Все про Євро-2016

1-й Чемпіонат Європи з футболу 1960-го року (Кубок європейських націй, як тоді він називався) проводився за так званою олімпійською системою, тобто мали місце тільки матчі або серії матчів на виліт. Фінальна частина турніру, за участю чотирьох команд, проходила у Франції.

В цьому турнірі відмовилися брати участь команди 13-ти країн (серед них збірні Англії, Бельгії, ФРН, Італії, Голландії, Швеції). Головним їх аргументом була надмірна завантаженість футболістів в клубах. Неофіційними ж причинами називалися низька престижність турніру і пріоритетність клубних змагань. Іспанія з політичних мотивів (Іспанський диктатор Франко заборонив футболістам грати) відмовилася грати з СРСР в 1/4 фіналу в Москві, збірну зняли з турніру. Таким чином, у півфіналі опинилися СРСР, Югославія, Чехословаччина і збірна Франції.

У фіналі збірна СРСР, програючи по ходу зустрічі, вирвала перемогу в збірної Югославії в овертаймі (2:1). До речі, у складі збірної Радянського Союзу чемпіонами Європи 1960-го року стали київські "динамівці" Юрій Войнов (українець) і Юрій Ковальов.

2-й європейський турнір проходив за системою плей-офф. Цього разу 29 команд вирішили взяти участь. Відмовилися від турніру збірні Фінляндії, Шотландії і ФРН, мотивуючи це завантаженістю клубів. Після жеребкування відмовилася Греція, якій випало грати з Албанією. Греки вимагали дати їм сильнішого суперника, але їм відмовили, після чого Греція покинула турнір. Збірні СРСР (як переможець минулого турніру), Австрії та Люксембургу (за жеребом) відразу ж потрапили до другого раунду. До півфіналів команди грали між собою два матчі: вдома і в гостях. Фінальна четвірка команд з'їжджалася в одну країну-господарку чемпіонату, яка визначилася після того, як стала відома четвірка команд, які потрапили до фінальної частини.

Сенсацією турніру стала збірна Люксембургу. В 1/8 фіналу вона здолала Нідерланди за сумою двох зустрічей (3:1), а в чвертьфіналі поступилися Данії лише в додатковому матчі. Таким чином до фінального турніру, який приймала Іспанія, потрапили наступні команди: СРСР, Іспанія, Угорщина і Данія.

У півфіналі збірна Радянського Союзу обіграла Данію в Барселоні (3:0), а Іспанія в Мадриді в додатковий час здолала Угорщину (2:1). У фіналі на переповненому стадіоні "Сантьяго Бернабеу" господарі чемпіонату переграли минулорічних чемпіонів збірну СРСР (2:1), завдяки переможному голу Марселіно в кінці матчу.

Третій розіграш європейської першості було вирішено трансформувати з "Кубку Європи" у "чемпіонат Європи", так як УЄФА вважав доцільним змінити чисто олімпійську систему проведення турніру на змішану. За новими правилами спочатку збірні розбивалися на 8 груп і проводили в них турнір в два кола, а потім, як і раніше, вступала в силу система "на виліт" - чвертьфінали, півфінали і фінал. При комплектуванні груп вперше був застосований принцип розділення команд на "сіяних" і "несіяних". Вісім найсильніших збірних повинні були очолити кожну з 8-ми груп. Участь в турнірі взяла 31 команда.

Фінальна частина турніру проходила в Італії, де в першому півфінальному матчі збірна Італії приймала збірну СРСР. Матч закінчився нульовою нічиєю, але тоді ще не було передбачено серій пенальті, тому долю путівки в фінал було вирішено…монеткою! 10-франкова монетка судді визначила фіналістами саме італійців.

Перед фінальним поєдинком було передбачено перегравання, у разі, якщо фінальний матч закінчиться нічиєю. В Римі зустрілися збірні Італії і Югославії, які не змогли одразу визначити переможця і зіграли 1:1. Через день на тому ж полі відбулося перегравання фіналу, в якому цього разу сильнішими виявилися господарі італійці.

Фінальний турнір Євро-1972 проходив в Бельгії. Півфінали, матч за третє місце і фінал гралися в заздалегідь обраній УЄФА країні, команда якої не мала ніяких пільг і як решта, виступала у відбірковому турнірі. Турнір 1972-го року вже був більш популярним, тому кількість учасників вперше сягнула 32-х, дозволивши повністю укомплектувати 8 відбіркових груп. Єдиною країною, яка відмовилася від участі стала Ісландія.

