Ювентус – Мілан: прохід туринців у фінал Кубка з неоднозначною грою, пасивні "россонері", Доннарумма – герой без пасу
В рамках матчу-відповіді півфіналу Кубка Італії Ювентус і Мілан голів не забивали, тож туринці завдяки виїзному м'ячу пройшли у фінал.
22:00
Честь відновити італійський сезон після паузи на карантин випала Ювентусу та Мілану, в яких була незавершена справа у півфіналі Кубка. "Россонері" в першому поєдинку втримали результативну нічию, але з того часу вже відклеївся Ібрагімовіч. Його в старті на туринський поєдинок прогнозовано змінив Ребіч, та і загалом несподіванок тренери не підготували.
Саррі зізнався про проблему в атакувальній ланці Ювентуса
Вже за хвилину після стартового свистка "б'янконері" могли забити: Алекс Сандро спокійно увірвався на лівий кут воротарського (!) й викотив пас під удар Дугласу Кості – бразилець пробив з кількох метрів повз праву стійку! Цей епізод задав характер усьому тайму, в якому Мілан лічену кількість разів переходив центр поля, завдавши всього одного неточного удару. При цьому підопічні Стефано Піолі дуже низько сідали при обороні, але Ювентусу це аж ніяк не заважало.
Ключовий епізод зустрічі стався на 14-й хвилині, коли Роналду по-баскетбольному проштовхнув м'яч повз Конті. Арбітри, однак, помітили, що за мить до цього Конті сам підіграв собі ліктем (або ж м'яч просто влучив у нього), призначивши пенальті.
Кріштіану й взявся його виконувати, пробивши в лівий нижній кут – Доннарумма перевів м'яч у стійку! І тут же Мілан залишився у меншості за брутальний фол Ребіча проти Даніло. Найджел де Йонг пишався б хорватом.
Rebic sees straight Red, come on bro..#Dalmatinac ♂️ pic.twitter.com/gSrn1ywz4W
— Matija Fištrović (@Matija3Fis) June 12, 2020
Після цього Ювентус робив на полі, що хотів. До свистка на перерву господарі вели за ударами з рахунком 13:1, хоча лише тричі вдалося влучити у площину – зокрема, Матюіді стріляв з 11 метрів по центру (сейв Доннарумми), а Роналду з тієї ж точки вистрілив вище. Кріштіану також запоров класну контратаку неточним ударом з правого краю штрафного, пробивав у дальній метрів з 18-ти (слабенько), Дуглас Коста звідти ж запустив м'яч у небо. Зрештою, на перерву команди пішли за нулів на табло.
Другий тайм продовжився в тому ж руслі. Вже через хвилину туринці могли заробити ультранебезпечний штрафний за жорстке знесення Бентанкура, хоча арбітр побачив гру в корпус. Вірогідно, так воно й було.
Перший небезпечний момент несподівано створили міланці: на 48-й хвилині Бонавентура прорвався правим флангом і подав у штрафний, а Чалханоглу замкнув головою – поруч з правою стійкою! Більше гості ворота не тривожили, а от господарі в наступні 15 хвилин провели ще шість пострілів. Найгостріші з лінії карного майданчика завдали Дибала (по центру) та Роналду (рикошетом від Кесьє ледь не перекинув Доннарумму). Ювентус домінував, Ювентус не випускав Мілан за центр, Ювентус спокійно доходив до ударних позицій, але там вся крутість завершувалась.
Якщо перші 15 хвилин другого тайму просто були не дуже гострими, то наступні 20 виявились ще й відверто нудними – і це при потрійній заміні туринців. Жодного цікавого моменту, окрім неточного замикання кутового де Лігтом і дальнього слабкого удару Пакети на 72-й хвилині, команди в цей період не створили, а темп гри при цьому впав. Це виглядало дивно, адже Мілану, взагалі-то, треба було забивати. За виїзними голами фіналістом став би Ювентус.
"Россонері" могли відкрити рахунок на 79-й хвилині після подачі з кутового, яку ударом головою завершив К'яєр – виглядало гостро, але насправді м'яч пролетів повз прикритий Хедірою ближній кут. Відповідь Юве була крутішою: Дибала відкрився перед штрафним і метрів з 22-х відправив сферу під поперечину – Доннарумма врятував гостей!
Здавалося, що ось зараз піде рубка, але ні. Команди обмінялися низкою замін, а реальних моментів не виникало до компенсованого часу – а там Куадрадо з близької дистанції пробив над поперечкою, а потужний постріл Дибали парирував Доннарумма. У Мілана була лише спроба замикання навісу від Салемакерса з лінії воротарського, але той навіть не дотягнувся до м'яча.
Зрештою, фінальний свисток зафіксував нульову нічию, яка повністю влаштувала Турин. Ювентус вийшов у фінал Кубка Італії!
Мілан тотально розчарував
Після перегляду матчу виникає одне питання: "Ну і що це взагалі було?". Часто ця фраза лунає після перестрілок з аномальними рахунками, які важко пояснити, але Юве та Мілан просто відіграли дуже дивний поєдинок. В першу чергу, не зрозуміло, чого хотіли добитися "россонері" з такою боягузливою грою? Команда всього шість разів пробила по воротах, жодного разу серйозно не потривоживши Буффона – але справа навіть не у голах.
