Зоря дотиснула ЦСКА – перемога при колосальних проблемах у грі, сміливість іранців і ментальне аутсайдерство луганців
Зоря повернулася у боротьбу за євровесну, здобувши важку домашню звитягу над софійським ЦСКА (2:0).
Матч Зорі проти софійського ЦСКА у Запоріжжі мав надзвичайно важливе значення. Підопічні Віктора Скрипника в разі перемоги повернулись би у боротьбу за плей-офф, а для болгар цей поєдинок був останньою надією на 1/16 фіналу та на 500 тисяч євро від президента клубу.
Зоря – ЦСКА Софія – 2:0 – відео голів та огляд матчу
Склад Зорі здивував відсутністю Гладкого, якому вдався шикарний поєдинок проти Металіста 1925. Олександр залишився в запасі, а замість нього в старт несподівано потрапив Луньов. На інших же позиціях все було очікувано. Існувала тривога щодо участі Цвека, адже в нього було пошкодження – на щастя, Ловро встиг відновитись, розташувавшись у опорній зоні поруч з Хомченовським.
У Софії луганська команда провела дуже важкий матч, а особливо проблемним був перший тайм. У домашній зустрічі очікувалось, що Зоря зробить висновки й покаже всю свою міць – благо, в останніх турах УПЛ колектив набрав хід. Як мінімум, всі сподівалися на агресивний футбол з боку господарів, але нічого подібного не сталося. Агресивніше стартували гості, які накрили українців високим пресингом і завдали три постріли по воротах за 15 хвилин. Два з них з-за меж штрафного провів Кері (м'яч полетів на трибуни), а ще один удар метрів з 20-ти виконав Кайседо – сфера повільно прикотилась до рук Мацапури.
У Зорі за весь перший тайм можна згадати всього один момент – це Фаворов на 24-й хвилині замкнув простріл Сайядманеша на правий край карного майданчика. Денис потужно пробив у ближній кут, але Бузатто парирував. Ще два удари накрили захисники. От, власне, і вся гострота. Втім, головною проблемою луганців стало не завершення атак, а відсутність контролю м'яча. За перший тайм команда допустила 78 втрат.
До 30-ї хвилини команди ще демонстрували якісь ознаки футболу, однак після цього футьболісти просто кинули грати. Зоря й ЦСКА Софія били один одного по ногах, жбурляли лонгболи, провели купу верхових єдиноборств і взагалі не атакували. Це було навіть гірше, ніж на матчах Першої ліги. У підсумку, свисток відправив усіх на перерву за нулів на табло.
Другий тайм розпочався у схожому руслі. До 60-ї хвилини суперники провели всього по одному невдалому удару – Юга замикав навіс з лівого флангу, а Шахаб стріляв метрів з 25-ти. В обох випадках м'яч відправився на верхні ряди трибун. Крім того, у Зорі можна було згадати перспективний стандарт, з якого Булеца виконав хитрий пас низом на хід Шахабу, однак голкіпер Бузатто випередив іранця.
Загалом, на полі було нудно, але в середині другого тайму ЦСКА Софія несподівано прокинулась, створивши кілька дуже серйозних моментів. Так, на 63-й хвилині у штрафний луганців пройшов небезпечний крос, а після кутового Маттей падав у боротьбі біля наших воріт. Арбітр проігнорував епізод. Ще за дві хвилини гості заробили стандарт, з якого Кері пробив зависоко, а на 65-й хвилині болгари забили гол! Зоря сама подарувала його: при розіграші від воріт Хомченовський помилився з пасом назад, подарувавши мяч Йомову, а той віддав пас у штрафний на Кайседо. Нападник прошив Мацапуру, але лайнсмен одразу ж просигналізував офсайд.
"Армійці" не зупинилися, налякавши Зорю пострілом Йомова з лінії карного майданчика на 68-й хвилині. М'яч пролетів над ближньою дев'яткою! На щастя, гості не розвинули свою перевагу, переставши загострювати (хоча кілька неприємних кросів вони провели). На 70-х хвилинах гра вирівнялась, однак луганці не створювали небезпечних моментів у відповідь.
