Українські легкоатлетки отримали медалі збірної Ямайки через дискваліфікацію росіянок: "Я її ні разу не вдягала на шию"

– Ця історія ще довго тягнулася. Ми розраховували, що могли бути третіми, навіть взяли з собою костюми для церемонії нагородження. Виклалися на максимум, показали найкращий результат в історії незалежної України і поїхали додому четвертими. Через 5 років новина: дискваліфікували росіянок за вживання допінгу, і ми стали бронзовими призерами Олімпіади. Ми такі: "Ну, ОК".

Українська легкоатлетка потрапила під російський обстріл: "Тонка межа між життям і смертю"

– А як це відбувається? Медалі потім присилають?

– Так.

– Росіяни були на третьому місці?

– Вони були на другому місці, на третьому була Ямайка.

– Я просто не розумію, як працює механізм, якщо вони вже пробігли, і пройшло 5 років.

– Допінг-проби можуть зберігатися 10 років. На той момент, скоріш за все, ще не було технологій виявлення. Але пройшло 5 років, технології покращилися. Вони перевірили допінг-проби – і виявили допінг. У всіх є законсервовані проби, які з часом можуть перевірити.

– Як відбувається повернення? Чи можливий варіант, що хтось скаже: "Ні, я не поверну медаль"?

– Може бути такий варіант, що "я не поверну", "я загубив", але тоді спортсмен не допускається далі до виступів.

– Вам виготовляють вам нові медалі, чи дають ті, які повернули, поюзані?

– Поюзані, так. Секонд-хенд. Росіянки здали свої медалі – вони перейшли збірній Ямайки. Ямайка здала свої медалі – вони перейшли нам.

І це все зайняло 12 років. Я отримала медаль тільки в грудні минулого року. Були різні нюанси, але так сталося, що медаль я тільки-но отримала. Ну і далі ця історія – це дійсно було: "Алло, ви стали бронзовими призерами Олімпіади". Журналісти, ясна річ, підхопили – і це рознеслося усюди, приліпилося звання бронзової призерки Олімпіади.

Почалися, якісь заходи, оголошують: "Бронзова призерка Олімпіади". А мені так соромно, просто неможливо, бо я не можу це підтвердити. Приходиш: "Бронзова призерка Олімпіади. А де твоя медаль?" Кажу: "Нема". І починаєш цю всю історію розказувати – що медаль колись там буде, тільки в протоколах помінялося десь і все. Або, наприклад, кудись запрошують і кажуть: "А принеси з собою медаль, будь ласка – десь у школу, з дітьми щось провести". – "Блін, нема".

Але це не дуже позитивна історія, тому що ми втратили той момент, заради якого їхали на Олімпіаду – ми не підіймалися на п'єдестал. Мені передали ту медаль – і я її ще ні разу не вдягала на шию. Я не отримала в першу чергу емоцій, потім можливостей, які йдуть за цим усім. Воно залишилося в тіні, – сказала Рижикова в інтерв'ю YouTube-каналу Run for Fun | Біг заради задоволення.

Магучіх та Левченко виступлять на етапі Діамантової ліги у Стокгольмі – в українок будуть елітні суперниці