Україна зганьбилася у Лізі націй, програвши Албанії

Логічний склад від Реброва

Михайло Мудрик ще за день до матчу перестав тренуватись, а потім стало відомо про невеличку травму Михайла. За його відсутності позицію лівого вінгера майже напевне мав закрити дебютант Кабаєв – хоча в теорії можна було перевести Циганкова ліворуч (або навіть Яремчука!). Сергій Ребров не став нічого вигадувати, випустивши Владислава у старті.

Україна – Албанія – 1:2 – відео голів та огляд матчу

Щодо фізичної готовності Віктора виникали серйозні сумніви, однак тренерський штаб довірив Віктору місце в основі. Це автоматично підтягнуло Коноплю на правий фланг оборони – Юхиму настільки ж зручно з вінгером Жирони, наскільки Тимчику зручно з Ярмоленком. Обидва залишились у запасі.

Лінія оборони не здивувала, а Трубін прогнозовано залишився у воротах. Цікаво виглядала конфігурація в центрі, адже Бражко нарешті почав з перших хвилин, а Зінченко поступився місцем Шапаренку. Перед грою було цікаво поглянути, чи стане Сергій Станіславович підтягувати Миколу лівіше, аби відтворити динамівську зв'язку з Кабаєвим – чи лівіше працюватиме Судаков, якому там зручніше?

Зінченка знову помітили з невеселим обличчям на лавці, але за годину до гри Олександр був веселішим. Українець зустрівся з Пабло Сабалетою – колишнім одноклубником, а нині асистентом тренера збірної Албанії.

Старт зустрічі не обійшовся без ексцесів. Спочатку виникли проблеми з гімном України – трек на стадіоні у Празі дещо "залагав" на перших нотах. А потім Яремчука змусили переодягнути гетри, адже арбітр заборонив грати в дірявих.

Албанія порвала Україну за моментами в першому таймі...

Перший тайм виявився катастрофічним як з погляду на якість гри (про це читайте нижче), так і з в плані загострення. Збірна України завдала всього два удари по воротах (один після кутового) й мала всього два дотики у карному майданчику.

На початку зустрічі підопічні Сергія Реброва намагались розтягувати оборону, а в розриви пробував вбігати Шапаренко. Втім, після 1-2 спроб такі атаки припинились. Також пригадуються просування Забарного з пасами на правий фланг, де непогано відкривались Конопля чи Циганков – от тільки їм ні з ким було обігратись між лініями. Та і самі вони таких відкривань не робили.

Показово, що ледь не перше якісне розпізнавання простору на чужій третині з боку Циганкова завершилось топовим моментом. Віктор відкрився між лініями й отримав шикарну передачу від Забарного, після чого у дотик прокинув м'яч за спини захисникам. Яремчук увірвався в штрафний і пробив з правого краю в ближній кут, змусивши Стракошу парирувати.

Так на 43-й хвилині Україна завдала першого удару по воротах Албанії. Що найбільш важливо, це була перша нормальна спроба запустити форварда у простір. Більшу частину часу Яремчук пробігав на холостому ходу – на нього не йшло нормальних кросів, не було нормальних передач у глибину, та й обігратись не було з ким.

Після цього ще був кутовий і з непоганим замиканням Бражка, однак Володимир пробив повз ворота. Ось і вся гострота в першому таймі. А тепер порівняйте з моментами Албанії у першому таймі.

9 хвилина – три футболісти не можуть спинити Мітая на фланзі, дозволяючи йому виконати передачу на лівий кут штрафного. Шапаренко стоїть і дивиться, як Лачі перед ним приймає м'яч і пробиває в дальній нижній. Трохи неточно!

21 хвилина – українці втрачають одразу двох футболістів на ближній стійці, дозволяючи прийняти подачу з лівого флангу. А це, між іншим, найнебезпечніша зона для замикань. Пощастило, що Лачі махнув головою повз м'яч.

31 хвилина – Асані вислизає з-за спини Миколенка й пробиває головою після навісу з лівого флангу. Сфера летить паралельно воротам.

Ще за вісім хвилин Асллані увірветься до нашого штрафного й проб'є у лівий кут (Трубін парирує), а потім Лачі замкнув головою в зовнішній бік сітки.

Здавалося, що в другому таймі все налагодилось. Треба було хреститись

Всього за три хвилини по перерві збірна України забила гол, який професійні аналітики вважають ідеальним. Один фулбек прибіг на дальню стійку й забив з передачі іншого. Героями стали Миколенко (асист) та Конопля – останній своєчасно розпізнав зону, заповнив і пробив у дотик. 1:0! Ефектно й розумно.

От тільки довго вечірка не тривала. Вже на 53-й хвилині Бражко обрізався на власній половині. "Орли" покарали контратакою із ударом Маная – Рей метрів з 25-ти цілив у правий нижній, однак Трубін врятував.

Подальший же кутовий завершився серією рикошетів, внаслідок яких Ісмайлі залишився один на стійці. Він прийняв відскок і спокійно прошив голкіпера з близької відстані.

З одного боку, гол випадковий. З іншого, при персональній обороні на цьому кутовому з Ісмайлі грав Матвієнко, а Україна мала більшість 8х6 – але після подачі Микола перемкнувся на гру по м'ячу й побіг до гравця Коноплі. Це підсвічувало хаос при стандартах "орлів". Кожен корнер завершувався конкретикою від суперника.

