"З ким порозумівся Палкін – незрозуміло". Навіщо ультрас "Металіста" проти "Шахтаря", чи пробачили Маркевичу "Дніпро" і чому Курченко – "людина-гівно"
Інтерв’ю "Футбол 24" з одним із лідерів фанатського руху "Металіста", прес-аташе Ultras FCMK.
"Шахтар", заруби з "Дніпром", перемир’я
– Ультрас "Металіста" виступили проти переїзду "Шахтаря" в Харків. До яких крайніх методів ви готові вдатися?
– Позиція була сформульована чітко. Вона визначила наше ставлення до цього. Щодо методів – усе залежить від ситуації. Можливо все, що завгодно – зараз важко говорити про якусь конкретику. Наразі ми окреслили свою позицію, щоб не було ніяких запитань чи двояких трактувань.
– Сергій Палкін запевняв, що клуб порозумівся із харківськими фанатами.
– У них якась своя реальність. Наша офіційна позиція викладена. З ким порозумівся Палкін – незрозуміло. "Футбол – поза політикою" – можливо, так десь і є, тільки не в нашій державі. Ті, хто намагається це подавати, є найпершим лицеміром. Спекулювати на цій темі взагалі не варто. У нашій країні спорт мало цікавить людей – його використовують як спосіб піару. Казати, мовляв, мирні мешканці Донбасу приїдуть, щоб подивитися на футбол, у той час, коли в країні війна і гинуть люди; подавати футбол, як головну ціль – це, м’яко кажучи, дивно.
– Які у вас зараз стосунки із ультрас "Шахтаря"?
– У зв’язку з подіями останніх років у нас зі всіма фанатами дружні стосунки в рамках оголошеного перемир’я.
– Чи впевнені ви в тому, що перемир’я протриває до закінчення війни?
– Філософське запитання. Поки що воно триває, є люди, які це все тримають у рамках. Моя особиста думка – перемир’я продовжуватиметься, підстав для його скасування немає, але, знову ж таки, незрозуміло, скільки триватиме війна. У нас є багато проблем, які можна вирішити, лише об’єднавшись.
– Свого часу протистояння "Металіста" і "Дніпра" вважалося навіть спекотнішим, ніж "Динамо" – "Шахтар". Як часто між вами відбувалися "треті тайми"?
– Регулярно. Інакше б це протистояння не стало найбезкомпроміснішим в українському футболі та навколофутболі. Билися часто, емоційно і радикально. У різні роки участь брала різна кількість бійців, із різними рівнями жорсткості.
Якби не настало перемир’я, то ще невідомо, чим би усе могло закінчитися. Наші опоненти теж визнають, що ненависть тоді була вкрай високою.
– Де коріння цієї ненависті?
– За однією з версій, ненависть зародилася перед розвалом чемпіонату СРСР. "Дніпро" злив гру конкурентові "Металіста" у боротьбі за виживання, через що Харків вилетів у Першу лігу. Коли я прийшов у футбол наприкінці 90-х, це протистояння вже відбувалося повним ходом. Зародження я не застав, тому доводиться переповідати легенди.
Курченко, Кернес, "Беркут"
– Торсида "Металіста" завжди була серед найчисленніших в Україні. Чи відомі вам конкретні цифри?
– Це запитання дуже часто звучить. Але ми – неформальне об’єднання. Можна, звісно, назвати десятки і сотні тисяч зареєстрованих у фан-клубі "Металіста". У найкращі роки їх було в районі 120-150 тисяч. Найактивніша ж група налічує кілька десятків осіб. Пригадую, коли "Металіст" грав проти "Олімпіакоса", вся Північна трибуна заряджала – а це близько 10 тисяч. Знову ж таки складне питання – чи вважати їх всіх активними фанатами.
– Напевно, багато патріотів покинули ваші лави і поїхали на фронт?
– Так, десятки наших туди їздили і брали участь у бойових діях. Ще більше людей збирали волонтерську допомогу. Кілька хлопців не повернулися з війни. Один зник безвісти. Шансів на те, що він живий, дуже мало – зник в Іловайську.
– Весною 2014-го Харків ризикував опинитися в руках сепаратистів. Пригадайте ті гарячі дні: наскільки активними у захисті міста були фанати "Металіста"?
– Все, що відбувалося в країні, відбувалося і в Харкові. Наші хлопці без афішування, звісно, їздили на Грушевського, брали участь у боях з "Беркутом". Чому таємно? Після Євро-2012 всі були на олівці – міліція володіла даними на кожного, існував тотальний контроль. Тому ми діяли таким чином – невеликими групами, по 4 людини, сідали в машину і їхали до Києва. На той момент всі траси на столицю із Західної України були перекриті, тому належало компенсувати нестачу рук із східного напрямку.
