Україна – Вірменія: Пятов прощається розгромом, гольовий захист Динамо та ключовий маневр збірної у матчі Ліги націй
Україна переграла Вірменію (3:0) у польському місті Лодзь в рамках 2 туру Ліги націй B1. Рахунок і огляд матчу на "Футбол 24".
Попри солідну перевагу в рахунку досягнути бажаного було ой як непросто. Після перемоги в Ірландії команда Петракова проводила перший номінально домашній поєдинок. Через армію рашистської мерзоти, яка намагається знищити нашу державу та вбити максимальну кількість українців, гра відбулася на нейтральній території у Польщі. Матч, як і онлайн-трансляція Україна – Вірменія на "Футбол 24", стартував о 16:00. Наші сьогоднішні суперники зіграли уже двічі. Вдома вірмени несподівано здолали ірландців, а на виїзді без шансів поступилися Шотландії, яка й очолювала нашу групу завдяки найкращій різниці голів (2:0).
Україна – Вірменія: онлайн-трансляція матчу Ліги націй
Грубощі суперника на старті, Зінченко згадує Манчестер Сіті
Зустріч дещо затягнулася через проблеми із сіткою воріт Пятова, який анонсував останній поєдинок за національну команду. Барсегян отримав по нозі від Яремчука, який намагався зіграти у підкаті та за інерцією зачепив суперника. Той же Тігран двічі в одному моменті грубо відштовхнув Шапаренка. Довелося втручатися судді. Перша вилазка Вірменії до українських воріт на 6 хвилині. Екс-хавбек донецького Металурга Дашян гостро відкрився на фланзі, який не встиг закрити нині лівий захисник Зінченко, але прострілив у нікуди.
Україна – Вірменія: відео голів і огляд матчу
Чемпіон Англії виправляється майже відразу. Зінченко класно кинув на хід Мудрику до штрафного, а ось Яремчук відверто запоров ідеальний пас під розстріл, пробивши прямо у воротаря. Караваєв знайшов у 13-метровій зоні Циганкова, постріл якого заблокували, як і Сидорчука перед тим. Бабаян, який грає у чемпіонаті Данії, першим пристрілявся до наших воріт – вище. Зінченко в атаках класно насичує центральну зону, залишаючи на лівому фланзі одного Мудрика. Однак при обороні Сашка вже вдруге небезпечно відіграють простими маневрами. Добре, що Сидорчук страхує, хоча снаряд після його відбору проти активного Барсегяна, несподівано полетів поруч з нашими воротами, чого не чекав навіть Пятов.
Контрудари, які могли нас порізати
Маліновський розряджає фірмову гармату, пройшовши двох суперників. Також над воротами. Дуже мало простору в обороні Вірменії, яка захищається двома лініями по 5 і 3 гравців. Ще двоє теж глибоко відтягуються, але в будь-який момент готові вибухати в контратаках. Ось вам і задум Капарроса. Тільки-но ми відтягнули великі сили в атаку та програли підбирання, пройшла контра 4 на 4. Супернику банально не вистачило майстерності з останнім пасом, однак виглядало це дуже небезпечно. Мудрик вивів Циганкова на удар з вільної позиції, хоч і метрів з 25. Підступно полетів снаряд, Юрченко з величезними проблемами парирував.
Мудрик прямолінійно йде на трьох суперників. Після втрати вірмени легко розбивають наш пресинг, а Барсегян тягне м'яч на кілька десятків метрів. Вінгер Слована заробив штрафний, і сам же пробив. Дуже далеко було як від воріт, так і від влучання. Дуже нервово з останнім пасом і в команди Петракова. Зінченко прийняв прекрасне закидання у штрафний, а далі замість пасу на зовсім вільного Мудрика віддав правіше у боротьбу.
Контроль чий? Тривожні знаки, ілюзія домінування
Добротна триходівка. Маліновський відібрав на своїй половині, Сидорчук кинув під прохід Циганкову. Віктор знайшов простір для Мудрика, той у дотик Шапаренку. Ось тільки удар динамівця з лінії штрафного не вийшов прицільним. Ніби переважаємо у контролі м'яча (76% на 24%), ударах (6:3), стовідсоткових моментах (1:0) але по суті саму гру контролює Вірменія. Крім 1-2 моментів лівим флангом, все інше це про муки позиційної боротьби та невиправдано дальні відстані ударів. Були й легкі анонси контрнаступу від суперника. Моментами гаряче, моментами аж надто легко пропускаємо за спини.
