Втрачені опори “Олександрії”
Команда з Кіровоградщини дограватиме поточний сезон без двох найважливіших механізмів у команді.
"Все, що не робиться - на краще", - гласить народна мудрість. Новачка української Прем'єр-ліги — футбольний клуб "Олександрію" — вже на початку зимового міжсезоння стрепенули дві новини: команду залишив її лідер Давід Тарґамадзе, звільнили з поста головного тренера винуватця успіху олександрійців Володимира Шарана. На тренерську лаву прийшов Леонід Буряк і тепер на клуб очікують зміни. Та чи підуть вони команді на користь?..
Якість гри керівництву до лампочки
Володимир Шаран ніколи не входив в ешелон першокласних футболістів чемпіонату України, але був помітним гравцем. Колектив він за собою ніколи не вів, був виконавцем командним. Однак, як тільки вибував з ладу, на діях його партнерів це позначалось одразу.
Здобувши на початку 90-х чемпіонські титули з "Динамо", він знаходив вже наприкінці 90-х у собі мотивацію допомагати "Карпатам" здобувати бронзові медалі, а потім вже "Поліграфтехніці" (себто, "Олександрії") закріплюватись серед команд елітного дивізіону. Власне, в Олександрії він завершив кар'єру гравця, тому дуже символічно, що саме звідси почався його підйом як головного тренера команди.
Колектив з районного центру Кіровоградської області до приходу Шарана кілька сезонів поспіль ходив серед лідерів першого дивізіону, однак нав'язати боротьбу за дві путівки до ПЛ, ніяк олександрійцям не вдавалось. І лиш прихід Шарана у лютому 2010-го змінив все для клубу. Наставник завершив з командою той сезон на 5-й сходинці, а вже в наступному вивів "Олександрію" з першого місця до шістнадцятки найсильніших. Таким чином, в Прем'єр-лізі з'явився ще один цікавий, молодий, самобутній клуб з молодим, харизматичним наставником.
Та незважаючи на те, що Шаран наприкінці 2011-го року зумів вивести "Олександрію" із зони вильоту, йому не вдалось уникнути звільнення. Таке рішення почесного президента клубу Миколи Лавренка видалось несподіваним. Адже команда під керівництвом Шарана за короткий час зуміла добитись значного просування вперед і, щонайголовніше, мала свій малюнок гри. Підопічні Володимира Богдановича, попри недосвідченість, не губились перед суперниками і задавали нелегкого життя усім супротивникам, як вдома, так і на виїзді. Шаран, як і покоління його колег по цеху — Максимова, Ковальця, Лужного, П'ятенка ставив за мету на перше місце якість продемонстрованого футболу.
Так, олександрійці грали симпатично, часто навіть занадто розкуто, через що й не дорахувались дюжини очок. Ймовірно, тому Лавренко вирішив довірити кермо Буряку, який буде грати перш за все на результат. Шарана ж образила пропозиція стати спортивним директором клубу і він пішов, хоча й залишив частинку себе в Олександрії.
Тихіше їдеш — далі будеш
"Олександрію" сміло можна назвати найтихішою командою Прем'єр-ліги. Якщо провести контент-аналіз новин у футбольних ЗМІ, то про цей колектив, мабуть, згадували найменше. Команда не потрапляла у скандальні історії, мало скаржилась на суддівство, з повагою ставилась до суперників. Не те, що би клуб був темною конячкою чи нікому не цікавим, просто "Олександрія" не віділялась на тлі інших команд і за допомогою чорного піару та різних нечесних технологій не намагалась просунути свій бренд в маси. Цей клуб є командою одного маленького містечка і тому "розкручувати" по Україні себе наразі нема сенсу.
За це можна поставити команді "плюс". Та от чи допоможе така зовнішня "непримітність" клубу залишитись йому в еліті? За тенденцію ж, обов'язково одна з двох команд, які вийшли до Прем'єр-ліги, непримінно повернеться назад до першої ліги. "Чорноморець" майже забезпечив собі сприятливе життя на весну, а от на олександрійців чекають найважчі випробування.
