"Вперше за всю історію Грузія буде фаворитом": Сакартвело із пошкодженим Хвічею і власним Хаві остерігається Довбика
Напередодні матчу 3-го туру Ліги націй Україна – Грузія "Футбол 24" зателефонував Кахаберу Дгебуадзе, грузинському журналісту, головному "експерту із Хвічі" для італійських ЗМІ.
– Каха, чи є у вас враження, що сьогоднішня збірна України стала іншою, ніж ми звикли бачити? Більш слабкою…
– Насамперед, як уболівальник футболу, хочу висловити сподівання, що в матчі між збірними України та Грузії ми побачимо пам’ятне динамічне видовище. Загалом команди зіграли між собою дев’ять разів, ми ще ні разу не перемагали Україну – три нічиї і шість поразок. Але парадокс у тому, що вперше за всю історію Грузія буде в ролі фаворита. Навіть якщо враховувати лише турнірне становище.
Для мене стало дуже великою несподіванкою, коли збірна України програла два перших матчі в групі. Не чекав я такого, зважаючи на той склад, який має ваша команда. Але вона продемонструвала бляклу, тьмяну гру.
Кахабер Дгебуадзе
Щодо Грузії, то ми несподівано обіграли Чехію, яка, можливо, не є топ-збірною, але точно міцний середняк європейського футболу. А ще несподіваніше було перемогти Албанію на виїзді. Пам’ятаю, як албанські вболівальники обіцяли влаштувати збірній Грузії пекло. Але ми зіграли дуже дисципліновано упродовж 90 хвилин, виконали всі вказівки головного тренера і перемогли 1:0 завдяки індивідуальній майстерності Кочорашвілі, який є у цій збірній ключовим елементом.
Грузія має простір для маневру у найближчому матчі. Навіть нічия буде для нас хорошим результатом з точки зору турнірної таблиці. А от Україна, як поранений тигр чи лев, іншого шляху, крім перемоги, не має. Це останній шанс, це фінал цього групового турніру. Або перемагає, або остаточно перекреслює всі свої шанси на перше місце і вихід у вищий дивізіон. Крім того, формат Ліги націй дає шанс згодом поборотись через стикові матчі за вихід на чемпіонат світу.
Тож наші команди підходять до поєдинку з двома різними тактиками і стратегіями. Думаю, Грузія гратиме на перемогу, адже якщо націлюватись на нічию – обов’язково програєш. Очікую захопливого динамічного протистояння. В України є хороші виконавці європейського рівня. Як ти знаєш, я занурений у неаполітанське футбольне середовище. Коли влітку у нас відбувалися дискусії щодо трансферного вікна, я наголошував, що хочу бачити Довбика у Наполі. Потім ми, звісно, взяли Лукаку. Але перевага Довбика в тому, що це гравець на перспективу. На жаль, його придбала Рома і тепер бачимо, як він забиває. Цей нападник – у хорошій формі.
Незважаючи на те, що Україні не допоможуть Маліновський, Ярмоленко, вона залишається сильною командою. Грузії доведеться дуже нелегко в цьому матчі.
– Список можна продовжити, адже не зіграють Циганков, Зінченко, Миколенко та ще кілька важливих виконавців. Це для Грузії – плюс? Чи, можливо, небезпека полягає в тому, що команду Реброва важче передбачити зараз?
– Звісно, коли провідні гравці твого суперника не можуть вийти на поле, – це завжди плюс. Але потрібно враховувати, що українська школа футболу має багато талантів. Гравці, які не потрапляли в основу, діятимуть з більшим запалом. Захочуть довести, що заслуговують місця в основному складі. Тож це ніяк не применшує кількість проблем для збірної Грузії.
Я останнім часом не впізнаю нашу команду. Вона так дисципліновано грає в обороні, швидко та різко вибігає в контратаки! Іноді дивлюся на неї, ляскаючи себе по щоках: "Це моя збірна чи ні?" (Усміхається). Маємо прекрасного голкіпера Мамардашвілі, нестримного Хвічу Кварацхелію. Зуріко Давіташвілі хет-трик оформив у чемпіонаті Франції проти Осера – Сент-Етьєн переміг 3:1. А тепер ще одна цікава персона у нас з’явилась, чого ніхто не сподівався у цьому сезоні.
Мова йде про Сабу Гоглічідзе, захисника Емполі. Його купили минулого року, він на лавці сидів. Але в новому сезоні Саба почав грати, а Емполі перебуває високо в турнірній таблиці чемпіонату Італії, пропускає дуже мало м’ячів. Гоглічідзе – постійно в основі, грає добре. Оцінки нижче 6,5 не отримував. Є Мікаутадзе, який у збірній завжди чудово грає. На жаль, після переходу в Ліон, там він поки не забиває. Думаю, спробує компенсувати це завдяки виступу за збірну.
– Як почувається Хвіча? Після матчу проти Комо на його ноги страшно було глянути.
– Дякувати Богу, поки не було ніяких новин про те, що Хвіча не зможе зіграти. Після матчу з Комо я навіть виклав фото у Twitter. Усі неаполітанці були дуже занепокоєні. Це насправді велика проблема – що крізь пальці дивляться арбітри на те, як проти Хвічі грають суперники. Дуже часто фолять на ньому, а потім, наприкінці матчу, жовту картку отримує Хвіча, а не грубіяни. Уболівальники Наполі просять італійську федерацію футболу, італійську футбольну владу, щоб вона захищала таких гравців, як Хвіча. Адже гравці такого калібру збагачують італійську лігу своєю присутністю.
