Як Дніпро залишився без клубу, що підставив увесь український футбол – хто повинен відповісти?
СК Дніпро-1 виключили з УПЛ. Клуб із дуже короткою історією припинив своє існування через фінансові проблеми. Це не стало якимось великим сюрпризом. Розмови про таке велися останні пів року.
Наприкінці 2023-го знявся із баскетбольного чемпіонату України легендарний клуб та чинний чемпіон Будівельник. В один момент посеред сезону просто перестав функціонувати. Хоча роком раніше (вже під час повномасштабної війни) "Будка" тримала дві команди – одна грала в європейських лігах (склад формували легіонери із невеликим винятком для українців) і базувалася закордоном, інша команда виступала в чемпіонаті України. Грошей ніхто не шкодував, то був амбітний проект попри війну. Потім усе завершилося зниженням амбіцій та зникненням клубу взагалі.
Історія зникнення СК Дніпро-1 має дуже схожий почерк. Перший воєнний сезон команда розпочинала з великим проектом. Запросили Євгена Краснікова та Олександра Кучера. Виділяли гроші на селекцію, в тому числі на легіонерів. Команда базувалася у відносно безпечному Ужгороді. Були амбіції поборотися за золоті нагороди, пробитися в ЛЧ. А потім в один момент усе розвалилося.
Я не вірю в те, що СК Дніпро-1 не можна було утримати на плаву чи інвестор не мав можливості фінансувати через війну. Якщо немає бажання витрачатися, то тримайте клуб на мінімалках у Першій чи Другій лізі до кращих часів. Це не якісь захмарні гроші. Власна школа працювала завжди дуже успішно. Юнацька команда минулого сезону виграла бронзові нагороди. Талановитих футболістів вистачало. Нехай собі молоді хлопці грають та розвиваються. Навіщо закривати клуб узагалі?
Є приклад Металіста, де інвестор теж втратив інтерес до футболу. Плюс – історія зі старими боргами часів, коли власником був Курченко, нікуди не поділася. Металіст був змушений поїхати з рідного міста через війну та постійні обстріли Харкова. Грати у футбол в таких умовах неможливо. Клуб не міг користуватися базою та стадіоном. Зараз базується в Ужгороді, де за все потрібно платити. Але Євген Красніков не втрачає надії, намагаючись тримати Металіст на плаву. Команда грає на рівні Першої ліги, склад дуже слабкий, багато молоді. Але ніхто не топить клуб. Тут вірять у краще після війни.
У СК Дніпро-1 є не тільки інвестор, але і власники та засновники клубу. Сайт opendatabot.ua (портал, який спеціалізується на праві власності компаній) такими називає Юрія та Максима Березу і Андрія Русола. Ні для кого не секрет, що саме ці особи є засновниками та керівниками клубу. Якщо інвестор відмовився, то намагайтеся керувати самі. Шукайте нового спонсора. Живіть на мінімалках, але не губіть клуб. Ще взимку СК Дніпро-1 міг піти шляхом економії. Розпродати склад, молодь за пів року набралася б досвіду і як мінімум провела б ще один сезон на рівні УПЛ. Якби Піхальонка, Рубчинського, Гуцуляка, Волинця і так далі продали на піку ціни, а не по дисконту, коли стало зрозуміло, що клуб закривається... Зрозуміло, що у таких умовах платити багато вже ніхто не буде.
Особисто я зрозумів, що у СК Дніпро-1 немає майбутнього, минулої зими, коли з'явилася інформація, що один із засновників та власників клубу Андрій Русол може працевлаштуватися спочатку у Поліссі, а потім у Карпатах. Гадаю, він прекрасно знав майбутнє проекту, тому вже думав про нову роботу.
