Як "Африка" сенсаційно стала чемпіоном Європи, або Великий тріумф іммігрантів
Як це не дивно, але у 2016-му на Євро тріумфували мігранти та їхні нащадки. Два роки потому, як помер легендарний португальський виходець з Мозамбіку Еусебіу.
І це тоді, коли на антимігрантських гаслах президентом США став Дональд Трамп!
Збірна Португалії скористалась сприятливим календарем і вперше у своїй історії виграла Чемпіонат Європи. Натужно пройшовши чи не найслабшу за іменами групу з 3-ма нічиїми (привіт новому формату!). За всієї поваги до Хорватії, Польщі та Уельсу, які грали, імовірно, найкращий великий турнір десь так за 16 років (а хто і за все життя існування своєї збірної), перший по-справжньому грізний суперник трапився аж у фіналі. Франція била німців і була господарем, набираючи ходу з кожним матчем. Можна було подумати, що тут уже португалів роздеруть на шматки і вкажуть їм місце. Мовляв, і так вже пощастило добряче.
Але вони були точно сильнішими в одному – здатності дотерпіли. Саме не переграти, а перетерпіти, як їхні предки і нинішні аналоги, які кидаються у невідоме, зціпивши зуби і бажаючи кращого життя як не для себе, то хоч для дітей. Не в останню чергу Португалія виграла і тому, що ген виживання у її футболістів був розвиненішим, ніж у французів, хоча вихідців з Африки не бракувало й у тих. А пам'ятаєте, з чого почався шлях до тріумфу? З домашньої поразки від Албанії (0:1) у кваліфікації ще при Паулу Бенту.
Загалом на останньому Чемпіонаті Європи було 44 гравці африканського походження, а у фіналі цілих 17! Символічний їхній тріумф у країні, де безліч людей зі схожою долею. Символічно, що сталось це у 2016 році, коли рух біженців та мігрантів з усього світу набув нової сили. Що цікаво, не африканцями єдиними. Адже у португальців феєрили також Рафаель Геррейро й Адріен Сілва, які народилися у Франції, та Седрік Соареш (у Німеччині).
Португалія, до слова, не фіксує дані про етнічну приналежність, і є другою у рейтинзі інтеграції іммігрантів за сприятливою державною політикою щодо громадян, які йдуть стопами нових чемпіонів Європи. І таких нових громадян Португалії у майбутньому може бути ще більше, ніж зараз (за оцінками від 200 до 500 тисяч).
Кріштіану Роналду присвятив перемогу на Євро-2016 усім португальцям і іммігрантам. Чотириразовий володар "Золотого м'яча" теж народився у Фуншалі на Мадейрі, що біля північно-західного узбережжя Африки. Це один з улюблених пунктів, куди здавна вирушали немало африканців! Вторував Роналду і уродженець Бразилії Пепе, найкращий гравець фіналу головного турніру року, що минає: "Ми представляємо Португалію, прекрасну країну іммігрантів, і ми представляємо кожного з них. Ця перемога для них". Захисник "Реала" мав запрошення від збірної Бразилії, але обрав країну, де його дуже добре прийняли.
Перемога Португалії дала також надію усім, хто одвічно перебуває настільки далеко від трону, що навіть і близько підійти до нього не може. На рівні збірних, виявляється, значно рівніші умови і можливості, ніж на клубному, і гроші тут анітрохи не вирішують, і кількість зірок, і всіяна титулами історія не має аж такого значення. І чому б Україні не повторити цей успіх через 4 чи 8 років, егеж? Але жарти і мрії наразі в бік. Нагадаємо про складові найуспішнішої і найдивовижнішої команди року.
Колонії Португалії уже давно як колишні і розвиваються як цілком автономні держави. Натомість їхні таланти добряче послужили великому її успіхові. Чемпіонський гол на Євро-2016 забив 29-річний суперсаб Едер, який дитиною покинув столицю рідної Гвінеї-Бісау. У момент "золотого голу" його батько відбував тюремний термін за вбивство своєї дружини.
Для Нані цей турнір став вершиною кар'єри. Ще ніколи екс-хавбек МЮ не був настільки ефективним і корисним стабільно. У півфіналі Луїш добив Уельс. Загалом Нані, який народився у Кабо-Верде, також перебравшись до Португалії в ранньому віці, забив 3 голи на турнірі та виглядав не менш ефектно, ніж Роналду.
Напрочуд технічний вінгер пережив важке дитинство. Батьки покинули його у новій країні на тітку. Перший клуб Нані "Реал Массама" допомагав йому усім, чим потрібно було: їжею, документами і грошима. Виростаючи у злочинному районі Лісабона в напівзруйнованому будинку з іншими дітьми і однією спальнею, хлопчина розумів, що футбол є його єдиним квитком у життя, і годинами шліфував майстерність у поводженні з м'ячем.
З тієї ж мальовничої острівної країни по батьковій лінії (по маминій – з Сан-Томе і Принсіпі) походить найкращий гравець чвертьфіналу проти Польщі і 1/8 проти Хорватії Ренату Санчес. Феноменальний сезон у "Бенфіці" і збірній став причиною 35-мільйонного трансферу (з бонусами може дійти і до 80 млн) у "Баварію". Найкращий молодий гравець Євро-2016, і це зовсім недарма, скажу я вам. Просто звір середини поля!
У тому ж визначальному для перемоги команди Фернанду Сантуша півзахисті високий рівень демонстрував і Жоау Маріо, в якого також коріння з Кабо-Верде. "Інтер" згодом підписав цього опорного хавбека за 45 мільйонів євро, встановивши новий трансферний рекорд лісабонського "Спортінга".
Вільям Карвалью, який цементував центр поля португальців, народився у столиці Анголи Луанді і пройшов той же іммігрантський шлях з батьками у дитинстві. Це ласий шматок для топ-клубів Європи поки що дивом залишається у тому ж "Спортінгу", але прийде і його час.
Свою роль, хоч і меншу, в успіх Португалії, відіграли захисник "Порту" Данілу Перейра (народився і 5 років провів у Гвінея-Бісау) та ще один кабо-вердець Елізеу Перейра. Кумедно, але збірна Португалії у товариському матчі в березні 2015-го програла вдома 0:2 саме Кабо-Верде, яке стало головним постачальником іммігрантських ресурсів в чемпіонську команду.
Тарас Котів, Футбол 24
показати приховати