Що відбувається з Рухом? Три поразки у чотирьох матчах, масовий відхід лідерів, епідемія і тренер, який несе золоті яйця
Сергій Тищенко розбирається у складному питанні регресу жовто-чорного львівського клубу.

Львівський Рух програв три з чотирьох матчів весняної частини чемпіонату УПЛ. Я не думаю, що варто говорити про якусь одну причину, яка призвела до такого стану речей. Тут цілий комплекс факторів.
Втрата провідних гравців
Взимку Рух продав до Карпат майже всіх своїх лідерів. До сусіднього клубу переїхали Олексій Сич, Олег Федор, Ілля Квасниця та Ігор Краснопір.
Перший – гравець національної збірної України. Троє інших виступають за молодіжну збірну України. Краснопір, Квасниця та Федор – гравці атаки. Всю побудову атакувальної лінії потрібно створювати від початку. Рух не тільки суттєво втратив кадрово, але і змушений фактично ставити нову гру.
Плюс – ситуація із Пастухом залишається непростою. Євген після травми чудово допоміг команді у листопаді-грудні. А на старті другої частини сезону виглядає непереконливо. Не дограв зі своїм візаві, що призвело до голу Навіна Малиша з Ворскли. Зрозуміло, що влітку Пастух також переходить до Карпат. Важко сказати, яка у нього зараз мотивація грати за Рух.
Слабке поповнення
Зараз, під час війни, дуже непросто знайти сильних гравців, навіть маючи гроші. Сам Шахтар, витрачаючи десятки мільйонів євро на новачків, не може миттєво отримати результат. Динамо взагалі фактично відмовилося від поповнення, бо на якісних немає грошей, а посередніх брати не хочуть. У Поліссі, ЛНЗ, Карпатах, Кривбасі не кожен трансфер себе виправдовує. Це нормально, бо із всіма не вгадаєш.
Кількісно Рух підсилився взимку непогано. Прийшли відразу вісім нових футболістів. Усі вони молоді та мають потенціал для росту. Я в жодному разі не хочу сказати, що це слабкі гравці, але їм, як мінімум, потрібен час на адаптацію. Вони повинні попрацювати пів року із командою, щоб показати свій рівень. Комусь треба повернути ігрові кондиції. Комусь – освоїтися. Від гравців такого рівня годі чекати швидкого результату.
Бабукар Фаал грав на рівні другого за силою дивізіону Хорватії. А там і елітний дивізіон не дуже високого рівня... Владислав Погорілий після ролі найкращого бомбардира юнацької команди Шахтаря ніяк не може себе знайти у дорослому футболі. Протягом трьох років були Зоря, Олександрія. Ніде зірок із неба не хапав. Артур Ременяк грав у Першій лізі за Минай. Киргиз Бекназ Алмазбеков вважався талантом Галатасарая, але на дорослому рівні грав тільки у чемпіонаті Косова. Артур Рябов та Юрій Тлумак не мали ігрової практики у Карпатах і виявилися непотрібними Владиславу Лупашку. Олег Горін пів року не грав після зникнення СК Дніпро-1. Восени лікувався. Рух був не проти відпустити Едсона, але так і не знайшли йому хорошого варіанту. Навряд чи у бразильця велике бажання грати в Україні після Мексики.
"Утопія": Пономарьов розкритикував гравців Руха за перемогу над Інгульцем
На сьогоднішній день поповнення ніяк не порівняти із втратами. Пішли зіграні виконавці, а прийшли ті, кому потрібен час. Далеко не всі зможуть себе показати. Хтось вистрелить, але не відразу. Це нормально, бо Рух зараз змушений шукати футболістів серед "збитих льотчиків". Усі новачки прийшли в статусі вільних агентів. Ні за кого не платили гроші.
Можливо, потрібно було дати більше шансів власній молоді, яка стукає у першу команду. Владиславу Фіцику, Олексію Піскуну, Мухамеду Джурабаєву та Богдану Кириковичу, які їздили на збори з першою командою до Словенії. Перспективи у всіх чотирьох – величезні. Але тут питання, чи готові вони грати на дорослому рівні? Це ще діти 2007 та 2008 років народження. Не всі клуби використовують такий вік навіть у юнацькому чемпіонаті. Поспішати також не варто.
Побудова нової команди
Дуже непросто зліпити нову команду за короткий термін. Особливо, якщо у тебе немає якості гравців. Тобі потрібно ліпити з того, що є під рукою. Звичайно, для цього потрібен час.
Якщо Полісся, Карпати, ЛНЗ, Металіст 1925 витрачають багато часу на побудову нової команди, маючи великі фінансові можливості і змогу запрошувати якісних гравців, то Руху тим паче потрібен час. Бо втрату Сича, Федора, Квасниці та Краснопіра компенсувати в одну мить неможливо. Доведеться награти нові схеми. Виходити потрібно не з власних бажань, а із можливостей.
Після відходу Краснопіра проблеми із форвардом стали дуже серйозними. Бракує вінгерів. Нікуди не поділися проблеми з фланговими захисниками. Пономарьову та його штабу потрібно ламати голову, як зліпити команду із наявного ресурсу. Вони пробують схему із трьома захисниками. Не тому, що мають велике бажання так грати. Просто склад під це максимально підходить.
