Show must go on, або Чому прихід Луческу в Динамо – це прекрасно
Михайло Юхименко йде проти системи й шукає позитив у приході одіозного румуна на пост головного тренера Динамо.
Офіційно. Луческу – головний тренер Динамо. Контракт підписано на два роки. Не з Разваном, а з Мірчею. Фани “біло-синіх” і навіть авторитетні журналісти до останнього не вірили у таке призначення – занадто свіжі в пам'яті заяви румуна про картонні чемпіонства киян та роботу арбітрів на них, про Реброва, який “для картинки”, про "браво, Федерацію!" та Лобановського, який “нічого не виграв за межами України”. Шоковані ультрас вже закликали усіх працівників клубу написати заяви про звільнення, а братам Суркісам знову запропонували від**атися від Динамо – зрозуміти їхню позицію можна, хоча навряд чи вони знайдуть нового власника та роботу для персоналу.
Луческу прокоментував призначення в Динамо
Так чи інакше, тепер нам всім доведеться жити з фактом: Мірча Луческу – головний тренер Динамо. Зробити з цим нічого не можна, хоча мінусів у рішенні керівництва киян не бачить тільки дуже далека від футболу людина. А які в цьому плюси?
Луческу вміє продавати футбол глядачу
Мірча Михайлович ще не встиг отримати пропозицію від Динамо, а вся Україна вже не вилазила з усіх видів спортивних ЗМІ, оновлюючи сторінку кожні 5-10 хвилин в очікуванні новин щодо його призначення. Усі сайти заполонили стрічку новин та публікацій з подробицями перемовин – в нашій редакції почали жартувати, що сайт перетворився у “Луческу 24”. Одразу ж після офіційної заяви клубу ультрас оголосили бунт, а в соцмережах почався гігантський ср*ч. Просто уявіть, що буде далі?
А далі, якщо Мірчу не звільнять на тлі скандалу, буде тільки веселіше. Луческу – чи не єдиний тренер в історії України, який вмів “продавати” абсолютно непотрібні матчі своїм божественним треш-током у ЗМІ. Так, перед Класичним 1 травня 2016 року між Динамо та Шахтарем було сім очок різниці, тож дербі вже нічого не вирішувало в плані боротьби за золото УПЛ – втім, румун за кілька тижнів до зустрічі посиленно тролив киян, народивши мем про "картонне чемпіонство".
Як наслідок, поєдинок став настільки принциповим, що все завершилось розгромом “біло-синіх”, бійкою, кінцем дружби між Ярмоленком і Степаненком та легендарною піснею Срни у літаку. Конфлікт розгорівся настільки сильно, що навіть на Євро футболісти обох грандів розкололися по таборах. І це після матчу, який не мав жодного турнірного значення.
Шахтар хоче грати на НСК Олімпійський всі матчі ЛЧ та УПЛ – "гірники" майже домовилися з Динамо
“Ну і що тут хорошого?”, спитаєте ви. Справа в тому, що в нинішніх умовах навіть Класичне перетворилося у буденну зустріч, на яку рідко приходить повний стадіон – його сценарій в більшості випадків відомий заздалегідь, а про золото УПЛ давно не мріють навіть найбільш пристрасні фанати Динамо. Та і що говорити про Класичне? Недавня битва за срібло проти Зорі не подарувала яскравих емоцій – луганців розкатали, футболісти потиснули один одному руки, обидві команди разок гаркнули на Катю Монзуль. Все. І це після всіх звинувачень з табору андердога на адресу Динамо, яке начебто тисне на суддів і робить усе для того, щоб взяти срібло. НУДЬГА!
Мірча Луческу ніколи б не втратив шанс зробити з цієї зустрічі спектакль. Він би починав його ще за місяць, а загальну лінію задав ще у перших турах чемпіонату. Ми б надовго запам'ятали битву між Динамо та Зорею – там були б ефектні цитати, кров, сльози і вогонь у соцмережах.
Так, на свого колишнього роботодавця румунський наставник навряд чи почне котити бочку, але в інших випадках він точно зможе зробити яскраве шоу, якого так сильно не вистачає УПЛ. Хоча і на “гірників”, вірогідно, в нього залишилася образа, а значить є шанс одного разу почути, що все в Україні працює на Ахметова та Шахтар.
