"Цей г*внюк подає, як з гармати стріляє". Українець проти легендарного Агассі – епічний фінал, який ніколи не забудуть

23 травня 15:00 2954 Читать на русском
"Цей г*внюк подає, як з гармати стріляє". Українець проти легендарного Агассі – епічний фінал, який ніколи не забудуть
Андре Агассі у фіналі Ролан Гаррос-1999

Перший oффтоп в історії "Футбол 24".

"На мене чекало зіткнення не з долею, а з вогнедишним драконом, якого я сам і створив".

Андре Агассі, автобіографія Open

Двадцять років тому Андрій Медведєв, тодішня перша ракетка України, переживав затяжний період депресії. Він випав із топ-50 світового рейтингу, зупинившись аж на 100-ій позиції. За кілька місяців до старту Ролан Гаррос наш тенісист зазнав чергового фіаско, тож тамував розчарування горілкою в одному з нічних клубів Монте-Карло.

У той же вечір поріг клубу переступив ще один тенісист – американець Андре Агассі. Чемпіон Вімблдону-1992 також був охочим до випивки. Він переживав серйозну кризу в особистому житті – із акторкою Брук Шилдс розлучився, а німецька тенісистка Штеффі Граф, у яку закохався по вуха, прохолодно реагувала на його несміливі залицяння.

агассі шилдс

Агассі і Шилдс – коли все було добре

Андре помітив Медведєва і запросив за свій столик. Українець похмуро відкинувся на дивані і ошелешив колегу: "Я більше не можу грати у цю ср*ну гру. Я – старий. Я вже не тягну".

"Поглянь на мене, – відреагував Агассі. – Мені – 29, а я вже покалічений та розлучений. І ти ще смієш скиглити про те, що у 24 вже здувся?!"

Горілка відійшла на другий план. Ці хлопці – Андре та Андрій – розмовляли про теніс. Медведєв попросив фахової поради – Агассі не відмовив. Американець вказав на огріхи у грі свого колеги, скрупульозно проаналізував їх і дав кілька дієвих порад. Знав би він заздалегідь, які наслідки матиме ця розмова!

*******

У травні стартував Відкритий чемпіонат Франції, він же – Ролан Гаррос. Агассі підтвердив статус фаворита, вибивши із турнірної сітки Франко Скіларі, Арно Клемана, Кріса Вудрафа, Карлоса Мойю. Він впевнено просувається до фіналу, а після одного з матчів навіть відвідує концерт Брюса Спрінгстіна, який виступає перед паризькою публікою. Андре – на куражі.

"Виграємо Євро – виголю тризуб на потилиці". Сергій Стаховський – про теніс із Ребровим, любов до "Динамо" і бан для російських медіа

У чвертьфіналі він буквально знущається над уругвайцем Марсело Філіппіні. А за крок до фіналу не без проблем, проте долає опір Домініка Хрбати. Через дощ цей поєдинок довелося догравати наступного дня. Так, хто там у фіналі?

медведєв

Андрій Медведєв. Українець став головною сенсацією турніру, долаючи раунд за раундом і вибивши навіть таких майстрів топ-10 рейтингу, як Піт Сампрас та Густаво Куертен. Він ґрунтовно попрацював над слабкими місцями у своїй грі і тепер готовий до найскладніших випробувань.

*******

"У ніч перед фіналом я дивлюся в номері телевізор, – пригадував Андре Агассі у своїй автобіографії "Відкритий" (Open), надрукованій українською мовою у видавництві "Наш формат". – Потім вимикаю. Підходжу до вікна, відчуваю нудоту. Згадую останній рік, останні вісімнадцять місяців, останні вісімнадцять років. Мільйони м’ячів, мільйони рішень. Я знаю, що це мій останній шанс виграти Відкритий чемпіонат Франції, мій останній шанс виграти всі чотири турніри Великого шолому – так званого кар’єрного “Золотого шолому".

Мене лякає думка про поразку, але й про перемогу теж. Чи відчуватиму я вдячність? Чи достойний я цього? Чи можу я мудро розпорядитися своєю перемогою – або ж безславно затопчу її?"

Непокоїв американця і суперник. Медведєв – один із небагатьох тенісистів, до яких Агассі відчував симпатію. "Щоразу, зустрічаючись у роздягальні чи на стадіоні, ми таємниче посміхаємось та махаємо один одному рукою". Але зараз усе – по-іншому. Українець – той серйозний бар’єр, через який доведеться переступити, щоб здійняти над головою омріяний кубок.

медведєв шевченко

Андрій Медведєв та Андрій Шевченко – суперзірки українського спорту на перетині століть

"Він знає мою гру – я сам розкрив йому всі карти, – з острахом подумав Агассі. – У нас навіть імена однакові: Андре проти Андрія. Я гратиму зі своїм дзеркальним відображенням". Не вагаючись, він налив собі горілки аж по вінця – і рвучко перехилив чарку.

Заснути вдалося далеко за північ – після пігулки снодійного.

*******

24 травня 1999 року. Фінал Ролан Гаррос. Цей день увійде в історію великого тенісу.

На передматчевій розминці Агассі рясно пітніє, "ніби перед весіллям". "Я так нервую, що в мене зуби цокотять, – пише Андре у своїй автобіографії. – День сонячний та погожий, що мало б мене радувати, бо м'яч буде сухий та легкий. Але від високої температури я також починаю пітніти, як скажений. Коли матч починається, я вже мокрий, наче під дощ потрапив".

Американець накрутив себе настільки, що припускається найрізноманітніших помилок і повністю провалює перший сет – 1:6. Медведєву вистачило для цього якихось 19 хвилин. Українець – зразок урівноваженості та спокою.