Перед початком відбіркових змагань в УЄФА було прийнято історичне рішення, що стосувалося визначення переможців у системі плей-офф. З того моменту переможець за сумою двох матчів, якщо обидві гри, з урахуванням додаткового часу, завершилися внічию, визначався не жеребом, а серією пенальті. Викликано це рішення було, перш за все, безглуздою ситуацією в 1968-му році, коли монетка вирішила долю команди, яка пройшла до фіналу (пощастило італійцям, тоді як збірна СРСР зупинилася на етапі 1/2 фіналу). Також, починаючи з цього чемпіонату Європи, дозволено було по ходу матчу проводити дві заміни гравців.

В фінальному поєдинку збірна Федеративної республіки Німеччини розгромила команду СРСР. В матчі "дублем" відзначився легендарний німецький футболіст Герд Мюллер.

Фінальний турнір п'ятого Чемпіонату Європи проходив в Югославії. ЧЄ-1976 був останнім, фінальна частина якого складалася з чотирьох матчів - півфіналів, гри за третє місце та фіналу. Фінальний турнір чотирьох збірних, що проходив з 16 по 20 червня в Белграді та Загребі, характерний тим, що у всіх матчах - півфінальних, за третє місце і фіналі - призначався додатковий час.

Чемпіонат Європи-76 в певній мірі став чемпіонатом сенсацій. В фінальний турнір не пробилися такі збірні, як Італія, Англія, Франція, Угорщина, Польща та СРСР. У ті роки угорська та польська команди були дуже сильними. Поляки стали бронзовими призерами чемпіонату світу 1974-го року.

Переможцем стала збірна Чехословаччини. В безкомпромісній боротьбі з потужною збірною ФРН (Німеччиною) чехословацька збірна вирвала перемогу в серії післяматчевих пенальті, після того, як команди зіграли 2:2 в основний час матчу. Вирішальним став гол, забитий в серії пенальті Антоніном Панєнкою. Згодом, пенальті пробитий таким чином, став називатися "ударом Панєнки". До речі, саме в такому стилі відзначився Артем Мілевський на фінальній частині Чемпіонату світу-2006, коли пробив у ворота збірної Швейцарії.

Фінальна частина турніру проходила на полях Італії з 11 по 22 червня 1980 року. На відміну від попередніх турнірів, у фінальній стадії вперше взяли участь 8 команд: 7 переможців відбіркових груп і збірна Італії, як господарка турніру (подібна пільга господарям була надана в перший раз). Змінилася і схема проведення чемпіонату: 8 команд були розбиті на дві підгрупи, переможець кожної з яких відразу виходив у фінал, а команди, що зайняли другі місця, розігрували бронзові медалі в матчі за третє місце.

Загалом турнір видався не дуже цікавим, запам'яталися обережною грою багатьох команд, низькою результативністю (1,93 гола за гру), відсутністю інтересу у вболівальників до матчів, а також заворушеннями на трибунах, спровокованими англійськими фанатами.

В боротьбі за третє місце зійшлися збірні Італії та Чехословаччини. Основний і додатковий час завершився внічию з рахунком 1:1, а в серії пенальті точнішими були гості. Це був останній поєдинок за бронзові медалі в історії чемпіонатів Європи.

Фінал видався напруженим. На 10-й хвилині Хрубеш вивів німців вперед. У другому таймі бельгійці перехопили ініціативу і відновили паритет - пенальті забив Рене Вандерейкен. Однак останнє слово залишилося за збірною ФРН. Хрубеш головою замкнув подачу Румменігге з кутового і приніс своїй команді золото.

Євро-1984 проходив в семи містах Франції з 12 по 27 червня 1984 року. У фінальній стадії брали участь 8 команд: 7 переможців відбіркових груп і збірна Франції на правах господаря турніру. Вона ж і стала володарем трофея. У порівнянні з попередньою першістю дещо змінилася схема проведення чемпіонату: 8 команд як і раніше були розбиті на дві підгрупи, але дві кращі команди з кожної грали стикові півфінальні матчі між собою. Матч за 3-е місце, починаючи з цього чемпіонату, не проводився.

У першому таймі фінального матчу на "Парк де Пренс" голів забито не було, а на 57-й хвилині Платіні зі штрафного не залишив шансів воротареві. Це був дев'ятий гол француза в п'яти матчах чемпіонату Європи. У підсумку збірна Франції вперше в історії виграла великий турнір. "Як же приємно було стати чемпіонами! Особливо на очах у наших вболівальників", - сказав пізніше Платіні. Цей чемпіонат став бенефісом збірної Франції, яка вперше виграла міжнародний турнір, і Мішеля Платіні, як гравця.

Чемпіонат Європи 1988-го року проходив у ФРН з 10 по 25 червня 1988 року. У фінальній стадії брали участь 8 команд: 7 переможців відбіркових груп і збірна ФРН на правах господаря турніру. Схема проведення не змінилася: команди були розбиті на дві підгрупи і по дві кращі збірні виходили на стикові матчі в півфінал.