"Путін – х**ло". Історія створення легендарного хіта від ультрас "Металіста"
У Харкові довелося не легше. Тут були Кернес і харківський "Беркут". У нас ватне місто – більше половини його населення з цим проросійським сміттям у голові. У нас був і залишеться мер, який повністю за Януковича, плюс – "Беркут" і міліція. До речі, у Харкові одразу три вузи, які готують міліцейські кадри. Не знаю, чи ще десь є таке місто. А ще були тітушки. Словом, всілякої нечисті вистачало. Ми боролися, як могли. Було стрьомно – не стану лукавити.
– Як ви зараз співіснуєте із Кернесом?
– Що ми можемо вдіяти, якщо він домовився із чинною владою? Що нам робити, якщо міліція в його діях нічого не бачить? Прокуратура, СБУ – всі вважають, що він молодець. У нас же нема повноважень, щоб його арештувати. Банери, написи, агітація проти Кернеса – це все вже пройдений етап. Людина отримала повну амністію. У нас на кожній сесії міської ради дерибанять міську землю.
Чи хочуть нам помститися? З боку мера поки що цього не відчувається. Це майстер політичного піруету, він вміє перефарбовуватися у потрібний момент. Тож протистояння патріотичним силам зараз не входить у плани Кернеса. Щодо сепаратистів, то вони сидять у засідці, вони нікуди не зникли. Частину з них переловила СБУ.
До речі, на мою думку, Курченко розвалив "Металіст" ще й тому, що у нас була така активна проукраїнська позиція. Сам по собі він – людина-гівно. Та ще й переховується у наших ворогів, під наглядом ФСБ.
– Що б ви хотіли передати Курченку від себе особисто і від всього фан-руху "Металіста"?
– Навряд чи це пропустить цензура… Що можна побажати людині, яка розвалила клуб і розікрала країну? Нехай він кривавим проносом сере до кінця своїх днів.
Маркевич, "Металіст 1925", відродження
– Який стиль вболівання сповідують ультрас "Металіста"? Наприклад, у вас на трибунах була "аргентина"…
– "Аргентина" – це один із елементів. Щодо стилю, то немає якогось одного конкретного – британського чи італійського. На початку 2000-х було наслідування британської моделі, поділ на ультрас і хуліганів. Зараз усе змішалося. У нас є люди, які і пофанатіти на трибуні можуть, і за честь клубу побитися, і в потрібний момент висловити свою громадянську позицію.
– Хто із зірок – футболістів і тренерів – користувався серед харківських фанатів найбільшим респектом?
– Як на мене, це індивідуальні вподобання кожного фаната. У нас було достатньо значущих персон за ці роки.
– На Мирона Маркевича не тримаєте образу через те, що після Харкова він очолив "Дніпро"?
– За що на нього ображатися? Маркевич – професіонал своєї справи, який дав "Металісту" найвищі показники за всю його історію. Плюс – його патріотична позиція також викликає повагу. У "Дніпро" він перейшов тоді, коли "Металіст" почав сипатися. Зрозуміло, нам би хотілося, щоб він залишився, але годувати сім’ю також потрібно. Професіонали не працюють за “дякую". Вся система світового футболу побудована таким чином, що гроші вирішують якщо не все, то дуже багато. Повторюсь: до Маркевича особисто у мене ніяких претензій немає – це тренер з великої літери.
Від легіонерів, які пішли, тільки-но їм перестали виплачувати гроші, нічого іншого і не очікувалося. Було б дивно, якби вони почали бити себе в груди: "Ні, я працюватиму в "Металісті" безкоштовно, виходитиму на поле голодний, тільки б грати у жовто-синій футболці". У клубі творилися незрозумілі речі. Якісь курченківські "шістки" бігали і дерибанили залишки бюджету.
– Який зараз саппорт у "Металіста 1925", що виступає в аматорському чемпіонаті України?
– Для нас, фанатів, це все той же "Металіст". Зрозуміло, що в силу всіляких юридичних моментів ми не можемо назватися спадкоємцями того "Металіста" і претендувати на стадіон чи базу. Але всі розуміють, що ми створили цей клуб для відродження з попелу. Люди підтримують команду, їздять з нею по різних містах.
У нас була друга відвідуваність серед усіх українських ліг. Коли грали із Житомиром, зібрали аудиторію, яка поступалася лише київському "Динамо" (у серпні 2016-го на стадіоні "Металіст" зібралися 6652 глядачі – рекорд аматорської першості за понад 10 років, – "Футбол 24"). Є проблеми із фінансуванням, але реанімування клубу триває. Віримо, що ми на правильному шляху.
показати приховати