Закриття СК Дніпро-1 вийшло дуже некрасивим. За однією інформацією борги перед гравцями та працівниками клубу існують з січня, за іншою – ще з минулого року. Кожна робота має оплачуватися. Я розумію, що футболісти гарно заробляють і мають якусь фінансову подушку, але їм також дуже важко знайти будь-яку мотивацію, якщо не отримують не тільки преміальних, а навіть зарплати. А що вже говорити про працівників клубу, які заробляли невеликі гроші. Пів року сидіти без зарплати – це величезне випробування для кожної родини.
Якщо вже ви закриваєте клуб, зробіть це гідно. Взимку можна було вдало продати за хороші гроші лідерів – Піхальонка, Гуцуляка, Рубчинського. Тоді ціна на них була високою, бо першу частину сезону провели добре, а СК Дніпро-1 йшов серед лідерів чемпіонату. Відпустити всіх гравців, хто має якісь пропозиції, щоб не накопичувати борги по зарплаті. У клубі були немалі контракти. Дограти сезон молоддю, щоб не було ніяких боргів. Піти із високо піднятою головою. Ми нікому нічого не винні. Мовляв, у інвестора більше немає бажання витрачати на футбол. Уся концентрація на війні. Проект заморожується до завершення бойових дій.
Це хоча б можна було зрозуміти. Це можна було б якось пояснити громадськості. А говорити про єврокубки, серйозні цілі на сезон, не платити пів року гроші, а потім закриватися – це зовсім ненормально. Судячи із чуток навколо працевлаштування Русола, керівництво та менеджмент клубу знали все ще мінімум за пів року.
Не потрібно у публічну площину виносити, що клуб закривається. Скажіть хоч гравцям, щоб вони визначалися зі своїм майбутнім, а не без надії сподівалися. Окрім першої команди ще є юнацькі, академія. Якщо професійні гравці мають гарні шанси знайти собі нові клуби, то для юнаків це проблематично. Потрібно проходити відбори. Частина вихованців просто перестане займатися футболом.
Уся ця плутанина із майбутнім СК принесла проблеми не тільки гравцям та працівникам клубу, але й завдала шкоди всьому українському футболу. До кінця липня залишався невідомим останній учасник УПЛ. Якби доля слоту була визначена в кінці сезону, це одна справа. Натомість Лівому Берегу в екстреному порядку потрібно посилювати склад буквально "з коліс". Серйозний турнір не має права жити в такій невизначеності щодо складу учасників. Потрібно просто поважати вболівальників.
Крім того, Україна втратила місце в єврокубках. Замість п'яти команд у нас стартує тільки чотири, а очки, ймовірно, таки будуть ділитися на п'ять. У нас і так проблеми із коефіцієнтом, а ми додатково створили собі проблеми. Хоч якісь очки можна було здобути у кваліфікації, хто б там не грав...
УЄФА може ухвалити позитивне рішення для України в єврокубках, нівелювавши зникнення СК Дніпро-1
Влітку розпочалася комедія, коли керівники клубу стали звинувачувати один одного у всіх гріхах, явно відвертаючи увагу від головної проблеми. Було просто смішно слухати про якогось інвестора.
Не менша комедія – збереження клубу юридично. Мовляв, щоб потім була можливість його відновити на рівні Другої ліги. Хоча, насправді, головна причина зовсім в іншому – ще не всі активи розпродали. Частина гравців юридично ще мають контракт зі СК Дніпро-1. Як мінімум, СК отримає за кожного молодого гравця гроші за виховання. А тут ще й Довбик перейшов у Рому. Я думаю, що Дніпру-1 теж перепаде якийсь відсоток (Фрідман, щоправда, заперечує, – Футбол 24).
Отож... Борги залишилися, їх, звичайно, обіцяють погасити "потім". Україна втратила місце в єврокубках. Доля учасника УПЛ вирішилася. Але за це ж має хтось відповідати?! Не можна наробити скільки проблем, а потім бути білим та пухнастим. Зараз війна. У всіх громадян загострене відчуття справедливості.