Прихід Мірчі Луческу розкриє істинні обличчя багатьох ЗМІ
Не секрет, що Динамо, в тому чи іншому вигляді, симпатизує цілий пул журналістів. Вони завжди агресивно поливають брудом УАФ, шукають змову та зраду з боку Шахтаря, а особливо сильно виправдовують ключові рішення Ігоря Суркіса. Деякі з цих людей працюють у клубі, у когось власні ЗМІ, а дехто за певні преференції жбурляється заявами з анонімних і не дуже телеграм-каналів. Зрештою, навіть ультрас Динамо часто закидають співпрацю з керівництвом клуба, адже її масштаб залишається невідомим. При цьому можна впевнено сказати, що для кожного патріота Динамо призначення Луческу – це катастрофа і зрада.
Тепер ми маємо унікальну можливість поспостерігати за реакцією усіх “сумнівних” персон. Так, один з “інсайдерських” пабліків у телеграмі вже встиг повністю підтримати рішення Ігоря Суркіса.
Артем Франков регулярно робить репости з цього пабліку, а у власному акаунті дав виважену оцінку призначенню. По суті, він привітав рішення, відзначивши тренерські здобутки Луческу й заявивши, що всі вибрики Мірчі не мають для нього важливого значення.
Можна було б сказати, що Артем Франков “прогнувся” – тим паче, що важко знайти його коментар, де Ігоря Суркіса сильно критикують. Попри це, варто відзначити, що головний редактор журналу “Футбол” давно симпатизує румуну. Так, у статті, написаній до його відходу з Шахтаря, Франков порівнював масштаб фігури Луческу з “імператором Доміціаном у виконанні Дьєрдя Ковача зі старого доброго фільму "Даки", а всі його вибрики називав “мистецтвом тиснути на суддів та виводити суперника з рівноваги”.
Традиційно балакучий та різкий у заявах Микола Несенюк обмежився тезою “Це таки правда”, а тактичний аналітик Михайло Смоловой натякнув на заангажованість Артема Франкова та інших близьких до Динамо журналістів – його ж протест проти Луческу пов’язаний із суто стратегічними питаннями розвитку клуба.
Ряд інших симпатиків Динамо не привітали рішення. У телеграм-каналі Андрія Шахова та його сина перед публікацією фото Луческу із Суркісом стоять пости із сумними й гнівними емодзі, Олексій Андронов попросив зупинити планету, а головний редактор порталу “Футбольний клуб” Ігор Лінник зробив репост. Паблік "Друзі Динамо", своєю чергою, жорстко розкритикував це рішення. Реакція ультрас також непримирима.
Не варто одразу записувати хейтерів Луческу у табір патріотів Динамо, які не зрадили ідеалам. Рекомендуємо запастися попкорном і простежити за реакцією медійників протягом наступних тижнів і місяців. Цілком можливо, що хтось зовсім скоро змінить свою думку.
Реакція з боку умовно “прошахтарських” ЗМІ поки що пасивна. Наразі лише Андрій Воробєй заявив, що йому незрозуміла позиція Луческу, але він, по-перше, футболіст, а по-друге – давно приховано критикує Мірчу. Більшість експертів, яких хоч трішки підозрюють у заангажованості щодо “гірників”, не ведуть такого ж активного життя в інтернеті, як симпатики киян, а “продонецькі” журналісти або мовчать, або не скажуть нічого контроверсійного через прописку на одному з телеканалів. Попри це, можна веселитися у коментарях до новин та ловити опонентів на розриві шаблону.
Першим же перевзувся в польоті сам Мірча Луческу. Ну хіба це не краса?
Прихід Луческу може розкрити вади Динамо
Олександра Хацкевича та Олексія Михайличенка критикували за покладистість і неможливість сперечатися з Ігорем Суркісом (принаймні, так, щоб про це було відомо). При них команда наповнилась табуном легіонерів від різних агентів та скаутських відділів – Євген Красніков привозив бразильців, Дмитро Селюк підсовував юних африканців, а Вадим Шаблій проштовхує власних клієнтів. Свої побажання щодо комплектації залишав і Ігор Суркіс. Тренерський штаб при цьому міг демонстративно ігнорувати одну групу новачків, надаючи перевагу іншій – як наслідок, маємо у складі скандаліста Родрігеса, відверто слабких Кадірі та Караваєва, баночника Дуелунда та Піваріча, тощо.
