"Треба навчитись любити свою країну. Це має бути в серці". Топ-10 патріотичних вчинків Мирона Маркевича
"Футбол 24" візуально аргументує версію, за якою екс-наставник "Дніпра", "Металіста" та збірної України – патріот №1 серед українських тренерів. Маркевич доводить це конкретними справами.
Вшанував пам’ять "Небесної сотні"
Через кілька днів після масових розстрілів на Євромайдані Мирон Маркевич, тоді вже екс-наставник "Металіста", приїхав на Майдан Незалежності, а також пройшовся вулицею Грушевського, де полягла "Небесна сотня". Тренер, починаючи з першого дня, підтримував Революцію Гідності.
Підтримав бійців "Азову"
У травні 2015-го Мирон Маркевич особисто привіз матеріальну допомогу у харківський навчально-тренувальний табір "Азову".
"Я приїхав просто подякувати. Футбол – футболом, але зараз у нас таке життя, що те, що ви робите для України – ні з чим не порівняєш. Ви – майбутнє нашої держави. З такими молодими людьми я спокійний, що у нас все буде добре. Із задоволенням згадую ті часи, які ми провели разом. Я вам дуже вдячний", – сказав Мирон Богданович.
Перемогу над "Наполі" присвятив героям АТО
Путівку до фіналу Ліги Європи 2014/15 "Дніпро" здобув у Києві, де єдиний гол Євгена Селезньова допоміг здолати "Наполі".
"Не очікував такого. Знав, що буде багато людей, але не уявляв, що вся Україна приїде підтримати нас. Емоції переповнюють, – сказав на післяматчевій прес-конференції щасливий Маркевич. – Ми грали сьогодні для людей, особливо для хлопців, які зараз беруть участь в АТО".
Привіз харчі на блокпости
У липні 2015-го, невдовзі після фіналу Ліги Європи, у якому "Дніпро" зіграв на рівних із "Севільєю", Мирон Маркевич разом із Володимиром Єзерським, Романом Зозулею та Артемом Федецьким проїхалися східними блокпостами української армії, а також відвідали наших прикордонників у Маріуполі. Звісно ж, не з порожніми руками.
"Воїн на полі, патріот в житті". Топові вчинки Романа Зозулі, які заслуговують на respect
"Хлопці виконують свій обов’язок перед країною і захищають усіх нас та наші цінності. Обов’язок кожного українця – допомогти воякам нести цю службу, підтримати всім необхідним, висловити свою повагу й вдячність за їхню відданість і самопожертву заради нації", – підсумував головний тренер "Дніпра".
Категорично відмовився працювати в Росії
"У нашій країні йде війна. Щодня гинуть люди. Наші герої! Всі знають, хто ворог. Що говорити? Я б не поїхав туди працювати. Не все вимірюється грошима", – безапеляційно заявив тренер.
Підтримав бойкот ФФУ щодо легіонерів із Росії
"Чи правильно зробили, що гравців з Росії, зокрема Євгена Селезньова, не викликали у збірну? Я б теж так зробив. Зараз така реальність і такі кроки виправдані. Треба навчитись любити свою країну. Це має бути в серці", – переконаний Маркевич.
Зіграв із прикордонниками у футбол
З нагоди 25-річчя створення прикордонного відомства його команда зіграла проти ветеранів "Дніпра", у складі яких вийшов і Маркевич.
"Нещодавно ми були у вас і сьогодні дуже приємно бачити, що ви змінили військову форму на спортивну. Для мене це велика честь брати участь в такій товариській зустрічі.
І дійсно, хотів би, щоб ви вже змінили військову форму на просту, громадянську. І нехай вас Господь береже", – сказав Мирон Маркевич, звертаючись до прикордонників.
Закликав не давати хабарів
У травні 2016-го тодішній наставник "Дніпра" відвідав контрольно-пропускний пункт "Рава-Руська", де у формі Державної прикордонної служби роздавав водіям спеціальні листівки з написом "Стоп корупція" і особистим автографом на звороті. Таким чином Маркевич зробив свій внесок у боротьбу з хронічною злочинністю.
Пішов на ризик і потрапив під обстріл
У жовтні 2016-го Маркевич з власної ініціативи відвідав українських військових у Мар’їнці, розташованій поблизу західних околиць Донецька. "Та нічого страшного, потрапили під обстріл, – відмахувався потім Мирон Богданович від журналістів. – Там же стріляють постійно".
"У нас дійсно стала професійна армія, і все буде добре, – додав згодом. – Багато зустрів фанатів, які зараз воюють. І фанатів "Металіста", і "Дніпра". Хлопці там серйозні. Я був півтора роки тому і зараз, то це дві великі різниці. Залишилися професіонали, тож, я вважаю, ми можемо спати спокійно".
Пишається тим, що є українцем
"Я – українець до мозку кісток. Україна для мене – то найголовніше, що може бути, – карбує тренер. – Я ж більше пропрацював на сході, ніж на заході. Всі ми однакові. Просто на сході розмовною зазвичай є російська. Однак я всюди говорив українською і мені за це не дорікав ніхто".
"Я – українець до мозку кісток". Правила життя Мирона Маркевича
показати приховати