"У 12-13 років вболівав за Шахтар та Динамо": Олександр Денисов – про футбольні симпатії, роботу на радіо і досвід у США

23 серпня 2018 1051 Читать на русском
"У 12-13 років вболівав за Шахтар та Динамо": Олександр Денисов – про футбольні симпатії, роботу на радіо і досвід у США
Олександр Денисов / фото із соцмереж

Генеральний директор телеканалів "Футбол 1/2" Олександр Денисов дав ексклюзивне інтерв'ю порталу Donjetsk.com. "Футбол 24" вибрав вашій увазі найцікавіше.

Про навчання

Приблизно півроку я провів у Дніпрі – вступив у гірничий інститут. Але мені знадобилося зовсім небагато часу, щоб зрозуміти: я – не гірник, в сенсі – не маркшейдер. І ось в 1991-му, переконавшись в цьому, я опинився в Донецьку. А тут якраз з'явилася Академія управління. Я оформив переведення і почав навчатися в цьому передовому навчальному закладі.

"Відкриваю очі після операції і не вірю – це ж Ребров!" Футболіст з АТО – про вірші Нігояна і бронежилет Аміни Окуєвої

Я з товаришем став першим, хто захистив диплом англійською. Завдяки тому, що я зміг пожити в США і отримати там реальну мовну практику. На передостанньому курсі я чотири місяці був в молодіжному таборі, де повністю занурився в мовне середовище. Тому в Донецьк приїхав з дуже хорошою англійської.

Про роботу та звільнення з радіо

Я прийшов на "Радио Да" і сказав, що хочу працювати діджеєм. Я ще в США перейнявся глибокою симпатією до роботи комерційних радіостанцій. Мене захоплювали прямі ефіри, які там вели, подобалася музика, яку там ставили. До речі, з собою з США я привіз солідну колекцію – близько 100 компакт-дисків. Крім іншого, це був і надійний актив – в середньому CD коштував 15 доларів. А на ці гроші в 1996-му можна було спокійно прожити місяць. І у мене бували такі моменти в житті, що доводилося продавати кілька дисків, щоб дотягнути до зарплати. В підсумку я опинився на "Радио Да" – і слава Богу!

І тут повинен сказати спасибі батькам, які ніяк не перешкоджали моєму вибору. Батько в мене був диригент-хормейстер, а мама – завуч в школі. Таких інтелігентних сімей в місті суворих професій – на пальцях перерахувати.

Зараз робота діджея зводиться до пари фраз і прогнозу погоди, як зозуля в годиннику. А тоді це було творче заняття. У той час від діджея потрібне вміння красиво підвести до пісні, гостро пожартувати, мати власний музичний смак. Це були зірки, яких знали поіменно.

Але не можна сказати, що все йшло гладко. Згодом директору перестав подобатися мій тембр голосу – йому хотілося щось більш солідне. І музика, яку я ставив, йому теж була не до душі.

Вернидуб: Футбол 1/2 – це найкращі канали, які говорять тільки правду

Треба сказати, що в музичному плані "Радио Да" працювало зовсім неформатно. Існував обов'язковий плейлист – новинки, які треба було ставити в будь-якому випадку. Але між ними кожен ведучий додавав щось від себе, орієнтуючись виключно на свій музичний смак. І виходила весела суміш. Мій колега міг постійно ставити диско 70-х, а я навпаки – альтернативний рок. У мене в ефірі могла грати "Нірвана", що було абсолютним шоком для народу, що слухав в основному шансон. І начальство це теж нервувало.

В результаті мене звільнили. Але через кілька днів повернули, тому що за цей час звільнили директора. Власник зрозумів, що треба рятувати ситуацію і включився в процес.

Про початок роботи на ТРК Україна

Друзі повідомили мені, що у Бориса Колеснікова виник інтерес до моєї персони. Була призначена зустріч. Я йшов туди не без хвилювання – ще б пак, такий рівень. Мені ще не доводилося спілкуватися з головою облради. Думав, що мені приділять максимум хвилин 15-20.

Але якось з самого початку розмова задалася і пішла дуже легко. Відчувалося, що він глибоко в футбольній темі, і йому близький мій погляд на багато процесів в цьому світі. Так непомітно пролетіли, здається, години три. І до кінця нашої розмови рішення було прийнято. Він сказав мені: "Готуйся до ефіру!"

Про Динамо та Шахтар

У 12-13 років вболівав і за Шахтар, і за Динамо, не проводячи між ними розділової риски. Ось кого я точно не любив, так це Спартак і ЦСКА як московські клуби. А ось антагонізму Шахтаря і Динамо не існувало в моїй свідомості – та й, напевно, взагалі в тогочасній реальності. Але звичайно, коли вони грали один з одним, вболівав за Шахтар.

Піком мого вболівання був, безумовно, перший сезон Шахтаря в Лізі чемпіонів, коли ми побачили такі команди, як Лаціо і Арсенал, коли перемогли празьку Спарту в принциповому матчі за третє місце в групі. Чесне слово – це згадується так само яскраво, як Чемпіонат світу-86 і подвиги Марадони.

Зоря під прицілом: канали Футбол 1/2 "шиють" луганцям дискваліфікацію у єврокубках

Джерело: http://donjetsk.com
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
2
дн
:
14
год
:
54
хв
Арсенал-Київ
17:00
Карпати
Вгадай результат матчу
Залиште відгук