Україна – Естонія: 3-й капітан добуває перемогу з львівськими нотками – команда Шевченка розчаровує, але фарт не покидає

14 листопада 23:50 31529 Читать на русском
Україна – Естонія: 3-й капітан добуває перемогу з львівськими нотками – команда Шевченка розчаровує, але фарт не покидає
Україна – Естонія: рахунок і огляд товариського матчу 14 листопада 2019 / фото Jana Pipar

Україна дотиснула Естонію (1:0) в Запоріжжі на стадіоні Славутич-Арена. Рахунок і огляд читайте на "Футбол 24".

Матч, як і онлайн-трансляція Україна – Естонія на "Футбол 24", стартував о 19:00. Якщо команда Шевченка достроково виграла свою гру відбору, то прибалти взяли лише одне очко за 7 турів. Естонія історично – один з найзручніших наших опонентів. Усі 4 попередні матчі завершувалися перемогами "синьо-жовтих", в яких суперник не забив жодного гола. Такий же провальний баланс проти наших мають також Казахстан, Андорра та... Сербія, з якою зіграємо в неділю в останньому матчі відбору Євро-2020. Відтак Естонія ризикувала повторити антирекорд, що належить Люксембургу (5 поразок за 5 матчів).

Україна – Естонія: онлайн-трансляція матчу

Першу небезпечну атаку на 4-й хвилині розігнав правим флангом Ярмоленко. Андрій пройшов у штрафний, віддав пас п'ятою на Болбата, а Бєсєдін замикав навіс Сергія з кількох метрів – класний сейв 23-річного естонського голкіпера. Проблеми на старті з позиційними атаками компенсували помилки гостей під пресингом, які й надавали нашим трохи простору попереду. Сидорчук зіграв на підбиранні після спроби Циганкова прорватися ліворуч – дуже далеко від воріт. Згадані динамівці красиво обводили суперників, але потім не могли скористатися отриманою перевагою – встигли прибалти перебудуватися. Як і Циганкова, заблокували пас після проходу Болбата.

Рятівний штрафний від Безуса у відеоогляді матчу Україна – Естонія – 1:0

Шахов нарешті зіграв через тонкий пас, але віце-капітан Динамо не зумів прорватися у штрафний, програвши силову боротьбу. Короткий розіграш Євгена з Циганковим завершився ударом Бєсєдіна – м'яч від ноги суперника опустився над воротами. Проривають господарі почергово правий і лівий фланги. Циганков запускав Соболя, Сидорчук – Болбата. Одна проблема – ніхто не замикає ці подачі, але вже цікавіше. Коваленко приклався здалеку зі штрафного, знову вище воріт. Сидорчук замість пасу вирішив пробити, але махнув повз м'яч, Ярмоленко підхопив і вистрілив не дуже краще.

Свій перший кутовий Естонія заробила на 37-й хвилині, однак на цьому і все. Шахов класним розрізним пасом знайшов Ярмоленка, проте його простріл вийшов не дуже зручним – Бєсєдін не замкнув. Знову працює пресинг після того, як естонці на свою голову відібрали м'яч біля своїх воріт. Сидорчук перехопив, швидкий розіграш, пас Шахова під удар Соболю – трохи перекрутив Едуард. І знову Сидорчук з фулбеком Брюгге! Опорник Динамо вирізав пас на лівий фланг, а там Соболю дозволили увірватися у штрафний, та удар геть не вийшов.

Перша небезпечна атака гостей наприкінці тайму. Анієру надали багато простору в центрі штрафного, він чомусь віддав лівіше, а там Лійвак спробував намалювати пенальті. Україна в ці 45 хвилин домінувала в контролі (68% на 32%) та ударах (10:0), але якість моментів (2:0 у площину воріт) і гострота (лише нагоду Бєсєдіна можна називати 100-відсотковою, більшість інших пострілів йшли здалеку) змушують відверто сумувати.

