"Керівництво ФТУ перебуває за кордоном": Олійникова хоче змін в українському тенісі

Українська тенісистка Олександра Олійникова переконана, що зараз головне завдання українських спортсменів – це допомога українському війську, яке боронить країну від російської навали.

Однак Олійникова також розповіла, що український теніс має змінюватися попри війну.

"Наше головне завдання сьогодні – вистояти. Бути у війську або для війська. Головне завдання українських спортсменів зараз – допомагати нашим Збройним Силам, тому що без перемоги України, без збереження нашої реальної незалежності, без української нації та соборної української держави все інше просто не матиме сенсу.

Але, як це не парадоксально, є речі, які ми маємо робити вже зараз, тому що саме зараз для них є час. Після перемоги український теніс отримає новий поштовх для відновлення та розвитку. Нам допомагатиме весь світ відновлювати те, що було втрачено внаслідок російської агресії. І вже наша відповідальність – зробити так, щоб ці ресурси не пішли в якісь "темки і схемки", а працювали на суспільне благо: для тенісистів та їхніх родин, гравців-аматорів, клубів, тренерів, організаторів тенісного процесу.

Нам потрібна власна українська національна тенісна система. Тому що юніорський теніс – це передусім виховний процес. Один чи одна зі ста дітей, можливо, стануть професійними тенісистами. Але ми можемо зробити так, щоб інші 99 виросли гідними громадянами своєї країни – фізично й духовно здоровими, свідомими своєї нації, своєї історії, зокрема спортивної, своєї культури та своєї мови.

А в нас навіть в умовах війни Федерація тенісу України блокує процес прийняття етичного кодексу українського тенісиста. Кодексу, де було б чітко зафіксовано, що наші гравці на всіх змагальних рівнях не грають у парі з росіянами, не проводять із ними спільних тренувань, не з’являються разом у публічних місцях, не публікують спільних фотографій у соціальних мережах, не підписуються на російських та білоруських гравців. Ми вже навіть не говоримо про те, що єдиною прийнятною мовою під час тенісних змагань в Україні має бути українська. У відповідь ми чуємо аргументацію приблизно в стилі "вони ж діти" та "утиск прав російськомовних".

І це не просто абстрактні звинувачення, а конкретний факт. У грудні я зверталася до ФТУ, вже будучи чинною гравчинею основної сітки турнірів Grand Slam, із проханням дати мені можливість під час звітної конференції ФТУ презентувати своє бачення етичного кодексу українського гравця та захистити його. Не негайно прийняти цей кодекс – просто презентувати його і почати роботу та дискусію. Закінчилося все тим, що мені просто відмовили в допуску на конференцію – фактично у праві говорити.

А якби ми тоді почали цю роботу, можливо, не було б ані танців під "люби мєня, люби", ані парних виступів із скомпрометованими гравцями. Тому що головні акторки та актори цих історій заздалегідь чітко знали б: так робити не можна. Це прописано в правилах, вони ці правила прийняли, а за їх порушення передбачені зрозумілі наслідки.

Але є й значно ширша проблема – нам потрібна цілісна реформа організаційної структури українського тенісу. Я з великою повагою ставлюся до рядових співробітників ФТУ. Там є люди з колосальним досвідом і величезними заслугами перед нашим спортом. Але чинне керівництво ФТУ, яке, до речі, вже роками перебуває за кордоном і значною мірою знаходиться поза сучасним українським контекстом, на мою думку, цілком комфортно почувається в системі, де ФТУ залишається непрозорою структурою, а багатьма регіональними осередками, умовно кажучи, керують ті, хто свого часу "схопив печатку", а не люди, які навіть під час війни реально підтримують тренувальний процес, виховують гравців і проводять турніри.

Нам потрібна прозора клубна система. Клуб має бути не просто приміщенням із тенісними кортами, а структурою, відповідальною за весь тенісний процес у своєму місті чи районі: від занять для найменших дітей – через змагальний теніс – до аматорського та ветеранського спорту. Він має відповідати за проведення турнірів і водночас за широку популяризацію тенісу.

При цьому і державне чи муніципальне фінансування, і представництво клубу або регіону при ухваленні рішень мають бути прямо пов’язані з реальною результативністю його роботи: скільки дітей залучено до тенісу, скільки гравців тренується, скільки проводиться змагань, наскільки розвивається аматорський спорт. Подібні моделі успішно працюють у багатьох європейських країнах.

Саме така система, на мою думку, здатна поступово відповісти й на головне питання – як зробити теніс доступнішим для українських дітей, щоб можливість займатися ним визначалася не лише фінансовими можливостями їхніх батьків.

Але я боюся, що за нинішнього керівництва ФТУ провести такі реформи просто неможливо. А проводити їх потрібно. І багато з того, про що я говорю, можна починати робити вже зараз – навіть в умовах війни", – цитує Олійникову Sport.ua.

Нагадаємо, раніше Олександра Олійникова розповіла, що не зіграє за збірну України у фінальній частині Кубка Біллі Джин Кінг.