"Якщо Моурінью – Особливий, то я – Унікальний". Правила життя непокірного Паоло Ді Каніо

9 липня 2019 1648 Читать на русском
"Якщо Моурінью – Особливий, то я – Унікальний". Правила життя непокірного Паоло Ді Каніо
Паоло Ді Каніо у грі за Селтік / Фото із відкритих джерел

У Лаціо, Вест Хемі, Селтіку, Ювентусі, Мілані, Наполі та деяких інших клубах ще не забули феноменальні голи і вибуховий характер цього італійського форварда. У Сандерленді ж неохоче пригадують Ді Каніо-тренера. Сьогодні у Паоло – День народження.

Я прокидався вранці і все, що я хотів зробити – вийти на вулицю і грати у футбол. Це було першим, про що я думав. У шкільні роки я повертався додому приблизно о першій дня, швидко щось їв і проводив час на вулиці, поки не стемніє.

"Ми перетворили зацементований майданчик у власну версію "Сан-Сіро". Топ-10 правил дворового футболу

Своїм успіхом я зобов’язаний батькові, який навчив мене всьому. Але він навчав не словами, а прикладами. І саме такі уроки відкладалися у моїй свідомості найкраще. Він ніколи не розповідав, як потрібно робити, а просто показував. Для мене це – найвище мистецтво, яким повинен володіти батько. У цьому вся суть: вміти передати сімейні цінності своїй дитині, готуючи його чи її до реального життя.

ді каніо

Я з тих, хто розуміє, що в житті потрібно не просто пробувати і надіятися, а досягати всього самотужки.

Я завжди вірив, що я – найкращий тренер у світі.

Знаєте, іноді я заходжу в супермаркет і довго стою біля прилавку з макаронами. Люди навколо думають, що я збожеволів. Та в цей момент я просто думаю про футбол… Він як наркотик, але я не хочу від нього лікуватися.

Якщо хтось прийде на тренувальне поле з мобільним телефоном, нехай навіть залишить його в сумці, я візьму цю трубку і викину її у Північне море.

"Хочеться вибити йому зуби бейсбольною битою". Даніеле Де Россі бив Срну, захищав честь вбитого тестя і віддав чемпіонську медаль покійному товаришу

Якщо мені не вдасться зберегти клубу місце у Прем’єр-лізі, можете сміливо казати: "Ді Каніо, ти – віслюк, бувай, бувай!" Але я впевнений, що Ді Каніо – жеребець, а не віслюк.

Якщо Моурінью – Особливий, то я – Унікальний.

Я не хочу сказати, що у суддів є якісь інструкції, і що вони спеціально проявляють більшу прихильність до певних команд чи гравців. Але вони дійсно дозволяють впливати на себе. Звідси – "психологічна покора".

ді каніо

Суарес не зміг мене обігнати – мене дискваліфікували на 11 матчів. Жартую, звичайно. Я тоді вчинив дуже погано і тупо. Але в цьому не було жорстокості, я просто штовхнув суддю, як штовхають один одного в дитинстві. Та все ж це був поганий вчинок. Можу зрозуміти Зідана. Я його не виправдовую. Проте якщо вас відверто ображають у вічі та ще й згадують вашу матір і дружину, то неважко втратити контроль над собою. У випадку зі Суаресом (10 матчів дискваліфікації за укус Браніслава Івановіча, – Футбол 24), я не здогадуюсь, що могло трапитись. Виглядає дивно, адже це – незвичний вчинок.

Я ставлюсь до своїх футболістів так, як до молодших братів. Для мене це природно, якщо хтось робить помилку, то я поговорю з ним так, ніби це мій брат: "Мені хочеться вдарити тебе по обличчю, тому що я знаю – у тебе є потенціал і ти здатен на більше".

Я знаю, що 2 тисячі років тому сюди прийшли римляни і пробули тут 100 років. Можливо, через 2 місяці роботи в Сандерленді мені скажуть: "Іди нах*й, Ді Каніо, до побачення". Однак я впевнений, що цього не станеться.

Раніше футбол ніколи не був бізнесом, футбол – це пристрасть.

Ні, футболісти не бояться мене. Я ж їх не вбиваю, а даю тренуватися. Вони не виглядають засмученими. Очевидно, що гравці не надто люблять мене, але це нормально. Вони повинні вірити мені і йти за мною, і тоді у нас все буде добре.

Якщо у гравця характер чихуахуа, то ротвейлера з нього не виростиш. Це може бути гордий чихуахуа, але все одно – чихуахуа.

ді каніо

Я думаю, що знаю ціну грошам. Я знаю, що футболісти неймовірно щасливі лише тому, що можуть заробляти, присвячуючи себе грі, яку люблять. І все ж потрібно пам’ятати, що неможливість забезпечити свою сім’ю – найгірше, що може статися з чоловіком. Таке трапляється і з футболістами. Ми живемо у матеріальному світі. Нас оцінюють по тому, що у нас є, чим ми володіємо. Можливо, це неправильно, але це правда.

Вдячність у футболі – це розкіш.

Я не відмовлюсь від того, щоб мої штани щовікенду рвались під час святкування перемоги. Я не проти витратити всі свої гроші на костюми.

Люблю британську погоду, адже вона така непередбачувана.

Я дійсно вірю, що потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. Мої стандарти занадто високі для людей без амбіцій. Паоло Ді Каніо цікавий тим, у кого присутні амбіції.

Демони Паоло Ді Каніо

Обіцяю працювати по 26 годин на добу, щоб виправити становище Сандерленда. Але для цього гравцям доведеться покидати поле не лише у поту, але і в крові.

Я не відчуваю тиску, я відчуваю лише відповідальність. Я хочу стати найкращим і виграти якийсь трофей, щоб увійти в історію цього клубу.

Всім зрозуміло, що я хороший хлопець, хто б що не говорив, я – хороший. У мене дві доньки, вони навчаються, а я плачу податки. Я часто казав те, що думаю, але ні разу нікого й пальцем не чіпав. Нікому не приніс ніяких неприємностей. Мої вчинки говорять самі за себе.

Мені подобається шопінг. Можливо, я повинен був народитися жінкою.

ді каніо

Що б не сталося, я сподіваюся продовжувати жити без жалю. Я зрозумів, що немає сенсу гадати, як все могло б статися, особливо, якщо задоволений існуючим станом речей.

Найважливіше – ставлення до справи. Звичайно, талант теж потрібен, але без правильного ставлення він нічого не вартий.

Ви не повинні стримувати свою енергію, якщо хочете досягнути вершини. Не знаю, чи досягну я її сам, але це – моя мрія. Ця робота зводить мене з розуму, але вона ж і робить мене щасливим.

Софія Дорощук, спеціально для Футбол 24

"Я відірвався від копів, розігнавшись до 325 кілометрів". Правила життя Златана Ібрагімовіча

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
16
хв
Ювентус
21:45
Рома
Вгадай результат матчу
Залиште відгук