Серія замін у перерві. Сидорчука замінив Дмитро Іванісеня – дебютний матч хавбека Зорі за національну збірну. Динамівці Артем Шабанов і Віталій Буяльський вийшли замість Матвієнка і Коваленка відповідно. Циганков поступився місцем на полі Роману Безусу. Шабанов відразу ж отримав ліктем по обличчю. Миколенко почав розминатися. Ярмоленко розкішною діагоналлю вивів Соболя у штрафний на швидкості. Едуард вирішив віддавати на прикритого двома Бєсєдіна, а треба було вирішувати самому. Знову капітан господарів віддав під удар, Безус викручував у дальній кут – красивий стрибок голкіпера завадив. Ярмоленко тягне з рішенням і пробиває прямо в руки воротарю.

Колишній вінгер Карпат Сергій Зеньов вийшов у гостей на 62-й. Ярмоленка поміняв Швед на 66-й. Шахов став капітаном після Андрія, хоча для нього це 6-й матч у збірній і лише 2-й вихід у стартовому складі. Оце так. Швед змістився з правого флангу в центр, але пробив недостатньо сильно. Інший екс-гравець Карпат, Зеньов завдав першого удару естонців після 15-и поспіль спроб українців – снаряд небезпечно приземлявся на ворота. Шепелєв замінив Шахова, і в нас третій капітан. Цього разу пов'язка дісталася Безусу.

Шепелєв сміливо пішов на кількох опонентів і заробив штрафний. Безус влучив у стінку. Швед класно закинув з лівої. Захисник випередив Бєсєдіна і пробив по своїх воротах – Ігонен знову виручив. Додали українці у швидкостях, побільшало прострілів і навісів з флангів. Зеньов ледь не скористався помилкою Шепелєва, але динамівця підстрахував одноклубник Шабанов, заблокувавши удар з меж штрафного.

Безус потягнув м'яч, заробив штрафний і сам же виконав. Капітан виводить вперед Україну на 90+2 хвилині, але все вирішив рикошет від... Зеньова. Допоміг по старій пам'яті. Після цього вже 35-річний естонець Васильєв без перешкод пробивав метрів з 20-и, але круглий розминувся з дев'яткою. Посміхаються Зеньов і Пластун після фінального свистка – колишнім гравцям Карпат є що згадати, а тут ще й такий курйозний гол.

Україна не награла на перемогу – 17 ударів майже ні про що

Команда Шевченка зіграла дуже натужно. Усі ці дальні удари та передачі з флангу дуже нагадували Динамо Михайличенка – тих не найкращих його зразків. Чогось осмисленого тренерського побачити так і не вдалося. Ніби й 17:3 за ударами без натяку на моменти в гостей, але все надто повільно й академічно. У штрафний майданчик заходили рідко й натужно, а ударів звідти було непристойно мало. Головні моменти приходили після помилок естонців, коли вдавалося перехопленнями розкрити масовані редути опонента, а швидкі рішення не давали змоги їм перебудуватися.

Проблеми починалися від першого пасу. Матвієнко і Пластун вбивали надто багато часу перепасовками в центрі, а потім здебільшого віддавали ближньому. Коли Сидорчуку, Шахову чи Коваленку вдавалося вирватися на відкритий простір, не завжди йшла швидка передача вперед. Це була секунда-дві, поки естонці встигали заново зачинятись у зонах. У наших півзахисників проблеми з постійним рухом назад спиною до воріт, повільним прийняттям рішень. Коли тільки вдавалося вмикати швидкі комбінації в дотик низом, гостям ставало сутужно. Питання в тому, чому цього було так мало.

Заміни також не дуже допомогли. Швед уже й забув, коли виходив на поле, хоча кілька гострих пасів виконав. Буяльський грав надто боязко, Безусу позиція лівого вінгера не дуже комфортна, але наш третій у матчі капітан (після Ярмоленка і Шахова) загалом впорався з відповідальністю лідера, заробивши і виконавши переможний стандарт. Шепелєв намагався загострювати, але грав досить наївно, змушуючи Шевченка та його італійських помічників розчаровано махати руками.

Естонія змушує замислитися

У те, що збірній України поки рано думати про себе як про команду топ-рівня, багатьом фанатам досі не хочеться вірити. Так, ми пройшли величезний етап, коли наша основа здатна розбиратися з чехами і словаками, яким раніше програвали. Можемо на куражі бити чинних чемпіонів Європи. Однак це зовсім не ті перемоги, які дозволяють говорити, що ми сильніші за ту ж Португалію.

