Єдиний гол з кутового – біль Яшина з 1962-го і подвиг "El Olímpico"
В історії чемпіонатів світу зафіксовано тільки один гол, який було забито внаслідок прямого удару від кутового прапорця. Матч групового етапу ЧС-1962 між СРСР та Колумбією запам'ятався не лише атакувальною феєрією (4:4), а й особливим голом, який влетів у ворота Лева Яшина.
Другий Мундіаль для радянської збірної відбувся у 1962-му – його приймало Чилі. Наставник команди Гаврило Качалін взяв із собою на турнір трьох голкіперів – Серго Котрікадзе із тбіліського Динамо та Володимир Маслаченко з московського Локомотива вважалися дублерами Лева Яшина. Усі чотири матчі на Мундіалі провів видатний кіпер, який наступного року отримає "Золотий м'яч", хоча переживе у Чилі справжню трагедію.
Лев Яшин / фото з архіву
Для збірної СРСР турнір розпочався поєдинком проти Югославії і перемогою 2:0 завдяки голам Валентина Іванова та Віктора Понєдєльніка. У другому турі підопічні Качаліна зустрічалися з Колумбією, яка вважалася аутсайдером групи. Фахівці не сумнівалися у перемозі СРСР і навіть встановлювали планку забитих голів – різниця забитих та пропущених згідно з регламентом вважалася ключовим показником при визначенні місць на фініші у випадку рівності очок.
Великі перемоги та болісні поразки – невід'ємна частина гри. Переживай особливі емоції разом з HLIBNY DAR та збірною України у відборі на Чемпіонат світу-2022. Отримуй максимум задоволення від футболу разом з улюбленим брендом українців!
Швидкий дубль Валентина Іванова та гол Ігоря Численка ще до 11 хвилини не залишав сумнівів – СРСР легко переможе. У середині першого тайму колумбійці один гол відіграли, втім на 56-й хвилині Понєдєльнік зробив рахунок 4:1. А далі розпочалося найцікавіше. 68 хвилина – Колумбія заробляє право на кутовий. "Стандарт" береться виконувати гравець "Америка де Калі" Маркос Коль.
Це була одна з ігор, спогади про які не приносять задоволення, – писатиме потім у своїй книжці "Записки воротаря" Лев Яшин. – Почалася вона для нас більш ніж благополучно. У другому таймі ми вели 4:1, все йшло до ще більшого розгрому, та раптом все полетіло шкереберть. Колумбійці подавали кутовий. Ми розташувалися за звичною схемою: я зайняв місце біля дальньої стійки, Гіві Чохелі, наш лівий захисник – на ближній. А між Чохелі і кутовим флангом встав Ігор Нетто, щоб при нагоді відбити м'яч, який летітиме повз. М'яч і справді пролетів повз Нетто, ледь не зачепивши нашого капітана, але він ухилився від м'яча – боявся, що знову виб'є його на кутовий, а той, як казковий колобок, втік від Нетто і полетів прямо на ногу Чохелі. Я крикнув: "Гіві, грай!" Як виявилося згодом, Чохелі здалося, що я кричав "Гіві, граю!" Відтак, Чохелі повторив маневр Нетто, і м'яч, нікого не зачепивши, залетів в сітку.
Огляд матчу СРСР – Колумбія
(гольовий удар з кутового – на 08:55)
Коль пояснював свій хитрий постріл доволі просто: "На полі на той момент не було Деліо Гамбоа, який добре грав головою. Тому я вирішив подавати не надто високо, на середній висоті. Розраховував на те, що м’яч може відскочити, а першим на підбиранні буде Антоніо Рада з його потужним ударом… Ні до того дня, ні пізніше я більше ніколи не намагався забити безпосередньо з кутового. Це дуже важко".
Начебто нічого страшного не сталося – думав і Яшин, і всі глядачі того поєдинку. Щоправда "олімпійський гол" з кутового психологічно підкосив команду. Лев Іванович скандалив з Нетто і Чохелі, ті начебто кинули у відповідь "Ми забиваємо, а ви тільки пропускаєте".
Газета "Правда" сухо та вичерпно описала події на полі після 4:2: "Слідує логічна зміна настрою, У наших гравців самовпевненість поступається місцем розгубленості". Минає ще вісім хвилин і Колумбія забиває двічі – неймовірна нічия 4:4, яку літописець згодом назве головною сенсацією турніру, яка шокувала світ.
"Ми відбиваємось, метушимося. Здається, зараз є тільки одне на світі завдання – виштовхнути як завгодно м'яч зі штрафного майданчика", – писав про останні хвилини матчу Ігор Нетто у книжці "Це футбол".
Яшин кричить на Чохелі / фото з архіву
До честі радянських футболістів вже через три дні вони змогли мобілізувати себе і у ключовому двобої групового етапу перемогли Уругвай 2:1. У чвертьфіналі на СРСР чекала ще одна збірна з Південної Америки – Чилі. Проте помилка з Колумбією стала для Яшина, скоріше, невеличким розігрівом. Наслідки битви у плей-оф з господарями Мундіалю до кінця життя переслідували легендарного воротаря.
Про матч з колумбійцями, може, і не варто було б говорити так детально через майже півтора десятка років. Але я ж згадую зараз події, які привели мене до найбільш гірких днів у моєму футбольному житті. Почалося все у цій грі, а закінчилося у грі з Чилі. Наслідки я відчув вдома, у Москві. Якщо матч з Колумбією мені згадувати неприємно, то гра з Чилі дотепер здається кошмарним сном. Чилійська команда була слабшою за нас, слабшою за югославів та уругвайців. Та незважаючи на те, що чилійці грали не краще, ніж зазвичай, ми програли, – писав у мемуарах Яшин у 1976-му.
Ще до перерви він пропустив двічі (преса знову звинувачувала кіпера, особливо за гол зі штрафного у ближній кут), а радянська збірна відповіла влучним ударом Численка. Все, СРСР їде додому. Чилійці припинили боротьбу у наступній стадії, коли не встояли перед майбутніми чемпіонами світу – 2:4 з дублями Гаррінчі та Вави.
Коль проти Нетто / фото з архіву
Якщо Яшин довго оговтувався після поїздки на Мундіаль і намагався не зламатися під натиском критики, то Маркоса Коля на Батьківщині прозвали "El Olímpico". Левову частку футбольного життя він провів у колумбійських командах (також виступав у Аргентині та Мексиці), а потім розпочав тренерську діяльність. 5 червня 2017-го у 81-річному віці легенда відійшла у засвіти. А за два дні до цього Колумбія відзначала 55-ту річницю унікального удару "El Olímpico". Удару, що назавжди залишиться в історії.
показати приховати