Деякий час здавалося, що ситуація контрольована. До 65-ї хвилини у "синьо-жовтих" виникали цікаві комбінації. Найкраща з них була проведена на 56-й, коли Шапаренко прийняв простріл Судакова з правого флангу й скинув м'яч на край штрафного. Звідти пробивав Циганков, однак захисник головою заблокував цей удар.

Також ефектно виглядала перепасовка з виведення Судакова на удар з півкола. От тільки точності Георгію забракло. Здавалося, що все під контролем... Ох, як же ми помилялись...

По-перше, албанці відповіли небезпечним кутовим із замиканням все того ж Ісмаїлі, а на 66-й хвилині "орли" шокували нас другим голом. Манай прострілив з лівого флангу, жоден із захисників не зміг вибити передачу, а Асані на дальньому краю штрафного прийняв м'яч – і пробив у лівий нижній. 1:2.

Невеличкі питання у цій ситуації виникають до того, як Бражко й Миколенко розбирали гравців у зонах завершення. Ну і до повільного повернення Кабаєва – хоча до цього моменту самовіддача Владислава дуже подобалась. Щоправда, вона не приносила зиску.

Після цього почався півгодинний провал. Вихід на 72-й хвилині Ярмоленка, Піхальонка та Ваната, а на 81-й – Зінченка й Маліновського – призвів тільки до збільшення кількості дальніх ударів. Із них хороший завдав тільки Бражко ще на 63-й хвилині (Стракоша парирував). Якщо раніше гри між лініями не було, то тепер на полі простежувались елементи хаосу.

Албанія у такому режимі вибігла в кілька контратак і ледь не забила зі ще одного кутового. Лише наприкінці зустрічі "синьо-жовті" почали загострювати внаслідок комбінацій з вриваннями у штрафний. Так, Зінченко мав удар з лівого краю штрафного, який в останню мить заблокували.

Ярмоленко ж вийшов сам на сам після скидки від Піхальонка. Втім, Андрій пробив у Стракошу, та ще й у метровий офсайд заліз.

І все одно останнє слово залишилось за албанцями. Манай міг добивати Україну в компенсований час, вистріливши зі стандарту над правою дев'яткою. Наш же штурм не вдався, хоча на нього прибіг навіть Трубін. Зрештою, фінальний свисток зафіксував поразку "синьо-жовтих".

Збірна України залишилась з тими ж проблемами, що і на Євро-2024

Поразка "синьо-жовтих" – це ще півбіди. Важливішим є стиль, у якому програла наша збірна. Підопічні Сергія Реброва зганьбилися точно з тих же причин, що і на Євро-2024.

Michal Cizek / AFP

Єдине, що можна занести в актив тренерському штабу – переведення Шапаренка на лівий край, ближче до Кабаєва. На цьому фланзі навіть відтворювали позиційні ротації, як у Динамо, тільки замість Дубінчака був Миколенко. От тільки жодного зиску з даного рішення команда не отримала.

Україна працювала у тій же схемі розвитку атаки, що і влітку. Футболісти вишиковувались у 3-2-5 з Кабаєвим і Коноплею в ролі латералів. На цьому опис тактичних ідей добігає кінця – все зосереджувалось на правильному стоянні у структурі, а от мобільності не було. Підопічним Сергія Реброва бракувало руху між лініями. Албанці закрились у середньому блоці, а українці стерильно перекочували м'яч взад-поперек.

Був непоганий відрізок перед перервою та на початку другого тайму, коли "синьо-жовті" ніби-то знайшли ключик до оборони "орлів" – втім, на ньому все й завершилось. В останні півгодини пригадуються тільки дальні удари, і лише після появи Зінченка та Ярмоленка вдалося створювати й використовувати лінії передач на чужій третині. І то тільки епізодично.

З настільки безідейною атакою вийти до еліти Ліги націй буде нереально.

Оборона теж не вражає

До перерви Албанія провела аж 5 небезпечних моментів, причому до 3-4 епізодів точно можна робити приставку "гольовий". У другому таймі суперник ще й забив два голи, а міг провести й більше. Списати ці ситуації на якогось одного футболіста чи ланку не вийде – проблема була комплексною.

По-перше, знову виникали питання до роботи прийняття рішень у штрафному. Майже завжди "синьо-жовті" мали кількісну перевагу, однак у ключових зонах часто залишався вільний футболіст (а іноді й два). Футболісти або дивились футбол, або обирали неправильні орієнтири (як Бражко перед другим пропущеним), або просто прикривали ефемерну зону.

По-друге, величезні труднощі виникли на стандартах. Албанія забила з кутового й могла забивати з них ще чотири рази. Особливо вражав провал при першому пропущеному – із Ісмаїлі на дальній стійці взагалі ніхто не зіграв, а Матвієнко перемкнувся на м'яч замість гри із суперником (хоча схема оборони була саме персональною).

Схожі проблеми ми бачили й на Євро-2024. Звісно, очікувати на радикальний прогрес у першому матчі після турніру було наївно – часу на підготовку обмаль. Коучі більше роздумують над відпочинком підопічних, ніж над тактикою. Втім, поєдинок з Албанією підтвердив, що поразка від Румунії точно не була випадковою.

Тренерам доведеться дуже серйозно попрацювати. Такий футбол може завершитись дуже погано.

"Пане Ребров, ну так не можна": спецназ Динамо не відвернув історичну поразку, тренера хейтять і вже знайшли заміну