Фактор Маліновського і Пятова
Уже не вперше бачимо такі тривожні ривочки. Камо Оганесян пробіг метрів 50 лівим флангом, але пробив/прострілив у Пятова. Маліновський після пасі Зінченка не влучив здалеку. Все ті ж у нас задуми. Дальні удари та навіси, які рідко знаходять когось з наших. Бабаян вліпив рукою в обличчя Забарного. У вірменського нападника вже є жовта, суддя пробачає. І тут же його замінив Адамян з Брюгге. Капаррос відчуває гру і там, де рветься. Невдале перехоплення натуралізованого колумбійця, Маліновський отримав трохи простору і потужно пробив. Юрченко ледь відбив перед собою, Яремчук тепер уже й добити не може, програючи боротьбу захисникові.
Циганков кинув Караваєву на хід, простріл через весь штрафний. І звісно ж, Маліновський зовсім один на підбиранні, забиває метрів з 20 у своєму стилі. Пристрілявся Руслан, з 5 спроби, але ця зброя спрацювала! Мудрик знову з великим браком на чужій половині. А далі пропускаємо легку контратаку. Сидорчук і Шапаренко пропускають в центрі поля, спокійне переведення на фланг, а далі після навісу Забарний у паніці рикошетить убік своїх воріт – Пятов вигрібає з лінії. Ніби й 0 ударів у площину воріт має Вірменія, але голкіпер Шахтаря двічі виручає після дивних дій нашої команди, яка легко пропускає доволі прості переходи суперника.
Ще 2 голи після серії замін – і знову слід Динамо
Традиційна парочка замін Петракова на 70 хвилині. Піхальонок і Довбик замінили Шапаренка та Яремчука. Караваєв грає без замін 3 матч з 4 (плюс ще один вихід на 20 хвилин) за 11 днів. І що він витворяє! Піхальонок класно помітив ривок Сашка. Той спробував знайти Мудрика, суперник відбився, але сам же динамівець блискуче з лівої викрутив у дальній. Режисери так захопилися українською хвилею на трибунах, що пропустили ідеальну діагональ Забарного через пів поля. Миколенко, який замінив Зінченка, скористався хаосом захисника з воротарем і протовхнув м'яч у сітку.
Важкий матч проти непоступливого суперника, якого довелося дотискати характером і класом виконавців. У всіх трьох голах пряму участь взяли захисники київського Динамо. Пятов прощається майже без прямих сейвів, але з парочкою крутих порятунків. Україна набрала максимальні 6 очок та очолила групу 1 другого дивізіону Ліги націй. Далі на команду Петракова чекає ще одна зустріч проти Ірландії (14 червня).
Пятов і Караваєв заслужили, а Забарного в Тоттенхем!
По ходу зустрічі можна було зловити флешбеки з минулого, коли ми тричі втрачали очки в офіційних матчах з вірменами. Навіть коли вдалося розхитати їхні редути та відкрити рахунок, впевненості не було. І ми таки пропускали уколи, які могли стати смертельними. Андрій Пятов, може, не був найкращим гравцем, хоч і отримав Лева матчу, але виручив і зарядив упевненістю своїми класними виходами, де читав гру наперед. Голкіпер Шахтаря встановив новий рекорд сухих матчів, побити який буде неймовірно складно і довго, враховуючи, скільки у нас талановитих стражів воріт.
Забарний в одному випадку програв швидкісну боротьбу, в іншому ризикував через поганенький прийом забити у свої ворота. Старший партнер виручив його та по-доброму, з посмішкою, порадив більше не випробовувати терпіння свого воротаря. Це був приємний момент, коли напругу вдалося розрядити дружньою розмовою, а не шкідливими внутрішніми переживаннями. Щось схоже ми побачили у перерві, де Маліновський по-доброму дискутував з Циганковим. У другому таймі один забив переможний гол, а інший взяв участь в іншій гольовій атаці. Забарний ж під кінець ще й видав смачнющий пас під гол Миколенку, після якого Конте мав би з впевненістю промовити: "А давайте. Платіть всі 30 мільйонів, поки його ще можна легко підписати".
Це загалом був матч, де ветерани знову спрацювали ідеально. Адже 29-річного Маліновського теж уже можна зараховувати до найдосвідченіших. Руслан класно використав простріл Караваєва. Атаку підготувала динамівська зв'язка з Циганковим, згодом дещо схоже на цьому ж фланзі провернув уже Піхальонок (хавбек СК Дніпро-1 не вперше дуже продуктивно вийшов на заміну). Для 30-річного універсала, якому немає альтернативи на правому фланзі оборони, це перший гол в офіційному матчі за збірну України. У Караваєва і Маліновського була дуже непроста історія з Петраковим, але розумні чоловіки завжди можуть порозумітися. Під час червневого циклу в екс-захисника Зорі вже 3 результативні дії (поза всякою конкуренцією на 1 місці). Для хавбека ж Аталанти це також не перша вирішальна акція.