"Він вдягнений у якісь ніби пляжні шорти в клітинку і взагалі має такий вигляд, ніби приїхав у відпустку на французьку Рив'єру, – пригадує Агассі. – Він свіжий, енергійний, у нього чудовий настрій. Він може грати днями і ночами та анітрішечки не втомитися".

Тим часом небо вкривається хмарами. У дебюті другого сету розпочинається дощ. Поєдинок призупиняють, суперники ховаються у своїх роздягальнях.

"Тут нікого немає. Я роблю кілька кроків туди-сюди. Вода крапає з незакрученого крана, і звук відбивається луною від металевих шафок. Я сиджу на лавці, пітнію, дивлюся у відкриту шафку", – Агассі у нокдауні.

Заходять тренери Бред Гілберт та Гіл Рейєс. Бред одразу вимагає від підопічного пояснень: що, в біса, відбувається?!

"Він занадто хороший, Бреде. Він просто занадто сильний, – скоромовкою тараторить Андре, обтираючись рушником. – Я не переможу його. Цей г*внюк під два метри на зріст, подає, як з гармати стріляє, ніколи не промахується. Я не можу відбити його подачу, він трощить мене бекхендом. На його подачі я жодного очка не виграю. Я просто не можу".

"Якби я грав з Азаром, то виписував би йому підсрачники на кожному тренуванні". Брутальні правила життя Роя Кіна

Гілберт жбурляє пляшку мінералки у дальній закуток роздягальні і зривається на крик. Він висловлює усе, що накипіло. Виголошує таку мотиваційну промову, що Агассі залишається лише принишкнути, як студент-першокурсник перед лютим деканом, і слухати.

"Не потрібно бути кращим за весь грьобаний світ, розумієш? Будь лише кращим за того жевжика, – кричить тренер. – У нього немає ніякої секретної зброї, проти якої в тебе не було б протидії. В ср*ку його подачу! Та він здується, варто тобі почати бити! Просто бий по м’ячу. Просто, бляха, бий по ньому!”

Вичерпавши увесь цензурний і нецензурний запас слів, Бред Гілберт щосили гамселить по дверцятах шафи. У роздягальні – могильна тиша. З’являється рефері: “Повертаємось на корт, джентльмени!"

*******

У співвідношенні сил нічого не змінюється. Корт ще вологий від дощу, м’яч стає важчим, але Медведєв ідеально, на льоту адаптувався до нових умов. "Він схожий на злого слона, який насолоджується, повільно розчавлюючи мене під своїми масивними ногами-стовпами. У першому геймі після перерви він подає м’яч зі швидкістю 190 кілометрів на годину”, – констатує Агассі у своїй автобіографії.

Другий сет знову за українцем – 2:6.

З’явилося сонце, яке швидко підсушило корт. Американець, перебуваючи на межі цілковитого краху, нарешті вмикається у гру і застосовує увесь багатий арсенал своїх козирів. У третьому сеті він виривається вперед – 4:2. Невдовзі Медведєв зрівнює – 4:4. У якийсь момент український тенісист опиняється всього лише за 6 очок від остаточної перемоги. Проте Агассі – справжній термінатор. Він дотискає опонента і тріумфує у третьому сеті – 6:4.

"Натовп божеволіє. Вектор сили не змінився, але зсунувся. Мєдвєдєв контролював гру, але втратив свій шанс, і на його обличчі написано, що він це розуміє. (…) Тепер ми граємо за моїми правилами".

Четвертий сет – м'ясорубка. Це парад тенісу найвищої якості. "Ми обоє на висоті, але в мене є секретна зброя – моя гра біля сітки, – потирає руки Агассі. – Усі мої тактики біля сітки спрацьовують, і Медведєва це очевидно турбує, збиває з пантелику. Він починає грати, як параноїк. Варто мені зробити вигляд, що я біжу до сітки, як він сіпається, варто стрибнути, як він зривається з місця".

6:3 – неймовірний камбек американця. Усе вирішиться у п'ятому сеті.

Андре та Андрій йдуть нога в ногу – почергово виграючи гейми. У голові Агассі проблискує думка: "Якщо я не виграю, то образ близької перемоги вічно нависатиме наді мною, наче чорна хмара. Якщо не виграю, то згадуватиму чемпіонат Франції, коли буду дідуганом, який сидить у кріслі-гойдалці та буркоче про Медведєва, вкривши ноги старим пледом".

Вирішальне очко матчу. На подачі – американець. Він вкладає у неї всю душу. М'яч метеором летить у напрямку Медведєва. Андрій відбиває і-і-і-і-і… не влучає у легальні межі корту. Аут.

"Я підіймаю руки догори, впустивши ракетку на корт. Я плачу та хапаюся за голову. Мене майже лякає те щастя, що звалилося на мене", – описує свої перші емоції Агассі.

*******

Для Андре Агассі ця перемога була особливою ще й тому, що дозволила йому стати 5-м гравцем в історії тенісу, якому підкорилися всі турніри Великого шолома у чоловічому одиночному розряді. Перш ніж завершити кар’єру у 2006-му, на 37-му році життя, американець виграв три відкриті чемпіонати Австралії, а також тріумфував вдома, на відкритій першості США. До слова, Андрій Медведєв пішов із корту значно раніше – у 2001-му.

Той травневий фінал Ролан Гаррос-1999 найкраще підсумувала фраза когось із спортивних журналістів: "Два молоді чоловіки із залисинами у той недільний день продемонстрували теніс XXI століття".

Сторінка автора у Facebook

"Ми сховали шампанське у туалеті". Алекс Фергюсон керував пабами і воював з агентами та пресою – як стати чемпіоном

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
1
год
:
51
хв
Японія
02:00
Чилі
Вгадай результат матчу
Залиште відгук