Шульга проти Норвегії отримала пошкодження та надалі грала на уколах. Чи був цей крок виправданим, адже під загрозою опинилося здоров’я гравчині?

Анна Шульга

– Щоб говорити на цю тему, варто знати саму Анну. Вона – боєць, вона є справжньою лідеркою нашої команди. Я не міг сказати їй, щоб вона не грала, а сиділа на лаві запасних. Вона сама ухвалила рішення грати далі на знеболювальних уколах. Навіть за таких умов постійно вела команду за собою. Я за це їй дуже вдячний, бо вона по-справньому проявила всі свої найкращі якості і як гравчиня, і як людина. Її досвід був дуже важливим для команди саме на майданчику.

– Гру з Польщею через дискваліфікацію пропускала Оксана Шевчук. Немає сумнівів, що з нею дії команди були б іншими. Це беззаперечний факт. Цікаве інше: чи можна було на такому короткому турнірі з трьох матчів уникнути дискваліфікації?

– Мене багато питали з цього приводу. Тут варто зрозуміти психологічний стан Оксани. Турнір відбувався у залі, де вона тренується й виступає за місцеву команду в Польщі. Там її всі знають – від людей на рецепції до прибиральників. Перед грою до неї багато хто звертався, з нею відверто спілкувалися. Ймовірно, вона просто перегоріла, бо хотіла проявити себе на майданчику з якомога кращого боку. Але вже сталося так, як сталося. Оксані лише 17 років, вона вчиться в одинадцятому класі. Це нормальний процес психологічного зростання: вона помилилася під тиском обставин. Не варто робити з цього трагедію – її тут немає.

– Збірна переживає зміну поколінь, у команді багато підлітків, дехто ще ходить до школи. Ви змогли зібрати оптимальний склад?

– Деякі гравчині, які до цього грали за національну команду, вирішили спробувати себе, наприклад, у пляжному футболі. Хтось грає у національному чемпіонаті, але не має достатньої конкуренції. У підсумку так сталося, що сформувалася певна група гравчинь, які нині перебувають у розташуванні збірної України. Ми мали виходити з того, що є. Так, нам важко було конкурувати з суперницями, деякі з них грають у сильних європейських чемпіонатах, зокрема в Іспанії та Італії.

У нас таких гравчинь немає. Даша та Софія Ковшик, яким по 20 років, виступають в іспанській елітній команді. Але Софія грає переважно за другий склад, а Даша є гравчинею основи, хоча ще не має належного досвіду. Шевчук, про яку ми згадували, тільки робить свої перші кроки у дорослому футзалі Польщі. Це також варто враховувати, оцінюючи силу колективу.

– Чи хотіли б ви як тренер бачити в команді когось із попереднього складу команди?

– Так, такі гравчині були, але є певні нюанси, про які мені не хотілося б говорити. Вибачте.

– Що треба, аби у перспективі збірна України додала та в наступних турнірах не припускалася таких помилок, яких припустилася під час цього відбору?

– Я повторюся: наш склад був дуже молодим. Ми не могли розраховувати на 17-річну Оксану Шевчук, а замість неї випускали на майданчик 16-річну гравчиню. Тому більшості наших дівчат ще треба набратися досвіду, дещо додати у фізічному плані, тобто набрати м’язову масу. Усе це допоможе і кожній із них окремо, і команді загалом. Усі наші молоді гравчині талановиті й мають потенціал. Їм лише потрібен час для розвитку. І цей процес вже триває.

– Незабаром збірна України під вашим керівництвом виступить на юнацьких Олімпійських іграх у Дакарі. Які перспективи? Чого варто очікувати?

– Ми налаштовуємося лише на максимальний результат – перше місце. Переконаний, що на цьому турнірі Оксана Шевчук зможе діяти так само, як Анна Шульга в національній команді. Тобто, буде лідеркою колективу і вестиме партнерок за собою. Отже, ми віримо у найкраще і налаштовуємося тільки на максимум.