У мене немає ніяких питань до В'ячеслава Фрідмана (хоча весною він говорив, що СК Дніпро-1 продовжить свої виступи), Юрія чи Максима Берези. Навряд чи вони брали участь у фінансуванні або управлінні клубом. Футбольна кар’єра їхня на цьому завершилася. Головним управлінцем у СК Дніпро-1 був Андрій Русол. Саме він відповідав за управління клубом, стратегію розвитку, планування майбутнього. Саме до цієї людини на рівні з інвестором мають бути голові запитання. Точно є за що відповідати.
Андрій Анатолійович спочатку працював на серйозній посаді у Дніпрі. Клуб мав великі борги у районі 30 млн євро та припинив своє існування. В останньому сезоні серед УПЛ були "мутки" із гравцями. Коли Лунін, Кочергін, Луньов опинилися у Зорі, бо Дніпро йшов у Другу лігу та до втрати професійного статусу. Наскільки я знаю, частина прав на перелічених гравців неформально належала Дніпру. Коли в Реал був проданий Лунін, то не тільки Зоря отримала гроші.
Кожен уболівальник розумів, що насправді між Дніпром та СК Дніпро-1 дуже багато спільного. Попри те, що офіційно – це два різні клуби. Ніколи б у житті СК не з'явився, якби був звичний Дніпро. Просто існували великі борги, які ніхто не збирався платити.
ОК, тут ситуацію ще якось можна зрозуміти. Початок війни. Економіка. Курс валют. Нова реальність. Але ж СК Дніпро-1 не мав таких великих боргів, були активи, щоб закрити всі питання. Не було тільки одного – бажання. Якщо на рівні Дніпра Русол просто був найманим працівником, то у СК – одним із засновників, власників. Власне через це він офіційно не може працевлаштуватися в іншому клубі. Бо засновник футбольного клубу не має права працювати в іншій команді. Тут юридична колізія.
Виходить так, що працівник обіймав керівну посаду в одній фірмі, яка стала банкрутом із великою кількістю боргів. Потім створив нову фірму, яка також має борги та наробила багато лиха. Потім цей працівник спокійно собі може піти працювати на третю фірму? Я розумію, що совість нікого не мучить, але ж має бути якась юридична чи навіть кримінальна відповідальність. Гравці і персонал із великими боргами, Україна без команди в єврокубках, а власник чи засновник клубу просто пішов собі працювати в інше місце. Поки, щоправда, неформально. Давайте тоді ще Андрію Стеценку десь запропонуємо роботу. У нього величезний досвід в управлінні клубом.
Я б зрозумів, якби Русол був генієм менеджменту. Але якихось геніальних рішень від колишнього генерального директора СК Дніпро-1 я не побачив. Просто людина близька до інвестора. Були гроші на футбол – усе було ОК. Перестав власник давати фінанси – лавочка закрилася. Після розвалу СК Дніпро-1 клуби із Польщі, Угорщини, Хорватії, Казахстану, Азербайджану чомусь не стоять у черзі, щоб запросити Русола до себе. Хоча у кожній із перерахованих країн є великий попит на футбольних управлінців.
Аналогічно з інвестором. Хтось має відповідати за те, що пішов на дно бренд не тільки українського футболу – клуб Дніпро. А СК не проіснував навіть десяти років. Не можна так знущатися над футболом, над вболівальниками. Краще взагалі не фінансувати, ніж доводити клуб до банкрутства і розбивати тисячі сердець вболівальників. Потрібна людина, яка любитиме футбол, а існування команди не залежатиме від політичної ситуації в країні, якихось особистих проблем. Виходець із Дніпра – Геннадій Буткевич – вже фінансує футбол у Житомирі. Я дуже сподіваюся, що знайдеться охочий побудувати амбітний проект. Місто Дніпро завжди мало величезні футбольні традиції, а в команді виступали місцеві таланти. Просто потрібен сміливець, який із цього зробить системність та перспективу.