Kvara dopo la partita con il Como https://t.co/kfaFtwETgW
— Kakha Dgebuadze (@ka_dge) October 7, 2024
️ https://t.co/Zh90hV09Hs pic.twitter.com/lVVt7vG7rW
– У чому сила збірної Грузії?
– У різних збірних буває певний період, коли з’являється покоління талановитих гравців. Пригадай збірну Бельгії і її "золоте покоління". От і в нас виникла плеяда молодих футболістів. Вони народилися вже у вільній, незалежній Грузії. Ці хлопці по-іншому дивляться на футбол, більш професійно. Для них футбол – не розвага, а, насамперед, професія. Відповідно, сумлінно ставляться до своїх обов’язків – і в клубах, і в збірній. Раніше такого не було. Пригадую 90-ті роки, коли траплялося навіть розгильдяйство від гравців збірної. Хтось приїжджав, хтось не приїжджав, хтось приїжджав не в формі і так далі.
У нас є хороший тренер – Віллі Саньйоль. У нього була прекрасна ігрова кар’єра в мюнхенській Баварії. Він зумів цих хлопців налаштувати на результат. Те, що ми побачили на Євро-2024, де Грузія досягнула історичного максимуму, не лише зігравши у групі, але й вийшовши в 1/8, – це фантастика. Постійною проблемою грузинських команд, навіть Динамо Тбілісі совєтських часів, було те, що при хорошій атаці захист залишався ненадійним. А от зараз бачимо дуже дисципліновану гру в обороні. Бачимо, як команда переходить з оборони в атаку – різко, динамічно. Розігрують комбінації, контратаки.
Хвіча Кварацхелія – абсолютний лідер нашої збірної, але не можна применшувати заслуги та значущість таких гравців, як Кочорашвілі. Досі не розумію, чому він грає у другій лізі Іспанії. У національній команді Гіоргі виконує такі функції, як свого часу Хаві та Іньєста у зірковій Барселоні. Утримувати центр поля, розігрувати м’яч, комбінації – усе це Кочорашвілі на дуже хорошому рівні робить.
Отож, так збіглося, що в нас виникло покоління чудових гравців, прийшов хороший тренер, який вміє ними керувати – і крок за кроком приходить успіх. Настала нова віха грузинського футболу. Тепер наша ціль – вийти вперше в історії на чемпіонат світу. Це, звісно, буде складно. Складніше, ніж вихід на Євро, тому що ускладнився формат. Для мене найголовніше – щоб гравці нашої збірної викладалися на 100 відсотків в усіх матчах. Тьху-тьху, поки що я це бачу і це дуже тішить.
– А в чому слабкість збірної Грузії?
– Безумовно, слабкість є, як у будь-якої команди. Грузинський футбол – це футбол настрою, він базується на цьому факторі. Слава Богу, настрій у команді зараз хороший. Знову ж таки, у нас хороша атака – Мікаутадзе, Кварацхелія, Давіташвілі. Але при цьому накульгує оборона. Звісно, як я вже казав, підопічні Саньйоля грають набагато надійніше, ніж колись, проте ця лінія залишається найслабшою ланкою нашої команди. Побачимо, як буде проти збірної України.
Я переконаний, що ваша збірна атакуватиме з перших хвилин. Буде дуже сильний пресинг і натиск на оборону збірної Грузії. Якщо у першому таймі ми вистоїмо і не пропустимо, то зможемо сподіватися на позитивний для себе підсумок матчу.
Чудово пам’ятаю київське Динамо 90-х, за яке я вболівав. Вони у Лізі чемпіонів влаштовували фурор з Ребровим і Шевченком. Це був стиль українського футболу – з перших хвилин брати сильний пресинг, натиск. Часто вони робили гру в перші 30 хвилин. Такий же характер очікую побачити проти збірної Грузії. Довбик зараз у прекрасній формі – доведеться приділити йому дуже багато уваги. Найбільша небезпека буде виходити від нього, звичайно.
– Який із попередніх матчів між нашими збірними запам’ятався вам найбільше?
– Я згадую гру у Києві, яка закінчилася нашою поразкою 2:3. То був 2006 рік, Арвеладзе забив. Тоді ми були найближчими до перемоги, вели в рахунку 2:1.
– А який найкращий спогад про Євро-2024?
– Це, безперечно, матч із Португалією. Перемога над португальцями зі самим Кріштіану Роналду принесла історичний результат – вихід в 1/8 фіналу. І ще були прекрасні 20 хвилин, коли ми вели проти Іспанії. Усі світові інформагентства писали "Грузія виграє в Іспанії 1:0!" Відчував величезну гордість і несміливо мріяв, що, можливо, пройдемо ще й іспанців. Усе сталося по-іншому, але ці хвилини радості назавжди залишаться в моїй пам’яті. Найкраще футбольне літо.
Як і в Україні, так і в Грузії є мало приводів для радості, враховуючи політичну ситуацію, ті виклики і загрози, з якими ми стикалися, а зараз стикаються українці. Небезпека завжди зберігається – політична і воєнна. Тому футбольну радість ми використали максимально. Пораділи так, що мама не горюй (Усміхається).
– Є ще чемпіонат світу, є де переписувати історію.
– Хочу побажати успіхів збірній України. Якщо не через Лігу націй, то я абсолютно впевнений, що через класичний формат відбору ваша команда знайде своє місце на чемпіонаті світу. Вірю, що прапори України та Грузії майорітимуть поруч в Америці – на світовій першості.
показати приховати