До фіналу турніру потрапили збірні СРСР і Нідерландів. Збірна СРСР, під керівництвом Валерія Васильовича Лобановського в 1/2 фіналу здолала з рахунком 2:0 італійців - по голу забили українці Олег Протасов та Геннадій Литовченко. В фінальному протистоянні збірна СРСР, яка на той момент була одним з фаворитів турніру, поступилася Нідерландам. Радянська команда, хоч і була надзвичайно злагодженим колективом в плані зіграності і організації, але голландці мали в своєму складі зірок, які виступали за "Мілан" - Франк Райкаард, Рууд Гулліт і Марко ван Бастен. Саме Гулліт і ван Бастен вирішили долю поєдинку, скориставшись найвищою індивідуальною майстерністю. Варто відзначити, що у стартовому поєдинку групового етапу голландці поступилися СРСР з рахунком 0:1.

Фінальна частина Євро-1992 пройшла в Швеції з 10 по 26 червня 1992 року. У фінальній стадії брали участь 8 команд: 7 переможців відбіркових груп і збірна Швеції на правах господаря турніру. Це був останній турнір з такою кількістю учасників, через 4 роки команд стало в два рази більше.

В турнірі вперше і в останнє брала участь команда-збірна СНД. У 1991 році СРСР розпався, а згідно з правилами УЄФА, якщо немає держави то немає і федерації. Втім, до жеребкування фінальної частини турніру в Москві було швидко створено Асоціацію федерацій футболу Співдружності Незалежних Держав (СНД). До речі, федерації футболу України, Грузії і країн Прибалтики не увійшли в цю організацію. УЄФА дозволила збірній СНД взяти участь в турнірі. У складі тієї цікавої збірної виступили Михайличенко і Кузнєцов, які пізніше виступали за українську збірну.

Повною несподіванкою для всіх стало чемпіонство збірної Данії, яка не змогла подолати кваліфікацію, але отримала шанс проявити себе, так як через військовий конфлікт на Балканах збірна Югославії була знята зі змагань. На підготовку у датчан було всього два тижні. При цьому, в складі датчан, через конфлікт з головним тренером, був відсутній 28-річний зірковий півзахисник "Барселони" Мікаель Лаудруп, згодом, в 2006 році, визнаний кращим футболістом Данії всіх часів. В фіналі Данія здолала потужну Німеччину, завдяки голам Йенсена і Вільфорта, а також зусиллям свого зіркового воротаря МЮ Петера Шмейхеля.

Фінальна частина Євро-1996 пройшла в Англії з 8 по 30 червня. Переможцем стала збірна Німеччини, яка обіграла у фіналі в додатковий час Чехію, яка несподівано пробилася до фіналу. Починаючи з цієї першості Європи кількість учасників фінальної частини збільшилася в два рази - до 16.Футбольна Європа змогла в повній мірі відчути наслідки розпаду СРСР і Югославії, в результаті чого на футбольній карті утворилося більше десятка нових держав. В турнірі вперше взяла участь збірна Росії, яка пройшла до фінальної частини. А от Україна, на жаль, не змогла потрапити в фінальну частину, посівши лише 4-е місце в групі з Італією, Хорватією, Словенією, Литвою і Естонією.

За фінальним поєдинком на стадіоні "Уемблі" спостерігало близько 76 тисяч глядачів. Рахунок з пенальті відкрив чех Патрік Бергер. Тренер збірної Німеччини випустив на заміну Олівера Бірхоффа, і це було вдалим ходом. Спочатку нападаючий зрівняв рахунок, а на четвертій хвилині доданого часу відібрав в чехів перемогу, забивши перший "золотий" гол в історії турніру. В Англії було вперше застосовано правило "золотого голу" - гра до переможного м'яча за нічиєї.

Євро-2000 був цікавий тим, що вперше в історії континентальних першостей під егідою УЄФА турнір було проведено на території відразу двох держав, а саме Нідерландів і Бельгії. На проведення чемпіонату претендували також іспанці та австрійці. Це був другий турнір з 16 командами-учасницями. Перед цим чемпіонатом УЄФА вніс зміни до Правил: після групового раунду відлік жовтих і червоних карток починався з нуля.

Саме у відбірковому раунді на Євро-2000 у вирішальній грі з Україною через фатальну помилку Олександра Філімонова Росія залишилася без Євро. Україна ж потрапила в стикові матчі, де за сумою двох ігор поступилася Словенії і не потрапила до фінальної частини турніру.

Незважаючи на те, що в 1/2 фінальної частини турніру вийшли чотири європейські збірні з безліччю зірок в своїх складах, чемпіонат став багатим на сенсації: ряд сильних збірних зазнав невдачі на груповому етапі (зокрема, Англія і Німеччина), а деякі команди здобули сенсаційні перемоги. Досить часто результат матчу вирішувався на останніх хвилинах.