Мілан взагалі не переходив центр поля, влаштувавши Сталінград біля власних воріт. Команда дуже низько сідала й повністю віддала ініціативу ще до вилучення Ребіча – Юве мав 75% володіння м'ячем, а теплова карта виглядала ось так:
Це ненормально в матчі, де тобі неодмінно потрібно забивати. Зрозуміло, що був певний тактичний план, що Мілан збирався ловити Юве на стандартах, що дуже боялися ламати структуру, але "россонері" навіть на останніх хвилинах не організували чогось схожого на штурм! При цьому й оборона виглядала так собі: туринці мали 26 ударів, 16 з яких пройшло з меж штрафного – так, сім пострілів заблокували, але лише один з них завдали не з дистанції.
Все, що зміг Мілан – це закритися на власній третині поля й звести гру до в'язкої боротьби без моментів в середині другого тайму. В такій грі позаду не було нічого дивного, адже всі розуміли різницю в класі. Дивним є лише той факт, що Мілан не знайшов в собі сил ризикнути в атаці – хоча підопічні Стефано Піолі нічого не втрачали, а гол їм був потрібен в будь-якому разі. Бути настільки пасивним футболісти й тренери настільки легендарного клубу не мають права.
Ювентусу ще не готовий до топ-матчів
Мілан не збирався давати активний бій, тож Ювентус набив прекрасну статистику: 70% володіння м'ячем, 26 ударів (16 з меж штрафного), 18 обіграшів один-в-один, нуль небезпечних моментів біля власних воріт, повне домінування з першої хвилини – все це було, і все це могло призвести до розгрому, однак на табло 0:0. При грі в більшості з 16-ї хвилини. Це взагалі законно?
Мауріціо Саррі пов'язав проблеми із фізичними кондиціями, через які команда після ударної стартової 30-ти хвилинки поступово знизила темп, втративши різкість і почавши робити занадто багато зайвих рухів. Це особливо помітно по таймлайну відбирань – у Мілана всього одне успішне за перші півгодини, але далі россонері зробили ще 13.
В другому таймі Ювентус навіть особливо не загострював – перший реальний момент стався після удару Дибали під поперечку аж на 81-й хвилині. Також варто зазначити, що у Ювентуса відверто не спрацювала потрійна заміна в середині другого тайму – вона не освіжила і не пришвидшила гру, а Мілан на певну мить дозволив собі вибігати в контратаки.
Не вразив і Роналду, за обома ногами якого уважно стежили захисники – більшість з його дев'яти ударів накрили, а пенальті Кріш не забив. До речі, він стабільно не реалізовує бодай один "11-метровий" на рік, починаючи з 2017-го. Натомість, дуже сподобався Бентанкур, який класно просував м'яч з глибини, розігнав кілька контратак і віддав три передачі під удар – і при цьому зробив п'ять відбирань з п'яти спроб!
Словом, Ювентус провів доволі неоднозначний поєдинок. Критика команди виходить якоюсь дріб'язковою – все ж, туринці 16 разів виходили на позицію для удару з меж штрафного, шикарно просували м'яч і просто не випускала Мілан за межі поля. Аргумент про слабку фізичну підготовку пролунав від самого Саррі й зараз дійсно слугує виправданням, але коли команда рангу Юве, в більшості, при купі моментів та відсутності контргри суперника, катає 0:0 – це завжди дивно. При Конте чи Аллегрі все б давно завершилось розгромом.
Що ж, будемо чекати, коли туринці наберуть фізичну форму. Саррі обіцяє це на липень. Поки що це дуже сирий Ювентус.
Доннарумма – герой з ахіллесовою п'ятою
В складі Мілана важко похвалити одного гравця без приставки "але". Так, в матчі запам'ятався Романьйолі, який грамотно накривав Роналду, зупинив класну контратаку шикарним підкатом під Кріша й зробив три перехоплення; втім, виділяти центрбека при 16 ударах Юве з меж штрафного – така собі ідея. Непогано виглядав К'яєр з чотирма блокуваннями й хорошим моментом на 79-й хвилині, але 16 ударів, Карл! Дуже хороші цифри на правому флангу оборони у Конті (4 відбирання, 4 перехоплення, 4 виноси), але вони більше говорять про інтенсивність гри в цій зоні – Юве регулярно прошивав її. І хоча Андреа все одно тримався молодцем, пенальті привіз саме він. Про групу атаки ж взагалі краще промовчати. Єдиним футболістом, до якого немає ніяких претензій, став Доннарумма.
Точніше, до нього завжди є претензії після знаменитої історії з новим контрактом, але в матчі з Ювентусом Джанлуїджі показав, чому він заслуговує своїх грошей. В активі 21-річного воротаря 7 сейвів (4 – при ударах з меж штрафного), відбитий пенальті (перевів м'яч у стійку) й низка перехоплень, деякі з яких реально вражали висотою чи довжиною стрибка.
Цікаво, що на тепловій карті Мілана найбільша червона пляма сформована саме Доннаруммою.
Важливим аспектом, в якому Доннаруммі потрібно додати, виступає гра ногами – в матчі проти Ювентуса Джіджі зробив 43 паси з точністю в 64%. Це занадто мало, хоча тут варто пам'ятати і про якісний пресинг туринців. Часто передачі просто було нікому віддавати, але й по ходу сезону в Доннарумми з цим виникають проблеми – в 12 поєдинках Серії А точність пасів голкіпера Мілана трималася на рівні ≥70%. Але на лінії Джіджі, звісно ж, бог.
