Вернидуб: Скільки ще буду працювати в Зорі? Мабуть, лише Бог знає
Головний тренер Зорі Юрій Вернидуб дав зрозуміти, що поки залишається у луганській команді, але не проти спробувати себе в більш амбітному проекті, щоб не будувати кожні півроку нову команду.
"Я не захищаю своє тренерське місце. Після таких матчів, як з Інгульцем, я готовий на радикальні кроки. У мене була мрія потрапити у фінал та зіграти з Шахтарем 15 травня на Славутич-Арені у Запоріжжі, де я зараз живу та який був рідним для мого покійного батька. Та не вийшло, це був сильний удар по мені.
Я не шукаю виправдань, але думаю, що все одно занадто багато у нас змін у команді кожні півроку. Дуже важко кожні півроку робити щось нове. Порівняно з зимою у нас пішли Сваток та Гордієнко. Плюс Рафаель, Харатін.
Динамо на останніх хвилинах втратило перемогу над Зорею – Сілас красиво відповів на гол Русина
Мені також хочеться досягати якихось вершин, але доводиться кожні півроку підготувати, потім знову починати спочатку... З'являється футболіст – він знову продається. Розумію, що це наше життя, економічна ситуація в країні, але все одно важко.
Хочеться вже попрацювати так, щоб були конкретні завдання, були придбані сильні футболісти. Але я все одно вдячний клубу, я вже 10-й рік тут працюю. Цей клуб зробив з мене того, ким я є. Я, як тренер, також отримав великий досвід роботи, особливо з молоддю.
Такі хлопці як Петряк, Маліновський, яких я вважаю своїми вихованцями, пройшли нашу школу, "зорівську", клуба Зорі. Той же Будківський, Андрієвський, мабуть, 10 пальців не вистачить, щоб порахувати.
Респект клубу Зоря. Я цей клуб любив, люблю та буду любити. Життя продовжується. Все одно прийде час, коли десь треба попрощатися. Я до цього готовий завжди, і будемо рухатися далі. Але цей клуб я ніколи не забуду.
Скільки я ще буду працювати в Зорі? Мабуть, це лише один Бог знає. Я готовий працювати головним тренером, це дає мені радість та щастя, фінансове благополуччя, я не боюся цих слів. До того ж, я працюю з молодими сильними хлопцями, які при мені стають футболістами. Що ще потрібно? Тому буду працювати, поки не прийде час і президент не скаже, що пора. Зберуся, потисну руку і будемо шукати інші, як-то кажуть... Будуть виклики – піду. Не буде... Але щоб йти аби куди – це точно не для мене. Краще вже тоді залишатися вдома та піти на звичайну роботу. Я з простої сім'ї, я проста людина і я не боюся будь-якої роботи", – сказав Вернидуб на прес-конференції після матчу з Динамо.
показати приховати