"Треба битися за хлопців на фронті": Телесненко – про беззубий Шахтар в атаці, Різника, Судакова і пенальті
"Футбол 24" обговорює матч Ліги чемпіонів між Болоньєю і Шахтарем (0:0) з Андрієм Телесненком, легендарним захисником Чорноморця і колишнім гравцем збірної України.
– Андрію Васильовичу, Болонья, яку ми побачили, не вразила. Не здивував і Шахтар, хоча перед матчем переважала думка, що чемпіон України візьме три очки.
– Хоч як там було, а Шахтар не поступився. Нічия на полі суперника в Лізі чемпіонів – непоганий результат. Інша річ, що ми очікували від українського клубу більшого. Було багато передач поперечних, що гальмувало пересування вперед. Не вистачало агресії. Взагалі діяли через воротаря. Голкіпер подекуди був більше задіяний в грі, ніж польові гравці.
Нереалізований пенальті Судакова у відеоогляді матчу Ліги чемпіонів Болонья – Шахтар
– Шахтар і раніше так грав, але малюнок їхньої гри був дещо іншим.
– Футбол зараз такий. Намагаються витягнути суперників ближче до свого штрафного, щоб з’являлися вільні зони, які можна використовувати під час стрімких атак. Задумка спрацювала однобічно. Якщо на своїй половині поля в Шахтаря було все більш-менш у порядку, то попереду не створили достатньо небезпечних моментів для взяття воріт. Не вистачало ударів по воротах з середньої і дальньої дистанції. Не було прострілів з флангів, вбігань, забігань. Хоч як дивно, але за таких умов "гірники" могли перемогти.
– Маєте на увазі нереалізований пенальті?
– Звісно. Якби Судаков використав можливість вивести команду вперед, то була б зовсім інша гра. Але 11-метровий – це лотерея. І питання психології. Воротар може добре зіграти. Що й було у випадку з Судаковим.
– Як треба бити пенальті, щоб забити?
– Якби знали відповідь, то всі б реалізовували 11-метрові. Я також не забивав пенальті. Було таке. Треба мати міцні нерви. Судаков наче й бив у кут, але несильно, воротар вгадав напрямок удару.
– Георгія останнім часом багато критикують. На вашу думку – справедливо?
– Треба зважати на те, скільки він матчів провів цього року. (41 матч, – Футбол 24). Навесні треба було вигравати чемпіонат України, влітку був чемпіонат Європи, стартував новий чемпіонат, Ліга націй, тепер – Ліга чемпіонів. Це серйозні навантаження. Тримати форму протягом такого часу дуже важко і, ймовірно, неможливо. Будуть і спади, і злети. Але він молодець. Молодий організм переносить навантаження. Гадаю, у нього все ще попереду. І психологічно він витримав невдачу з пенальті.
"Просто відкатали 90 хвилин": легенда Шахтаря розніс підопічних Пушіча за гру в Лізі чемпіонів
– У першому таймі в нас працював лише один фланг. Праворуч активності взагалі не спостерігалося.
– Мабуть, були на це причини. Я не знаю, які завдання мали виконувати футболісти. Та й вимушені заміни Сікана й Коноплі вплинули на гру. Тренер награвав склад, обрав найкращих, а довелося вносити корективи.
– Які недоліки виокремите в грі Шахтаря?
– Я краще віддам належне воротарю. Різник дуже впевнено відіграв у воротах. Ця впевненість десь передалася й гравцям. Дуже сподобався. Важливо, коли футболісти знають, що на останньому рубежі їх не підведуть. Нічия – це його заслуга. Бо захисники в кількох епізодах зіграли так, що голкіперу довелося рятувати команду.
– Болонью можна було перемагати?
– Італійська команда – дебютант Ліги чемпіонів. У неї немає досвіду виступів на такому рівні, вона втратила лідерів, які вели гру минулого сезону. Нічия, гадаю, задовільний результат для обох суперників. Якби забили пенальті, то тоді можна було б говорити про шанси на перемогу. Проте більше ударів у площину воріт у Шахтаря не було. А як забити, коли не бити по воротах?
– Майбутні суперники "гірників" у цьому плані створили собі можливості забивати досхочу.
– Бо атаки мають завершуватися ударами. Баварія і дортмундська Борусія трохи покуражилися. Хоча там ігрові ситуації були різні. Баварія розізлилася, коли пропустила два голи від загребського Динамо, а Борусія, відкривши рахунок, скористалася бажанням Брюгге відігратися. Але, в будь-якому випадку, ці команди були націлені на ворота суперників, тиснули на них, били і влучали у ворота. В атаці вони діють дуже агресивно. Ну і, звісно, виконавча майстерність футболістів у цих командах на дуже високому рівні.
– Які, на вашу думку, перспективи Шахтаря в поточній кампанії Ліги чемпіонів?
– У нас є командний дух і колективна гра. Шахтар постійно грає в Лізі чемпіонів і знає як свою силу, так і силу провідних суперників. Буде непросто, але ж у Лізі чемпіонів усім непросто. Треба виходити на поле й вигризати кожен м’яч. По-іншому не буде.
Треба робити висновки. Добре, що Шахтар уміє контролювати м’яч, завдяки чому будує позиційні атаки. Але ефективності від цього було небагато. Господарі створили більше нагод для взяття воріт. Якби один раз забили, то як без ударів Шахтар міг би відігратися?
– Над чим іще треба працювати?
– У захисті ми пережили кілька неприємних моментів. Були позиційні помилки, розриви між лініями. У сучасному футболі це не пробачають. Шахтар міг бути покараний. Можливо, не було вчасних підказок. Гравці ж спілкуються, воротар бачить картинку, хто куди й де рухається, також розмовляє з футболістами. Бо коли б’ють по воротах з п’яти метрів, то це ж хтось не встиг, когось не підстрахували. Пів секунди для класної команди й вмілого нападника достатньо, щоб покарати суперників за помилку. Шахтарю трохи бракувало злагодженості в грі, не було моноліту в обороні, півзахисті й атаці.
– Сезон триває вже півтора місяці, але над помилками, таке враження, в команді працюють недостатньо.
– У Шахтаря буде важкий жовтень. Крім ігор Ліги чемпіонів, ще й матч з Динамо, яке втекло уперед на шість очок, і "гірникам" треба його наздоганяти. Ймовірно, тренерський штаб підводить команду до тих ігор. Гадаю, футболісти в процесі додаватимуть у грі. І в наступних зустрічах ми побачимо інший Шахтар, з нестандартними рішеннями у грі. Є підстави думати, що все буде добре. Шахтар і Динамо – наші бренди. Вони мають битися не тільки за себе й клуб, а й за хлопців, які зараз на фронті.
– Ви зараз у лікарні, чекаєте на пересадку серця. Як ваше самопочуття?
– Скажімо так – хороше. З’явилася, щоправда, нова проблема. Перед пересадкою серця треба зробити ще одну, проміжну операцію. З видалення жовчного міхура. Вирішили спочатку зробити її, бо якщо під час серйозної операції "вистрелить" жовчний, то буде дуже велика проблема. Попередньо, вирізатимуть наступного вівторка. Потім трохи відновимося й буде основна операція з пересадки.
показати приховати