Дуже, звісно, хочеться, але говорити про великі успіхи на Євро-2020 занадто рано. Подібні матчі показують, що ми можемо стати як сенсацією Чемпіонату Європи, так і одним з розчарувань – щільно закриється якийсь не сильніший за нас суперник, піде гра в голкіпера, не зайдуть дальні удари умовного Маліновського, і спробуй потім розбити цю стіну. Забагато залежить від індивідуальних налаштувань, замало злагодженості, щоб говорити про машину для перемог.

На жаль, не можна сказати, що хтось з найближчого резерву зробив вагому заявку на те, щоб вибороти місце у старті. Соболь був одним з найактивніших, але регулярно помилявся у ключових моментах – потрібен був пас на вільного Циганкова, йшов удар. Мав вирішувати все сам, віддав на прикритого Бєсєдіна. Болбат своєю співпрацею з Ярмоленком сподобався більше, але правий фланг сьогодні був менш активним, а вінгер Вест Хема незвично пасивним. Шахов і Сидорчук віддали кілька перспективних передач з розриванням захисних ліній, але мали б більше тиснути, а не зводити гру до дальніх ударів. Циганков непогано комбінував, але також був не до кінця вбивчим у кінцевій стадії атак..

Дай Боже, щоб уся справа була в недооцінці та ставленні до спарингів

Україна зіграло матч посередньої якості. Гол Безуса дещо вводить в оману, адже на останніх хвилинах це естонці посміливішали і почали шукати перемогу, а ми губилися навіть на своїй половині поля. У нас не було 8-9 гравців основи, але й Естонія до перерви також виставила омолоджений експериментальний склад, який потрібно було навантажувати значно більше. Коли все котилося до безславної нічиєї, на лаві запасних веселилися Караваєв з Миколенком, посміхалися інші гравці.

Можливо, збірну України просто неможливо налаштувати на товариські матчі проти таких суперників з другої сотні рейтингу ФІФА. Може, нульова вага гри змінює ставлення. Або переоцінка власних можливостей, мовляв, ми їх на класі рано чи пізно розкатаємо. Та в багатьох моментах наш резерв нічим особливим не переважав естонський командний механізм, крім контролю м'яча, і це дуже сумно, бо нагадувало матчі безпорадності проти Мальти та Саудівської Аравії, які так хотілося вже залишити в минулому.

Фарт, який лякає, або Запоріжжя як Львів

Ось і дебютувало 8-е місто у ролі домашнього стадіону команди №1. Славутич-Арена стала 12-м стадіоном. На нового господаря українська футбольна дружина чекала 10 років, якщо говорити про міста. Львів – унікальне місце для національної збірної України. Тут "синьо-жовті" виграли 16 матчів, двічі завершували внічию і жодного разу не програли. Запоріжжя дебютувало у пам'ятному стилі. Таких перемог, коли вирішальні голи забивали у компенсований час, Львів побачив чимало – Вірменію, Білорусь та Австрію дотикали після 90-ї хвилини.

Словаччину в Лізі націй били там же завдяки голу на 80-й, Румунію у спарингу – на 78-й. А ще були 2 переможні голи на фініші першого тайму. Рятівний штрафний Безуса мав ще одну львівську нотку. Колишній нападник Карпат Зеньов вдало підставив голову під удар Романа – у воротаря гостей фізично не було шансів. Разом з Пластуном вони провели декілька сезонів у Львові, про що з посмішкою згадували після матчу, незважаючи на поразку команди Сергія. Усе могло бути інакше, реалізуй Зеньов свій підступний удар з льоту по воротах практично безробітного сьогодні Луніна.

Збірній України продовжує щастити. Так було в Лізі націй, продовжилося у Європейській кваліфікації, триває досі – в нинішній кульмінації не менша частка вини суперника. Ми виграємо матчі, де не дуже награємо на такий результат. З одного боку це вселяє позитив у команду, яка починає вірити в себе ще більше, дотискати суперників завжди приємно. З іншого – дещо лячно, адже фарт має властивості повертатися своїм гіршим боком у зовсім невідповідний момент.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
20
год
:
25
хв
Вест Хем
22:00
Арсенал
Вгадай результат матчу
Залиште відгук