Маліновський тягне, цікаві тактичні ходи
До розкішного асисту з Шотландією Руслан доклав гол, до якого йшов дуже важко. При Шевченку Малі забив 5 голів за якийсь рік. Потім знадобилися ще 12 місяців для наступного взяття воріт. І ось майже 2 роки до забитого м'яча №7. Було помітно, що тренер дав карт-бланш робити ледь не все, що хочеш. Аби тільки приніс результат. Ніхто з наших збірників не пробив по воротах бодай двічі, а Маліновський – аж 6 разів. Ніхто і не вступав у єдиноборства внизу настільки часто (13) та успішно (6). Те саме і з дриблінгом. Маліновський тут (4 успішні спроби з 6) лише трохи гірший за одного Зінченка (4 з 5).
Чи не вирішальною стала зміна позицій з Шапаренком у трійці центральних півзахисників. Після перерви Руслан перебазувався лівіше, що й логічніше. Адже коли він діяв у зоні праворуч, потрібно було підлаштовуватися під ударну ліву ногу, а суперник легко читав цей маневр. У другому таймі Маліновський завдав уже 5 ударів. І хтозна, що б ми робили, якби не його набита точка для смертельних ударів, куди нарешті вдалося доставити снаряд ідеально. Адже суперник оборонявся без особливої паніки.
Так, могли б підводити ноги, але рівний результат надихав би стояти і тримати стрій. А після першого пропущеного крихкий організм Вірменії посипався, намагаючись хоч трохи розкритися, що запустило команди самознищення. Тому що це збірна до першого гола. Вдома вдалося забити Ірландії, то й не пропустили більше. Тут вже все навпаки трапилося. Але й нам тішитися рахунком буде легковажно. Ми саме що вистраждали цю перемогу. Проти Шотландії та Уельсу (до того, як кардіффський кіоск закрився з кінцями, тримаючи глуху оборону) частіше заходили в найвразливіші зони оборони суперника.
Сьогодні ж знову, як і з доволі закритою Ірландію, довелося покладатися на дальні удари. Однак за всієї поваги до Маліновського, навіть він не є фінішером, який буде класти такі голи пачками та серіями. Переважна більшість ударів прийшла з-за меж штрафного, хоча середню гостроту після попередньої провальної за грою зустрічі й підвищили на 0,03 xG. Ми награли лише на 1,26 очікуваного гола з 14 спроб забити (жалюгідні 0,09 у середньому за постріл, що значно нижче за наші звичні цифри для відбору на катарський Мундіаль – 0,13).
У Вірменії xG взагалі мізерний (0,18), але їхні плани здобути бодай нічию ніхто особливо і не приховував. Коли Мудрику кидають у простір, він створює. Але такі епізоди були винятками з правил (спритна організація моментів від Зінченка та Циганкова), а не нормою, яку хотілося б відтворювати за напрацьованою схемою. В іншому ж продовжилася історія з його виходу проти Уельсу, коли Михайло наївно бере на себе, але тільки б'ється об глуху стіну, ризикуючи хіба що привезти на свої ворота контратаку.
Циганков провів черговий непоганий матч, а до Яремчука знову питання
Ми програли понад 65% дуелей в атаці. Вірменії. Це трохи сумно і смуток навіває, цитуючи класика. Найкращою під орудою Петракова гру з Шотландією для нас зробили не тільки тренерські та індивідуальні ходи, але й розкутість суперника, який давав грати і залишав простір. Без місця ми губимося. Водночас у таких хлопців, як Циганков, це не критична перепона. Динамівці звикли, що в УПЛ так грають. Вони навчилися долати масовані редути, діяти тонше, цікавіше. Проти суперників такого стилю, як Вірменія Капарроса, міг би дуже допомогти і Буяльський – маестро гри в обмеженому просторі попереду. Але, але, але... тренер так не вважає чи не вміє використовувати Віталія. Його право, а результат наразі захищає Петракова, принаймні на старті Ліги націй.
Є і ще один неприємний момент. Яремчук забив "тартановій армії", але потім втрачав супермоменти у вирішальній битві з Уельсом, а нині продовжив не забивати з вбивчих позицій. Плюс проти закритих команд і без Ярмоленка зникає майстерне підігравання Романа партнерам. Він намагається, шукає звичні шляхи дистрибуції, але все не те. Виходить, що Яремчук стає зайвою одиницею, і це трохи нагадує його муки в Бенфіці. Моменти є, реалізація недостатня. Хоча і в Довбика останнім часом з цим проблеми, тому про витіснення з основи говорити зарано. Обом відчутно не вистачало ігрової практики в попередні місяці, що можна виправити уже з наступного сезону.
показати приховати