Переможцем стала збірна Франції, яка обіграла у фіналі в додатковий час збірну Італії 2:1. Останній в історії чемпіонатів Європи "золотий гол" забив Давид Трезеге. Франція до статусу діючих чемпіонів світу додала другий у своїй історії титул чемпіонів Європи.

Фінальна частина турніру проходила з 12 червня по 4 липня в Португалії.

Збірні Німеччини, Італії та Іспанії сенсаційно вибули вже на груповому етапі. В матчі-відкритті турніру збірна Португалії програла Греції (1:2). Збірна Греції не переставала дивувати глядачів і суперників. Прагматична команда з характером, чітко усвідомлювала свою силу і вибивала з боротьби одного гранда за іншим, і в підсумку заслужено завоювала золото. Стояв за цим успіхом німецький тренер Отто Рехагель. Наставник вибудував організований захист, цупкий півзахист і напад, якій вмів реалізовувати нагоди.

Цікавим фактом є те, що в фіналі, Греція і Португалія зустрілися знову. У перший раз в історії чемпіонатів Європи команди, що грали в матчі-відкритті, зіграли і в фіналі. Збірна Греції виграла 1:0 завдяки єдиному голу Ангелоса Харістеаса після подачі з кутового на 57-й хвилині матчу. Успіх грецької збірної, яка до цього всього лише один раз брала участь (і не виграла жодного матчу) в фінальному турнірі чемпіонату Європи, був повною несподіванкою (британські букмекери розцінювали шанси Греції як 1/100).

До речі, Україна не потрапила на фінальну частину Євро-2004, не вийшовши з групи, де була присутня Греція. Українці в домашньому матчі здолали майбутніх чемпіонів Європи (2:0), але в гостях поступилися 1:0.

Турнір проводився спільно Австрією та Швейцарією, почався 7 червня 2008 року і завершився 29 червня 2008 року. Це був другий чемпіонат Європи, господарями якого були дві країни. Першим став турнір 2000 року, проведений в Бельгії і Нідерландах.

У турнірі брали участь 16 команд. Австрія і Швейцарія автоматично кваліфікувалися як країни-організатори. Решта 14 команд були визначені за підсумками кваліфікаційного турніру. Цього разу Україні також не вдалося пройти в фінальну стадію змагань.

Організація стадії плей-офф фінальної частини Євро-2008 відрізнялася від попередніх турнірів. Команди груп A і B були відокремлені від команд груп C і D аж до фіналу. Якщо раніше команди з однієї групи повторно могли зустрітися тільки у фіналі, то тепер це стало можливо вже на стадії півфіналу. Зміни УЄФА пояснювалися прагненням зрівняти періоди відпочинку команд на стадії плей-офф. Ще одним великим нововведенням стало проведення всіх семи матчів фінальної стадії тільки на двох аренах.

Єдиний гол у фіналі забив Фернандо Торрес. Успіх був досягнутий багато в чому завдяки Арагонесу, який створив в команді неймовірну атмосферу. Іспанці вразили усіх своєю високою швидкістю, натхненною грою і технікою.

Євро-2012 - історичний для України турнір. Фінальну частину було проведено спільно Україною та Польщею, матчі почалися грою-відкриттям 8 червня 2012 року в Варшаві і завершилися 1 липня 2012 року фінальною грою в Києві. Це третій турнір в історії європейських національних футбольних першостей, господарями якого є дві країни. У фінальному раунді заявка України і Польщі перемогла, набравши 8 голосів з 12 і перемогла вже в першому турі.

Для української збірної домашній Євро мав підвищену відповідальність, адже Україна вперше в історії отримала шанс зіграти у фінальній частині цього турніру. Команда під керівництвом Олега Блохіна принесла багато позитивних емоцій для вболівальників, хоча і не змогла вийти з групи в раунд плей-офф. Два голи Андрія Шевченка принесли історичну перемогу над збірною Швеції. Але поразка від французів в Донецьку і груба суддівська помилка в матчі з англійцями позбавили нашу збірну шансів на продовження боротьби.

В фінальному матчі збірна Іспанії досить швидко вбила інтригу, зробивши рахунок 2:0 вже в першому таймі. Ну а під кінець матчу взагалі довела рахунок до розгрому. Іспанці не залишили шансів італійцям, для яких фінальний матч виявився надскладним завданням. До речі, Іспанія стала першою збірною, якій вдалося вийти переможцями трьох континентальних турнірів поспіль. Мова йде про Євро-2008, Чемпіонат світу-2010 і безпосередньо Євро-2012.