Хранитель конспектів
Покоління тренерів, яке прийшло в "Динамо" після Валерія Лобановського — Михайличенка, Дем'яненка та Буряка, інакше, як "охоронцями конспектів" Великого Метра, не називають. А все через бажання бути методично схожими на Валерія Васильовича, наслідуючи буцімто його програми. Буряк ні в роботі зі збірною, ні з "Динамо" позитивом не запам'ятався, а от не вихід України з відбіркової групи до Євро-2004 та виліт динамівців від скромного швейцарського "Туна" в кваліфікації ЛЧ, усі пам'ятають чудово. Та для скромної "Олександрії" Леонід Буряк — це перш за все бренд і можливість запросити нових перспективних виконавців. Ймовірно, навіть з "Динамо".
Пан Буряк останнім часом тільки те й робив, що виступав у ролі експерта на вітчизняному ТБ та невпинно, протираючи сльози, спростовував чутки про своє працевлаштування. Не дивно, що пропозиція очолити скромну команду була одразу прийнята Леонідом Йосиповичем. Тепер йому залишається тільки втілити все те, що він говорив у телевізійних студіях. Базікати, як відомо, не мішки носити. Нереалізованих амбіцій у Буряка достатньо, мотивації через це повинно вистачити.
Фігура
Давід Тарґамадзе — гордість і сум "Олександрії". Проявив себе з першого ж матчу за команду ще в першій лізі, став ключовою фігурою вже в Прем'єр-лізі, найкращим голеадором (4 м'яча). Головна ударна сила, креатив, мозок, зрештою, навіть обличчя клубу. Втім, втримати його Лавренко не зумів і, як сам зізнався, не міг жодним чином. Кількість пропозицій просто зашкалювала, не витримав цього і сам футболіст, залишивши команду, яка опинилась без ще однієї своєї опори, на якій трималась. Чи вийде у грузина бути таким же яскравим в маріупольській колонії "Шахтаря" - "Іллічівці". Думок з цього приводу багато (я ж раджу перечитати тим, хто цього ще не зробив, блог мого колеги Олега Бабія "В полоні золотої "Шахти"), але акценти розставить лиш час.
Відкриття
По-новому розкрив себе 30-річний форвард таранного типу Тарас Кабанов, який кілька сезонів перед тим поневірявся по клубах-аутсайдерах, пограв без успіху у першому дивізіоні. У Кабанова відкрилось друге дихання з поверненням в еліту. Тарас став основним нападником, забив три м'ячі, які в результаті принесли клубу 5 очок в турнірну таблицю. Однозначно, один з найуспішніших відрізків для гравця за останні кілька років.
Відзначимо і прудконогого вінгера Сергія Старенького (1 гол і гольова передача) та атакувального хава Павла Ксьонза, які протягом літа й осені тероризували захисні редути суперників, і своїми передачами часто допомагали Тарґамадзе та Кабанову у їхній роботі.
Розчарування
Головна невдача клубу — це вся літня трансферна політика клубу. До речі, це чи не найсуттєвіша помилка штабу Шарана. Ніхто з тих, що прийшли в команду, так і не заграли. А більшість імен, яких запросив Володимир Шаран (за виключенням, можливо, Теміле), не були відомі футбольній громадськості. Ці виконавці навіть у першій лізі навряд чи би підсилили колектив.
Топ-матч
Поєдинок проти "Зорі" - найменш видовищний (але найбільш значущий стратегічно) у виконанні "Олександрії", проте саме такою, мабуть, команда намагатиметься бути навесні 2012-го. Завдяки шикарному рейду і філігранному дальньому удару Тарґамадзе, олександрійці виграли в прямого суперника в боротьбі за місце "під сонцем". Результат — на першому місці. А це можливо в умовах "Олександрії" за високої реалізації моментів, як от у грі з луганчанами.
Северин Стецюк
показати приховати