Вільяреал – МЮ: Сульшер не готовий до трофеїв, біль Де Хеа в ідеальній "лотереї", Емері взяв свою ЛЄ і нашкодив Шахтарю
Іспанський Вільяреал здолав англійський Манчестер Юнайтед у фіналі Ліги Європи (1:1, по пенальті –11:10). Огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Манчестер Юнайтед драматично вилетів з Ліги чемпіонів, але потужно пройшовся по іспано-італійському плей-офф: Реал Сосьєдад, Мілан, Гранада, Рома. У Вільяреала був значно легший шлях до фіналу: Зальцбург, київське та загребське Динамо, Арсенал. Для "жовтої субмарини" перемога в турнірі мала додаткову вагу – вона принесла б клубу путівку в ЛЧ.
Вільяреал – Манчестер Юнайтед – відео голів
Унаї Емері, який вже тричі вигравав Лігу Європи, довірив місце в старті 18-річному вінгеру Єремі Піно. МЮ довелося вийти на гру без капітана – Харі Магуайр не встиг повністю відновитися. Уле Гуннар Сульшер підготував авантюрне рішення: замість неготового Фреда норвежець випустив в опорну зону Поля Погба.
Манчестер Юнайтед зі стартовим свистком захопив ініціативу та спробував розіграти свій козир. Шоу, Фернандеш, Погба, Рашфорд і Кавані перевантажували лівий фланг, після чого хтось проривався у штрафний майданчик. Ця тактика призвела до першого удару в матчі – Мактоміней неточно пробив здалеку.
Іншим варіантом атаки було різке переведення на протилежний фланг з підключенням Ван-Біссаки. Однак кроси Арона та Грінвуда були поганими, виконувалися навмання. Кожну втрату "дияволи" намагалися нейтралізувати високим пресингом на чужій половині. Непогано читав гру в центрі поля Погба – француз перехоплював і відразу загострював дальніми передачами.
Втім, всі ці зусилля англійців розбивалися об організований футбол Вільяреала. "Жовта субмарина" всім складом сиділа за лінією м'яч і спокійно оборонялася, чекаючи своїх шансів. І вони виникли. Після стандартів. Спершу МЮ не зумів винести м'яч зі штрафного майданчика та наразився на ефектний пас рабоною від Бакки – Торрес пробив неточно.
Однак на 29-й хвилині Вільяреал повів у рахунку. Манчестер Юнайтед поплив під пресингом і після низки втрат привіз небезпечний штрафний на свої ворота. Парехо подав, а Морено зіграв на випередження та забив. Знову жахлива гра Юнайтед на стандарті. Шоу не втримав спритного Жерара, а Ліндельоф бездарно програв боротьбу.
МЮ ніби заснув – в атаці не вдавалося майже нічого. Поодинокі ривки в штрафний майданчик Рашфорда та Грінвуда не несли гостроти. Ще й оборона продовжувала помилятися. На допомогу прийшов власний стандарт. Шоу подав кутовий, Рашфорд здалеку пробив у гущу гравців, а хижак-Кавані уник офсайду та переправив м'яч у сітку.
"Дияволи" отримали емоційний заряд і полетіли забивати другий. Бруну встигав і загострювати, і випрошувати пенальті. МЮ мав підстави претендувати на 11-метровий (удар по ногах Грінвуда, влучання в руку Торреса), але VAR не вгледів порушень. Англійці дедалі сильніше насідали, а іспанці дедалі частіше помилялися.
Шоу прострілив у голову Кавані, Фернандеш створив супермомент для Рашфорда (як він промахнувся?!), загострення від Погба – моменти у Юнайтед були. Натомість Вільяреал зовсім втратив контргру. Унаї Емері спробував виправити ситуацію замінами: вийшли Пако, Гомес, Коклен. Однак це не допомогло іспанцям. Їхні атаки тривали не більше кількох секунд.
Гра перейшла в овертайм, де Манчестер Юнайтед знову підсів. Нічого дивного – першу заміну Уле Гуннар Сульшер зробив аж на сотій хвилині. Вільяреал виглядав цікавіше, але якісних моментів довгий час не було ні в кого. Вже Вільяреал сподівався на пенальті, коли Морено впритул пробив у руку Фреду. Арбітри не вказали на точку.
120 хвилин переможця не виявили. А в серії пенальті влучнішим був Вільяреал – 11:10. Всі, крім Давіда Де Хеа, реалізували свої удари. Навіть голкіпер Вільяреала Рульї! 21 точний удар! Сульшер так і не виграв перший трофей з Манчестер Юнайтед, а Вільяреал взяв Лігу Європи та вийшов у Лігу чемпіонів!
МЮ не готовий до трофеїв: боязливість, залежність, обмеженість
Манкуніанці були в одному точному 11-метровому від перемоги в Лізі Європи. Так близько й так далеко. Дійсно далеко, адже моменти МЮ у фіналі можна порахувати на пальцях однієї руки. Гол прийшов з хаотичного стандарту, супершансу Рашфорда передував офсайд, а більше стовідсоткових нагод не було. "Дияволи" не зробили достатньо, щоб не залежати від випадку.
Вільяреал – не велика команда, але дуже організована. Аби обігрувати таких, має бути поставлена гра в атаці, має бути структура, має бути план зламування "автобусів". А в МЮ цього немає. Все на індивідуальних якостях, все на імпровізації. Повинно бути щось більше, ніж кроси Ван-Біссаки, чи перевантаження лівого флангу, зганяючи туди всіх найкращих футболістів.
Ні, можна й у стилі Зідана постійно приймати класні ситуативні рішення та вигравати три ЛЧ поспіль без системи. Але тоді потрібен шикарний склад. А в МЮ цього немає. Погба грає по настрою, Рашфорд регресував і відверто набрид неефективним дриблінгом, а Фернандеш не стягує півтора року в режимі Бога.