В останні 10 хвилин ЦСКА знову почав притискати Зорю. У болгарського колективу пройшло кілька гострих кросів і проникних передач, а на 83-й хвилині свіжий Байї увірвався на правий край штрафного, пробивши у ближній кут. М'яч влучив у зовнішній бік сітки. Луганці ж не мали в своєму активі нічого. "Армійці" явно возили господарів. Вони були значно ближчими до голу.
Втім, власні моменти вони не реалізували, а от Зоря свого шансу дочекалася й реалізувала! Шахаб на 87-й хвилині змістився з правого флангу на лінію штрафного й потужно вистрілив під ближню стійку – 1:0!
ЦСКА Софія побігла рятуватись від поразки, але на останніх секундах компенсованого часу луганці спіймали гостей на контратаці – в її завершенні Шахаб прорвався у штрафний і покотив на дальню стійку. Сайядманеш замкнув ударом в дев'ятку. 2:0! Фінальний свисток зафіксував перемогу підопічних Віктора Скрипника!
Зоря – ментальний аутсайдер
Луганському колективу необхідно було за будь-яку ціну перемагати ЦСКА Софію. Зрозуміло, що кидатись з перших хвилин в атаку всіма силами, маючи проблеми в опорній зоні та граючи з повільними центрбеками – це тактика під ремонтади, коли необхідно відіграти 3-4 голи, а Віктор Скрипник не мав причин ризикувати настільки сильно. Втім, навіть на 80-х хвилинах Зоря грала на 0:0 без жодних натяків на контргру. Це болгари йшли в атаку й домінували в ендшпілі зустрічі, хоча за своїм рівнем даний колектив не сильніший за будь-якого середняка УПЛ.
Цей матч нагадав легендарний поєдинок проти Десни, коли команда не ризикнула поборотись за шанс єдиний раз у житті зіграти в ЛЧ (бодай у кваліфікації). Тоді Віктор Скрипник дав зрозуміти, що для нього краще синиця в руці, ніж журавель у небі. Але що втрачає Зоря зараз? Вона виступає у турнірі для європейського скаму, якому не вдалося подолати відбір до Ліги Європи і який навіть у своїх непотрібних чемпіонатах йде не на перших ролях.
Ліга конференцій – це відстійник, але луганці навіть тут намагаються вициганити стратегічні нічиї, тримаючись за "нулі" у матчі з посередніми болгарами. Віктор Скрипник, наприклад, пишається таким підходом:
Не перестаю дивуватися своїм гравцям. У тій ситуації, в якій ми опинилися... Багато хворих, багато травмованих, тому багато футболістів грають не на своїх позиціях. На перший план вийшла боротьба. Ми десь свідомо віддали ініціативу. Треба було терпіти, грати на нуль та шукати свій шанс. Ми дуже задоволені результатом, – заявив Скрипник.
Про кадрові проблеми забувати, звісно ж, не варто, однак хіба ми бачимо таку бліду Зорю вперше? Можна пригадати не тільки Десну, а й домашку проти Будучності, коли луганці у грі 11 на 9 тримали 1:0 при заповнених трибунах – хоча у чорногорців практично не було шансів на камбек. Чи було краще з ЦСКА на виїзді? У Норвегії колектив взагалі запанікував, почавши пропускати моменти й голи на початку таймів і практично нічого не організувавши біля чужих воріт (окрім випадкового голу в компенсований час).
Показово, що після матчу з Ромою луганці в один голос говорили про римлян, немов про людей з іншої планети, з якими неможливо тягатись. А от Буде-Глімт зміг, зігравши весело, на куражі, для людей. І забивши 8 голів.
Звісно, Віктор Скрипник може парирувати кейсом з матчу проти Шахтаря, коли Зоря сміливо накривала суперника персональним високим пресингом і завершила з рахунком 1:6, але від луганців ніхто й не вимагає самовбивчої сміливості замість результату. Просто іноді настають моменти, коли треба проявляти характер і ризикувати.
Після 60-ї хвилини матчу з ЦСКА характер увімкнули болгари, а не українці – і немає значення, в чому причина. У матчі проти суперників рівня 6-7 місця УПЛ виправдання нікого не цікавлять.
