"Щось в італійському футболі пішло не так". Буффон дав відверте інтерв'ю Піке
Голкіпер Ювентуса Джанлуїджі Буффон дав інтерв'ю захиснику Барселони Жерару Піке для видання The Players Tribune. "Футбол 24" вибрав найкращі цитати легенди італійського футболу.
Перша гра за Парму
Це була дуже важлива гра проти Мілана. Ми тоді разом очолювали турнірну таблицю, маючи одинакову кількість очок. У складі "россонері" виступали такі зірки, як Веа, Савічевіч, Баджо та Мальдіні. Мені було всього 17 років. Зранку тренер сказав мені, що я вийду в стартовому складі. Пам'ятаю, що я не відчував страху, а, навпаки, радів, бо хотів показати усьому світу, що існує такий голкіпер, як Джанлуїджі Буффон. Щастя здолало страх у дуже важливому матчі.
Буффон оголосив про відхід з Ювентуса
Дебют у футболці збірної Італії
За збірну Італії я дебютував у 19 років. Це був матч проти Росії в рамках відбору до ЧС-1998. Пам'ятаю, що до цього Мальдіні вже викликав мене у національну команду 5 або 6 разів, але на той момент такі голкіпери, як Пальюка та Перуцці більше заслуговували грати. Приблизно на 25-й хвилині поєдинку Пальюка отримав удар в коліно та не зумів продовжити гру. Я був сильним хлопцем та нічого не боявся, але коли побачив, що Пальюка просить заміну, то зовсім не радів. Поле було покрите снігом, а Італія грала за путівку на Мундіаль. Однак, коли я вийшов на поле, то втратив страх, зробив класний сейв і це додало мені впевненості у власних силах.
Буффон може опинитися в Реалі або ПСЖ
Перемога на ЧС-2006
Той Мундіаль був особливим для усіх італійців. У Німеччині проживає багато італійських емігрантів, тому ми почувались як вдома. Я пригадую велику ейфорію, грандіозне святкування та неймовірну підтримку з боку цих людей. Ми ніколи не почувались одинокими на турнірі. Я маю два великих спогади про ЧС-2006. Півфінал проти Німеччини у Дортмунді був одним з найбільш напружених днів у моєму житті. Коли я пригадую цей момент, то мені здається, що жодна людина не здатна перенести такий тиск. Це було жахливо, але ми перемогли 2:0 у додатковий час.
Ми повернулись у готель, а в же о 5 ранку близько 10 тисяч італійців чекали нас під вікнами. Це було неймовірно. Після перемоги над Німеччиною ми заспокоїлись, так, ніби вже виграли чемпіонат світу.
З того часу минуло 12 років, але, коли я переглядаю фінал, то усвідомлюю, якою сильною була Франція. Ми вважали, що вже перемогли, але нам простияла команда-бестія. Однак тоді ми нікого не боялись та вірили, що зможемо обіграти будь-якого суперника. Це парадокс, але у фіналі ми відчували меншу напругу, ніж у матчі з німцями. Ми були дуже щасливі після перемоги над Францією, але справжня радість від тріумфу на ЧС з'явилась набагато пізніше, коли вщухли емоції.
Провал Італії у відборі до ЧС-2018
Щось в італійському футболі пішло не так. Мені не віриться, що ми вже не виховуємо великих талантів, як раніше. Коли я прийшов у збірну, то за неї виступали такі великі гравці, як Баджо, Дель П'єро, Тотті, Індзагі, Монтелла, Вієрі... У останні десять років я бачу, що Італія є хорошою командою, ми насправді не такі вже й погані, але нам не вистачає великих талантів. Важко розраховувати на щось серйозне без футболістів, які здатні робити різницю. Попри це, Італія вийшла у фінал Євро-2012 та непогано виступила на Євро-2016. Напевно, вирішальну роль зіграв патріотизм та почуття національної гордості.
Виліт Ювентуса в Серію B
Я охоче залишився в команді, бо вважаю, що футболісти, чоловіки мають можливість приймати рішення та давати хороший приклад усім прихильникам спорту. Це був момент, коли така людина, як я, повинна була подати сигнал: гравці також мають почуття, і вони важливіші за гроші та популярність. Зараз я зробив би так само. Я вважаю, що життя винагороджує вас, коли ви приймаєте правильні рішення. Шість років потому я знову виграв Скудетто.
Вдячність футболу
Я б точно став гіршою людиною, якби не обрав футбол. Я завжди говорю, що цей вид спорту зробив мене хорошою людиною. Я засвоїв просту істину: найважливіше – це колектив, сім'я. Розділяти з партнерами радість від перемог та гіркоту поразок – просто безцінно. Такі речі не дозволяють вам стати егоїстом. Бути альтруїстом, ділитися з іншими – це найкрасивіша річ, яку може вам дати життя.
показати приховати