Не пішла гра у Бруну – катастрофа. Португалець сьогодні витратив забагато сил на капітанські обов'язки. Підбадьорював партнерів, говорив з суддями, сперечався з суперниками. А грамотно провести жеребкування серії пенальті не зумів. Забракло досвіду. Фернандеш виграв фліп монетки, але обрав для МЮ другий удар!!! Здивувався навіть Клеман Тюрпен.
Структура атак потрібна, щоб не залежати від проблисків геніальності окремих людей. Щоб футболісти гармонійно рухалися та не відбирали один в одного зони. Щоб м'яч ходив швидко і кожен знав, коли приймати пас і куди віддавати, а не витрачав 3 секунди на обробку м'яча та прийняття рішення. У МЮ сьогодні були всі ці проблеми.
Манчестер Юнайтед погано обороняється на стандартах. Проблема не сьогоднішня і не вчорашня (у цьому сезоні МЮ – друга найгірша команда АПЛ за пропущеними зі стандартів), однак жодних позитивних зрушень. Половину своїх ударів, зокрема гольовий, Вільяреал завдав після стандартів. Чим займається тренерський штаб Сульшера?
Норвежець два з половиною роки на чолі Манчестер Юнайтед без трофеїв. У роботі Сульшера багато позитиву, але він не зробив достатньо, щоб підняти над головою кубок. У Гданську йому, можливо, не пощастило. МЮ все ж був у фіналі кращим. Однак на шляху до серйозного трофея неодмінно трапляється якісна збита команда, яку на класі не обіграти.
Уле Гуннар до кінця боявся робити заміни. Мабуть, не хотів зіпсувати те, що "налагодилося" в другому таймі. Втім, причиною покращення стала менша кількість індивідуальних помилок, а не якісь тактичні зрушення. З початком овертайму весь прогрес вивітрився, бо футболісти МЮ банально зморилися. А страх Сульшера залишився. Заміни пішли аж перед серією пенальті.
Давід Де Хеа – жертва, а не злочинець
Тренер МЮ ґрунтовно підготувався до серії 11-метрових. Спеціально випустив Теллеса та Мату, зняв Погба, але не зробив заміну, яка просилася найбільше. Давід Де Хеа у дорослому футболі парирував 18% пенальті (11 з 62), Дін Хендерсон – 42% (8 з 19). В одного це явне слабке місце, в іншого – сильна сторона. І поточна форма в Діна краща.
У рамці залишився Де Хеа. Якщо ідея була додати іспанцю впевненості (заміна перед пенальті могла стати психологічним нокдауном для і без того розкислого за останні сезони Давіда), то вона провалилася. Вільяреал познущався з ДДХ, боляче було дивитися, як голкіпер приречено стрибає ще до ударів. Далі був фінальний удар самого Давіда...
Де Хеа роками був найкращим гравцем МЮ, самотужки витягував "дияволів" на друге місце АПЛ і не давав загрузнути в болоті. Тепер він антигерой і перший, кого просять продати. Винного у цій ситуації знайти важко. Клуб робив все правильно, коли кілька років тому не хотів продати свого лідера і виписав йому найбільшу зарплату в АПЛ.
До професійних якостей Де Хеа також немає питань. Він продовжував вдосконалюватися (влітку, наприклад, замість відпустки додатково працював над грою ногами). Але його ментальний стан не міг залишитися на тому ж рівні. Від твоїх подвигів нічого не змінюється – титулів немає. Зарплата космічна, а розвиватися далі нікуди – в Реал тебе не відпустили. Регрес був неминучим. А на фоні зростання команди він ще сильніше впадає у вічі.
Унаї виграв Лігу Емері: погані новини для Шахтаря, Динамо чекає реваншу
Іспанський фахівець вчетверте підкорив Лігу Європи. Суперники на шляху до євротріумфу в нього були не найгрізніші, але й команда без зірок першої величини. Основа – організований футбол. Вільяреал постав перед МЮ максимально незручним опонентом: 11 людей за лінією м'яча, тотальний акцент на оборону та надії на помилки суперника і стандарти. Спрацювало!
Призначення Емері замість Хав'єра Кальєхи минулого літа викликало неоднозначну реакцію. У Кальєхи були яскрава команда, яка боролася за високі місця і водночас приносила естетичне задоволення своєю грою. Емері трішки обрізав романтику, але додав прагматизму. Саме так здобуваються великі перемоги. Унаї приніс Вільяреалу перший серйозний трофей в історії!
А віцечемпіону України – проблеми. Успіх в ЛЄ дає Вільяреалу путівку в груповий етап наступної Ліги чемпіонів. Це означає, що Монако змушений буде проходити кваліфікацію. Клубний коефіцієнт у монегасків досить низький, тому вони можуть потрапити Шахтарю в останньому раунді відбору. І не просто можуть потрапити – ймовірність 50%. Перед тим, щоправда, Шахтарю та Монако доведеться пройти ще один етап кваліфікації.
Є новини і для Динамо. Кияни вже в основній сітці ЛЧ, але ще не знають, в якому кошику. Вихід Вільяреала в ЛЧ не сильно вплинув на посів Динамо (Києву потрібно, щоб кваліфікацію не пройшли двоє з трьох: Шахтар, Бенфіка, Зальцбург), натомість "біло-сині" отримали ще один хороший варіант жеребу з першого кошика. В компанію до Баварії, Атлетіко, Інтера, Ман Сіті, Лілля та Спортінга потрапила "жовта субмарина". Буде шанс взяти реванш за виліт в 1/8 цієї ЛЄ.
показати приховати