Від любителів – до рекордного трансферу та ікони Челсі: втілена мрія Джиммі Флойда Хассельбайнка

Наполегливість. Усі, кому в житті підкорилася бодай якась вершина, наголошують на тому, що це головна характеристика переможців. Талант можна компенсувати працездатністю, а от наполегливість та вміння прориватися до мрії, якими б колючими не були терни – замінити це не вдасться нічим.

Легенда, з якої все розпочалося: "Діксі" Дін та перше захоплення Евертоном

Футбол 24 разом з Nemiroff розповідає про футболіста, якому вдалося довести, що обставини тимчасові, а смак великих перемог – і головної над собою – буде супроводжувати кожну мить життя.

Випробування на міцність

Вже змалку Джиммі, тоді ще більш відомому як Джеррел, доводилося чути скептичні думки щодо свого майбутнього у футболі. Так, природа обдарувала його хорошими фізичними даними, однак для успіху в цьому виді спорту потрібна хороша школа, що доводить нещодавній приклад Усейна Болта. Поки однолітки відточували майстерність в клубних академіях, Джиммі стирав підошви на далеко не найкращих полях разом із аматорами.

Пізніше він розповість про внутрішню жагу, яка допомогла йому не опустити руки, навіть коли справи йшли кепсько.

Я вірив, що одного дня стану професійним футболістом, що за моєю грою спостерігатимуть на стадіоні та за екранами телевізорів. Я не уявляв, як саме це станеться, який шлях потрібно пройти, просто кожного дня працював на максимум і вірив – одного дня небо винагородить мене за зусилля.

І на небі почули молитви юнака. Коли йому стукнуло 18, він підписав професійний контракт із Телстаром. Не злет, але з чогось треба починати. Чотири гри та жодного гола – не та статистика, яка дозволяє говорити про рух вперед, але доля таки дійсно пильно спостерігала за стараннями Джиммі. Скаутам та тренерському штабу АЗ дуже сподобалася наполегливість, з якою носився полем Хассельбайнк. "З цього щось може вийти", – подумали в Алкмарі і підписали молодого нападника.

Джиммі отримав чимало шансів, відігравши за три сезони 46 матчів. Однак результативністю за довіру він відплатити не міг – тільки 5 забитих голів. Терпець клубу увірвався, тим паче, що на підході вистачало власних вихованців. 21-річний Хассельбайнк залишився вільним агентом без жодної пропозиції контракту.

Більшість людей опустили б руки та обрали інший життєвий шлях, однак Джиммі відчув смак професійного рівня і був готовий на все, щоб знову стати частиною цього світу. Наступної можливості йому довелося чекати майже два роки, поки португальський Кампумайоренсе не погодився прийняти його до своїх лав.

Хассельбайнк лише цього й чекав та став вражати ворота суперників куди активніше. Вільний час він не гаяв та значно покращив техніку, що одразу ж позначилося на результатах. Запал хлопця сподобався Боавішті, де той одразу засяяв у парі зі ще однією майбутньою зіркою Нуну Гомешем та наколотив 20 голів у 29 матчах.

Це було народження нового зіркового бомбардира, про якого вже почали говорити навіть за межами Португалії.

Туманний Альбіон та сонце Іспанії

Після надрезультативного сезону 1996/97 на Джиммі рясно посипалися пропозиції. Добре все зваживши, він вирішив погодитися одягнути футболку Лідса та вирушити на Туманний Альбіон. Боавішта вторгувала 2 мільйони фунтів та залишилася задоволеною.

Англійський чемпіонат дав мені все, дав мені можливість стати найкращою версією себе. Тут кожен атом повітря просякнутий футболом, і я прагнув надовго стати частиною цієї атмосфери.

Сказано – зроблено. Тоді Лідс був саме на підйомі, тож Джиммі 23 рази біг радіти після забитого гола. У наступному сезоні він забив 18, але цього вистачило, аби стати найкращим у чемпіонаті та допомогти Лідсу посісти четверте місце. Хассельбайнк пішов просити у босів підвищення зарплатні, але ті відповіли категоричною відмовою. Перед ними стояв найкращий бомбардир АПЛ, а не ноунейм із аматорів, тож Джиммі почав активно шукати новий клуб. Відгукнувся мадридський Атлетіко, який відвантажив "павичам" 12 мільйонів фунтів.

Часу на адаптацію Хассельбайнк не гаяв, і вже в першому сезоні забив 32 голи, серед скривджених був навіть Реал. З таким результатом і на Лігу чемпіонів не гріх зазіхнути, але єдиним успіхом Атлетіко став вихід у фінал Кубка Короля. Джиммі був розчарований, але на горизонті замайорів новий виклик.

Зірковий час на Стемфорд Брідж

Лондонський Челсі вбачав у Джиммі ідеальну пару до ісландця Ейдура Ґудйонсена. Задум зіграв: тріумфальне повернення Хассельбайнка в АПЛ, 23 голи та звання найкращого бомбардира. Вже навіть Барселона почали шукати підходи до нападника та обдумувати потенційний трансфер!

У другому сезоні стабільність результативності вдалося підтвердити: 29 голів та вихід до фіналу Кубка Англії, де "сині" програли Арсеналу. До речі, сам нідерландець не брав участі у тому матчі через травму, і багато експертів стверджували, що в цьому плані "канонірам" дуже пощастило.

Травма далася взнаки, і Джиммі, який був улюбленцем трибун, вже не міг потішити колишньою результативністю. Одинадцять м'ячів у наступному сезоні були посереднім показником, а прихід Креспо та Муту лише ускладнив ситуацію.

У сезоні 2003/04 Хассельбайнк забиває 17 голів та стає найкращим бомбардиром команди, що на тлі іменитих конкурентів виглядало чудово. Здавалося, Джиммі ще може поборотися за місце під сонцем, але в клубі назрівали великі зміни. Новоприбулий бос Жозе Моурінью був щирим із нападником та чесно заявив, що в новому проєкті місця для нього немає.

Джиммі не влаштовував сцен та спокійно пішов із п'єдесталу, який згодом зайняв Дідьє Дрогба. Наступною зупинкою в його кар'єрі став Мідлсбро, хоча на руках було запрошення Мілана, а потім – Чарльтон та Кардіфф. Примара травми ніяк його не відпускала, і тут не змогла зарадити навіть наполегливість, яка й привела нападника на найвищі висоти футбольної кар'єри.

Можливо, зірковий час Джиммі Флойда Хассельбайнка тривав недовго. Однак він чудово ілюструє: якщо докладати максимальних зусиль, зовсім скоро можна з нікому не відомого аматора стати зіркою, на яку будуть скеровані софіти знаменитих на увесь світ стадіонів.

"Тату, ти грав проти Роналду?": Дін Ештон – талант, який згубили травми