Значна частина вболівальників Динамо бачили порятунок у іменитому тренері, який буде віддалений від усіх таборів впливу й вимагатиме футболістів виключно під свій стиль. Луческу, попри усю критику, є ідеальним варіантом – непотрібні гравці у нього одразу ж сідають на лавку, а керівники бомбардуються наполегливими й недешевими побажаннями тренерського штабу. Щоправда, тепер у Мірчі під боком немає всемогутнього скаутського відділу Шахтаря та його бездонного бюджету, але бодай очистити Динамо від “шлаку” та забанити спроби проштовхнути нових Родрігесів у команду вередливому румуну до снаги.
Якщо ж і зараз історія з незрозумілими трансферами повториться, то можна буде влаштувати почесний похорон ідеї впливового тренера "зі сторони", який зробить Динамо greate againe. Луческу може провалитися, як тактик, але його менеджерська поразка, супроводжена завжди ефектними коментарями Мірчі, занадто яскраво підсвітить цирк у системі управління клубом. Втім, румун також може виявитись абсолютно ручним працівником – і це буде означати, що таку поведінку або проговорили під час підписання контракту, або Ігор Суркіс із самого початку знав про ослаблений характер 74-річного дідуся, чим і скористався.
Динамо не програє від призначення Мірчі Луческу
Насправді, рішення Ігоря Суркіса суто технічно виглядає не таким вже й провальним. Він призначив доволі авторитетного тренера, іноземця, з вірним асистентом, з багаторічним досвідом роботи в Європі та Україні. Луческу при цьому все життя мав справу з класичними олігархами з Італії, Туреччини, Румунії, Росії та нашої країни, а значить рожевих окулярів у нього також немає. Відсутність вміння працювати з українськими футболістами? Але ж при ньому в основі Шахтаря з'явився Тарас Степаненко, квітнули Віктор Коваленко та Максим Малишев, а Євген Селезньов ставав найкращим бомбардиром.
Суркіс поділився очікуваннями від роботи Луческу в Динамо
Луческу навіть у свої 74 роки є сильнішим тренером, ніж середньостатистичний послідовник конспектів Лобановського. Як мінімум, класу Мірчі має бути достатньо для спокійного завоювання срібла та прориву крізь кваліфай-раунди ЛЧ, де у Динамо завжди хороший жереб. Так, це стеля, яку навіть праймовий Луческу у Києві не проб’є, але поки що команда до неї повинна хоча б дострибнути.
Щоправда, Луческу провалився і в останніх двох сезонах УПЛ у Шахтарі (але довів його до півфіналу ЛЄ), Зеніт взагалі опустив на третє місце, а доволі сильну в кадровому плані Туреччину він не вивів на Мундіаль. В Динамо умови ще складніші, тож ризик провалу дуже високий. Ну і що? Мірчу просто звільнять на радість усім хейтерам, а замість них прийде чергове “динамівське серце”, яке після фіаско ненависного киянам румуна більшість фанів прийме з обіймами. Можливо, Ігор Суркіс навіть піде далі, призначивши замість Луческу дійсно крутого тренера та модернізувавши систему управління клубом. Після Олега Блохіна ж було покращення?
Словом, від призначення Мірчі Луческу може й не бути плюсів, але й критичних мінусів у далекій перспективі не помітно. Все, що може втратити Динамо за час його тренерства – це час і гроші братів Суркісів. Ну, і повагу відданих фанатів, але коли українські олігархи цим переймались? Вболівальники, як і абсурд в українському футболі, нікуди не зникнуть.
Для українського ж футболу в цілому прихід Мірчі в Динамо став неймовірною історією, яка увійде до фольклору й потішить нас новими мемами, суперечками у соцмережах та скандалами у ЗМІ. Саме це і потрібно вітчизняному вболівальнику, якому безмежно нудно спостерігати за малорезультативними матчами безликих сільських клубів без амбіцій, фанатів та власних стадіонів.
Нашому чемпіонату критично не вистачає чогось справді пекельного. Ігор Суркіс і Мірча Луческу дали вогню – тепер потрібно не збавляти темп. "Браво, Динамо Київ!"
Михайло Юхименко
показати приховати