За цей аспект в першу чергу відповідає тренер. Немає сумніву, що у футболістів елітних клубів все нормально з внутрішнім стрижнем – обережну ж тактику з грою на нуль у сміттєвих турнірах обирають не вони. Втім, навіть у таких умовах команда повинна видавати більше. ЦСКА Софія – не той суперник, з яким бронзовий призер УПЛ має право допускати по 78 втрат за тайм з дитячими помилками перед власним штрафним.
Щоб не ганьбитись у єврокубах і виходити в плей-офф, потрібен характер переможця. У Буде-Глімта він є. У ЦСКА Софії теж щось схоже присутнє. Чи є він у Зорі? Нехай відповідь на це питання луганці дадуть самі собі.
Зоря не готова до плей-офф
Чому стільки уваги було приділено характеру Зорі? А тому що лише на ньому зараз можна прорватись у плей-офф. Після нічиї Буде-Глімта з Ромою на виїзді підопічним Віктора Скрипника залишається сподіватись тільки на нічию норвежців з ЦСКА й подальшу звитягу над ними у Запоріжжі. Є й інші варіанти, але всі вони практично нереальні, адже необхідно обігрувати Рому в Італії.
Між тим, в ігровому плані Зоря виглядає аутсайдером протистояння не тільки з Ромою, а і з Буде-Глімтом. "Жовто-чорні" провели два крутих поєдинки проти "вовків", забивши 6 резерву й 2 основі на Стадіо Олімпіко, а луганців цей колектив просто знищив у себе вдома.
Такий успіх не був випадковим – підопічні К'єтіла Кнутсена грають у сучасний атакувальний футбол з тривалими володіннями (від 7 і більше передач) і частими входами в штрафний через комбінаційну роботу, а рік тому Буде-Глімт забив понад 100 голів у чемпіонаті.
Норвежці оступилися в Болгарії, але й Зоря за два матчі не награла на явну перемогу. Вдома бронзовий призер УПЛ видав просто колосальний брак – 64% точності передач (у болгарів було 72%), 30% точності довгих пасів (проти 48,65% у софійців), всього 50% перемог у єдиноборствах (50 із 99-ти), 1 удар у площину до 87-ї хвилини (з 5-ти).
На чужій половині поля підопічні Віктора Скрипника віддали всього 75 пасів за 95 хвилин (0,78 на хвилину), в той час як відверто посередні болгари провели на нашій половині 143 передачі. На виїзді усі ці показники були ще гіршими!
І от з таким футболом Зорі необхідно або перемагати Рому й Буде-Глімт, або сподіватись на осічку норвежців з ЦСКА (після втрати болгарами реальних шансів на плей-офф) й бити скандинавів на Славутич Арені. Вірити в такий розклад можна, однак факти говорять про надзвичайно низькі шанси.
Луганці занадто слабкі в ігровому плані й точно не сильніші в ментальному. Випадковий гол у ворота болгарського середняка на останніх хвилинах – це не характер, а везіння. Лишень з ним у Зорі все в порядку.
Сайядманеш і Шахаб – надія Зорі
Показово, що результат Зорі приносять ті гравці, які не бояться виглядати яскраво. Шахаб і Сайядманеш у поточному сезоні провели 15 голів і 6 асистів, хоча цих цифр мало для оцінки впливу персів на футбол луганців. У статистику Сайядманеша, наприклад, не піде ефектний пропуск прострілу Шахаба на Гладкого перед голом у ворота Металіста 1925.
З точки зору тактики ця парочка часто приймає неправильні рішення. Шахаб і Сайядманеш дуже егоїстичні у своєму футболі. Вони не завжди правильно обирають позиції й не дуже активно допомагають у чорновій роботі. Та і марнотратство у них пристойне – достатньо згадати матчі з Рапідом. Втім, іранці залишаються найкращими у Зорі. Чому?
Тому що Шахаб і Сайядманеш, попри вимоги зіграти простіше, надійніше й на "нуль", дуже бажають виділятись. Вони сміливо йдуть у дриблінг, пасують п'ятками, намагаються забити якийсь шедевр з 30-ти метрів й нахабно ігнорують партнерів, якщо можна вирішити епізод самотужки. Ці гравці не бояться брати відповідальність. Іранці виходять на поле, щоб отримувати задоволення від гри й реакції трибун.
Такої ж сміливості не вистачає тренерському штабу та більшості футболістів луганського клубу.
показати приховати