Збірна України ризикує втратити талановитого голкіпера – кейс Луніна нічого не навчив
Минулого літа СК Дніпро-1 припинив своє існування, тож Крапивцов став вільним агентом. Владислав пробував закріпитися в ряді англійських клубів, але безуспішно. Перегляди в Челсі, Арсеналі та Халл Сіті не завершилися підписанням контракту. Можливо, це й на краще, бо виграти конкуренцію в командах рівня Арсенала чи Челсі дуже важко. Крапивцов розглядався цими клубами лише в якості гравця юнацьких складів. Бути якимось енним воротарем у системі англійського гранда чи третім номером на рівні Чемпіоншипу не дуже правильно, коли тобі менше двадцяти, а ти вже маєш визнання на рівні міжнародного футболу.
Тож взимку Крапивцов підписав багаторічний контракт з іспанською Жироною. Владислав уже встиг дебютувати за каталонський клуб у Кубку Каталонії.
Але я зовсім не в захваті від тієї ситуації, яка складається зараз у Крапивцова. Національна збірна України реально ризикує втратити одного із головних своїх талантів серед голкіперів. Молодіжна збірна може мати суттєву проблему вже у наступному скликанні.
Владиславу наприкінці червня виповниться 20 років, а на дорослому рівні він зіграв тільки один поєдинок. У СК Дніпро-1 він виступав тільки за юнацьку команду. Пів року сидів без клубу. От зараз зіграв за Жирону в Кубку проти представника нижчого дивізіону.
Для того, щоб прогресувати, футболіст повинен мати стабільну ігрову практику. Це аксіома. Якщо із польовими гравцями все якось простіше – можлива ротація, вихід по 10-15 хвилин на заміну для здобуття ігрової практики, то з воротарями зовсім інша історія. Або ти граєш, або – ні.
Наставник Жирони Мічел повністю довіряє аргентинському воротареві Пауло Гассанізі. Коли Гассаніга здоровий, то гратиме завжди. Аргентинцю на початку року виповнилося 33. У нього контракт із Жироною розрахований до літа 2027 року. Хороший кіпер, із досвідом виступів в АПЛ. Виграти конкуренцію без досвіду Крапивцову буде нереально. Гассаніга може виступати на високому рівні ще 2-3 сезони. Можна, звісно, сподіватися тільки на якісь проблеми зі здоров'ям Пауло. Але останніми роками цього не було.
Жирона – це маленький клуб. У них суперуспішним виявився минулий сезон, був непоганим позаминулий. Проте у поточній кампанії команда скотилася до зони виживання. У матчі з Мальоркою вдалося перервати тривалу безвиграшну серію та зробити суттєвий крок до збереження прописки в Ла Лізі на наступний сезон.
Іспанський футбол дуже мінливий. Є Барселона, Реал, Атлетіко, а далі немає ніякої стабільності. Команди, які борються за ЛЧ, у наступному сезоні можуть боротися за виживання. Хтось вистрелює, а потім падає. Десь так відбувається і з Жироною. Вони піднялися дуже високо, але передумов триматися на такому рівні не було. Падіння вниз стало очікуваним та прогнозованим. Якщо не вилетять у поточному сезоні, то боротьба за виживання у наступному розіграші виглядає доволі реалістичною. Влітку дуже серйозно доведеться посилювати склад.
Боротьба за високі місця не є сутністю Жирони. Цей клуб – проміжна зупинка для орендованих або недорогих гравців. Хто вистрелив – повертається до свого клубу, або його продають. Довбик, Савіньйо, Кастельянос, Алейш Гарсія, Ян Коуту цьому яскравий приклад. Талановитій молоді допомагають розвиватися вже досвідченні футболісти. Той же Гассаніга, Блінд чи Стуані.
Дуже схоже, що Мічел вичерпав себе на посаді головного тренера Жирони. Він не може кожного сезону ліпити нову успішну команду. Тренеру потрібні нові виклики. Більш стабільний склад, а не формування нової команди кожного року. Для мене Жирона – це суто тренерська команда. Що буде із новим наставником – прогнозувати дуже важко. Далеко не факт, що знову трапиться підйом. Я б не дав жодних гарантій, що Жирона у найближчі три сезони гратиме в Ла Лізі.
У чемпіонаті Іспанії не довіряють молодим воротарям. Майже всі основні голкіпери вже досвідчені. Одним із наймолодших є 24-річний Георгій Мамардашвілі. У іспанців є свій погляд на це ремесло. Він протилежний до того, щоб довіряти молодим. Крапивцову потрібно грати. Без цього жодного розвитку не буде.
Шовковський виховує Бражка, або Чому Суркіс "дав у штангу"
На мою думку, складається така ситуація, що все дуже вигідно Жироні, але не вигідно Крапивцову. Це десь схоже на кейс Андрія Луніна та Реала, коли мадридцям був потрібен недорогий другий номер, на якого ніхто особливу ставку робити не збирався. Як показало життя, Лунін може грати тільки за умови, коли недосяжний Куртуа. Якщо минулий сезон дозволив грати більше, бо бельгійський кіпер серйозно травмувався, то у поточному все стало на свої місця. Лунін має статус резервіста.
Жироні немає сенсу витрачатися на другого воротаря. Першу частину сезону цю роль виконував досвідчений Пау Лопес. Але від уродженця міста Жирона відмовилися на користь Гассаніги. Для чого тримати два сильних воротарі, якщо тренер задоволений першим номером і повністю йому довіряє? Тому оренду Лопеса із Марселя перервали достроково і він поїхав у Мексику. Для ролі другого кіпера згодиться молодий безкоштовний воротар, зарплата якого не буде високою.
Лунін зараз реально міг би боротися за місце основного воротаря Реала або грати стабільно у провідних чемпіонатах за умови, що після переходу в Мадрид одразу поїхав виступати на правах оренди. Перший сезон – не в Ла Лігу, а в Сегунду, а потім, вже адаптувавшись, вивчивши мову, претендувати на ігровий час серед еліти. Потрібно було постійно грати, щоб розвиватися.
Крапивцову також важлива ігрова практика. Навідміну від Луніна, він ніколи не грав в УПЛ. За плечима немає зовсім ігрової практики на дорослому рівні. Напевно, оптимальним варіантом була б відразу оренда в Сегунду чи навіть Сегунду Б, щоб влітку повернутися до Жирони, маючи хоча б якийсь ігровий тонус. Але в реальності виходить повний сезон із одним матчем. Цього категорично мало для будь-якого прогресу. Воротарям потрібна впевненість, яка набувається винятково ігровою практикою. Знову пригадайте Луніна, який помилявся, коли виходив в окремих поєдинках, а коли випала можливість грати постійно через травму Куртуа, він показав доволі серйозний рівень.
Історія із 2-3 номером Крапивцова у Жироні (не забуваймо про 37-річного класичного другого номера Хуана Карлоса) у новому сезоні може мати ще негативніші наслідки для розвитку. Є великий ризик знову просидіти без ігрової практики. А восени 2025 року відбувається молодіжний чемпіонат світу, стартує кваліфікація на Євро...
Інші воротарі не стоять на місці. Герета виграв конкуренцію у Ледвія в Русі. Матчі проти Чорноморця та Кривбасу однозначно можна записати в актив Юрію-Володимиру. Справжнім відкриттям УПЛ у другій частині сезону став страж воріт Оболоні Денис Марченко. Вісімнадцятирічний кіпер стабільно грає на рівні УПЛ. Як мінімум, Герета та Марченко мають перевагу над Крапивцовим у плані практики та дорослого футболу.
