Ярмоленко, зірка Серії А та підкорювач Росії – топ трансферних невдач десятиліття від Борусії Д
Дортмундська Борусія у 10-х роках прославилася ефективною та грамотною роботою на трансферному ринку, але не обійшлося без прорахунків. Одним з таким стало придбання Андрія Ярмоленка. Видання Sport.de сформувало рейтинг найневдаліших інвестицій клубу в 2010-2019 роках.
10. Маріус Вольф
Вольф перейшов у Борусію за 5 мільйонів євро влітку 2018-го після сильного сезону за Айнтрахт. У Дортмунді не зумів зробити наступний крок – його рівень не відповідав амбіціям клубу. Програв боротьбу на флангах атаки, закривав дірку на фланзі оборони, але провів за "джмелів" лише 23 матчі. Зараз доводить свою кваліфікацію в Герті.
Пулішіч, Ярмоленко, екс-гравець Шахтаря і Ко: чому Борусія Д – королі трансферів на півмільярда євро
9. Моріц Ляйтнер
Борусія восени 2010-го запрошувала одного з найбільших німецьких талантів, але Ляйтнер не виправдав видані аванси. У яскравій команді Клоппа допомагав з лави запасних, а потім намагався проявити себе в простіших клубах. Оренда в Штутгарт, продаж в Лаціо, Аугсбург, Норвіч – хавбек не піднявся на високий рівень.
8. Махмуд Дауд
У 2017-му пішов на підвищення з гладбахської Борусії в дортмундську, однак за два з половиною роки не відпрацював 12 мільйонів компенсації. Вічно перспективний, вічно запасний. Не проходить у стартовий склад навіть з травмами основних конкурентів і розглядається кандидатом на продаж.
7. Емре Мор
Дортмунд у 2016-му вклав у "турецького Мессі" з Норшелланда 9 мільйонів євро. І хоча через сезон Борусія продала Мора з профітом у Сельту, можна з впевненістю сказати, що "джмелі" прогадали зі ставкою на турка. Конфлікти з тренерами, травми та лічені появи в основі. Емре не зіграв за команду й 20 матчів і звільнив місце на правому фланзі атаки під Ярмоленка.
6. Джеремі Толян
Борусія підписувала за 7 мільйонів переможця молодіжного чемпіонату Європи-2017, щоб закрити фланги оборони, але Толян проблему не розв'язав. Його вистачило лише на декілька місяців – потім розпочалися труднощі, які затягнулися на рік. Весь 2019-й фулбек провів по орендах у Селтіку та Сассуоло – в Італії справи пішли дуже добре.
5. Себастьян Роде
Прямий трансфер з Баварії за 12 мільйонів. Роде мав додати команді чемпіонського менталітету, а натомість 2 роки не вилазив з лазарету. Нічого не показав в обох топ-клубах Німеччини, після чого поїхав відроджувати кар'єру в Айнтрахт. Борусія втратила на його трансферах 8 млн і з 2016-го по 2019-й платила Себастьяну солідну зарплату.
4. Андрій Ярмоленко
Ярмоленко має завдячувати стартом європейської кар'єри Неймару, чиї примхи влітку 2017-го спровокували справжній вибух на ринку. Отримавши понад 100 мільйонів за Дембеле, Борусія вирішила задовольнити вимоги Динамо та оформити незвичний для себе трансфер 27-річного футболіста за 25 млн євро.
Інвестиція в українця себе не виправдала – Ярмола не став лідером команди та не замінив за впливом на гру Дембеле. Однак навряд чи можна звинувачувати Андрія. Він виклався на повну, але потрапив у Дортмунд на кризовий сезон. Та й втратив форму через травму. Борусія грамотно оцінила ситуацію та продала українця вже наступного літа, поки той не почав падати у ціні. Вест Хем заплатив 20 млн, а "джмелі" вчасно розлучилися з Ярмоленком і уникли серйозного провалу.
3. Маріо Гьотце
Борусія любить давати другі шанси своїм колишнім зіркам, які не закріпилися на вищому рівні. Шахін, Кагава, Гьотце. Маріо було особливо важко повертатися в Дортмунд після зрадницької втечі в Баварію. "Чорно-жовті" у 2016-му важко сприйняли рішення босів заплатити за "золотого хлопчика" 22 мільйони та назвати його блудним сином.
Пройшло вже 3 роки після камбеку, фани пом'якшали, проблеми зі здоров'ям залишилися позаду, а Гьотце все одно не знайшов себе вдруге на Вестфаленштадіоні. Для Борусії чергова люб'язність до екс-зірки клубу не окупилася. Коштовний контракт Маріо завершується влітку. "Джмелі" не проти продовжити співпрацю, але на значно скромніших умовах. Футболіст не бажає знижувати рівень заробітків, тому незабаром сторони розійдуться знову.
2. Чіро Іммобіле
Фейл на 18,5 мільйона, які у 2014-му були вагомою сумою. Борусія покладала на Чіро величезні надії – форвард якраз провів результативний сезон за Торіно. Проте Іммобіле страшно розчарував – не адаптувався до німецького футболу та вимог Клоппа.
Поганий сезон всієї команди лише підсилив враження провалу італійця. 3 голи за 24 матчі Бундесліги – сумнівне досягнення. Борусія прилаштувала Чіро в Севілью за хорошу компенсацію, але й близько не використала його потенціал. Випустила з рук діамант – Іммобіле четвертий рік розриває Серію А.
1. Андре Шюррле
Борусія у влітку 2016-го встановила свій трансферний рекорд, придбавши Шюррле з Вольфсбурга за 30 мільйонів євро. Але долю де Брюйне німець не повторив і не пробився на елітний рівень з другої спроби після зализування отриманих у Челсі ран серед "вовків".
8 голів за 51 матч за Борусію в усіх турнірах – це гірше, ніж погано, для форварда за такі гроші. Через два сезони BVB віддала Шюрлле в оренду до Фулхема, але й там Андре не вразив. Наступний щабель вниз – оренда до Спартака. Якщо росіяни й викуплять його, Дортмунд все одно не відіб'є бодай третину витрачених коштів.