Проблеми із грою першим номером
Це велика біда майже для всіх українських команд. У нас тільки Шахтар міг домінувати на полі. Причому, мова не про нинішню його версію.
Так складаються обставини, що Рух у двох матчах пропускав швидкий гол. Із Ворсклою потрібно було домінувати на правах господаря. Без трьох провідних гравців атакувальної лінії це зробити дуже важко, всі команди хочуть грати від оборони. При цьому у матчі із Зорею створили достатньо. Але немає реалізації. Немає якості нападників.
Грип
Перед поверненням із зимових зборів у Словенії захворів Богдан Слюбик. У підсумку перехворіли грипом понад 12 гравців та представників тренерського штабу. Сам грип відібрав 7-10 днів. А потім ще відновлення. Все, що напрацювали у Словенії, пішло коту під хвіст. А на зборах команда виглядала доволі непогано.
Швидкий гол Зорі у відеоогляді матчу проти Руха – 2:0
Проти Зорі Рух зупинився вже на 60-65 хвилині. Просто не було сил. І це ми говоримо про команду Віталія Пономарьова, який вимагає гарної фізичної підготовки та інтенсивності. Рух втратив один зі своїх головних козирів – пресинг, тиск на суперника.
Дуже добре, що зараз настала двотижнева пауза на матчі збірних. Є можливість привести себе до ладу у фізичному та психологічному плані. Нормально попрацювати та підготуватися до матчів проти Динамо.
Відхід Дедишина
Усі розуміють, що це дуже сильний менеджер, від якого у Русі залежало дуже багато. Чимало процесів були зав'язані саме на Ігорю Михайловичу. Планування, стратегія клубу, авторитет, відчуття стабільності. Це дуже велика втрата для Руху.
Усі гравці читають інтернет. Вони розуміють, що відхід менеджера такого рівня не може бути випадковим. Автоматично виникають запитання про майбутнє клубу. Футболісти мають відчувати стабільність.
Замість висновку
Який вихід із складної ситуації? Все дуже просто – потрібно працювати, терпіти та чекати. Іншого рецепту немає.
В Україні клуб будується навколо тренера. Віталій Пономарьов максимально підходить під філософію Руху. Краще почекати трохи, потерпіти, ніж потім шкодувати про якісь кадрові рішення. Знайти у нас тренера, який вміє працювати із молоддю, дуже важко. Майже нереально. Сьогодні Пономарьов більше потрібен Руху, ніж Рух – Пономарьову. Віталій Юрійович просто знайде собі нову роботу. А чи знайде Рух нового тренера, який буде нести золоті яйця? Клас Пономарьова підтверджують не якісь високі місця, а цінники трансферів. За останні два роки Рух продав понад десять футболістів. Це дуже серйозні гроші. Потрібен час, щоб тренер підготував нових гравців.
Попри всі нинішні проблеми, Рух залишається доволі успішним проектом. За останні роки клуб продав футболістів на солідні суми. Я думаю, що десь на 5-6 місці в Україні після Шахтаря, Динамо, Карпат, Металіста, можливо Дніпра та Зорі. Потрібно рахувати. Сума від трансферів для Руху складає десятки мільйонів доларів. Це величезні кошти для клубу, який не грає в єврокубках і який в УПЛ не так довго.
Легенда Шахтаря ледь не оформив трансфер гравця Руха до Франції за солідну суму, – журналіст
Зміна тренера може принести емоції на один-два матчі, а потім все повернеться назад. Це в кращому випадку. А може і не бути емоцій. Знадобиться час, щоб щось побудувати. Не прилетить чарівник на гелікоптері, не змінить все за одну мить із наявними гравцями.
Зрозуміло, зараз важко, дуже неприємно. Але не може бути підйому щороку. Минулого сезону боролися за єврокубки. Зараз потрібно потерпіти, почекати, щоб сформувати нову команду.
У першій частині сезону зробили достатній запас очок, яких має вистачити для того, щоб уникнути стикових матчів. Потрібно набрати ще 5-6 балів за дев'ять турів. Це виглядає реальним завданням. Пономарьов здатен виправити ситуацію.
Для Руха все дуже просто та зрозуміло – не потрібно літати в небесах та вважати, що кожного сезону команда боротиметься за єврокубки. Стратегія очевидна – чекати, коли академія почне давати кадри. Мова про гравців, які пройшли всі сходинки рухівської школи. Починаючи із 2008 року народження і молодші.
За чутками, Рух продав гравців Карпатам на 15 мільйонів євро. У перспективі продати можна буде на ще більші гроші. Бо у кожному поколінні академії Руху, починаючи із 2008 року, є вихованці, які за потенціалом можуть дорости до рівня збірної України. Які за потенціалом перевершують Федора, Квасницю, Сича, Краснопіра. Сенсу називати прізвища немає, бо це не завжди йде на користь молодим футболістам. Їм потрібно багато працювати.
Григорій Козловський вклав гроші в академію, зібрав дітей, тренерів, створив усі умови. Більшу частину роботи він виконав. Залишилося тільки чекати, коли академія буде давати гравців. Це не якісь захмарні терміни, а 2-3 роки. Неприпустимо, щоб надбання останніх років були просто втрачені.
Динамо і Шахтарю приготуватися – Олександрію, Кривбас та Полісся підтискає нова сила
показати приховати