Що потрібно Челсі, щоб не стати "другим Арсеналом" в АПЛ

23 травня 2018 1310 Читать на русском
Що потрібно Челсі, щоб не стати "другим Арсеналом" в АПЛ
Що потрібно Челсі, щоб не стати "другим Арсеналом" в АПЛ

Челсі у сезоні 2017/18 здобув Кубок Англії, але не потрапив у Лігу чемпіонів на наступний рік. Все це нагадує долю іншого лондонського гранду – Арсенала, який рік за роком витісняв себе з елітної топ-4 АПЛ. То як "сині" можуть уникнути таких аналогій?

Новий тренер

Залишити Антоніо Конте – шлях у нікуди. Італієць зміг вичавити з команди максимум, здобувши чемпіонство. А потім казка скінчилась. До 3-4-3 суперники в АПЛ підлаштувались, а для нової контівської 3-5-2 ресурсів у команді не знайшлось, або точніше вони розчарували (про це пізніше).

Тепер треба думати про мінімальну, та все ж таки перебудову. Для нових трансферів треба кликати нового тренера зі свіжим поглядом на ситуацію. Антоніо й так просидів у Челсі два роки – майже подвиг для коуча, який працює під таким тиском та... з таким керівництвом.

Абрамович готовий революційно змінити Челсі: 9 гравців можуть піти, доля Конте вирішена

Проблема Челсі полягає у погляді на ситуацію. Роман Абрамович і Ко не вважають, що загнали Конте у тупик своїми трансферами. Для керівництва "синіх" тренер – це, перш за все, тренер, а не менеджер, як у тих ж Манчестер Сіті, Манчестер Юнайтед чи Ліверпулі. Тут боси вирішують, з ким доведеться мати справу Антоніо на тренуваннях та матчах. Навіть не так: тут босом буде не Гвардіола чи Клопп, а той, хто платить. А хто платить – той і вирішує кого і за скільки придбати/продати.

Тим більше, Марина Грановська, яка почала виконувати функції технічного директора, остаточно побила горшки з Конте через зимове трансферне вікно. З одного боку, як не критикувати цього функціонера хоча б за "підсилення" у вигляді Роса Барклі. Але з другого боку, на ній зараз відповідальність і за трансфери, і за величезну дитячо-юнацьку академію, і за 35 орендованих в інші клуби футболістів. Одна людина не може все це робити водночас. Тому треба шукати гідну заміну Майклу Еменало – багаторічному директору "аристократів", який пішов з клубу рік тому.

Вирішивши питання з новим технічним директором, клуб візьметься за тренера. Потрібен хтось молодий та голодний до перемог. На жаль, Томаса Тухеля вже забрав ПСЖ. Луїс Енріке? Надто дорого у сучасних реаліях Челсі. Маурісіо Почеттіно не з тих, хто без краплі сумління перекочує до головного конкурента. Можливо, Мауріціо Саррі. Але поки що залишається відомим одне – з Конте команду чекає регрес. Адже як можна вигравати трофеї, коли тебе ненавидять лідери команди... Як можна вигравати взагалі, якщо у думках ти граєш з Відалем та Лукаку, а на практиці – з Бакайоко та Моратою.

Зберегти лідерів

Стефорд Брідж, мабуть, легко задавиться слізьми, якщо згадає золоті часи "хребету Челсі" Чех-Террі-Лемпард-Дрогба. Сьогодні все трохи по-іншому. Лідери на полі та за його межами не такі легендарні, але все ж таки "роблять різницю" у головних матчах. Група лідерів сьогоднішньої команди – це Еден Азар, Вілліан, Н'Голо Канте та Тібо Куртуа. Відпустити когось з них – спровокувати ланцюгову реакцію. Згадайте, як Арсенал легко втрачав ван Персі, Насрі, Коула чи Адебайора. Саме постійна втрата лідерів зламала характер "канонірів", які не могли швидко оговтатись від таких "зрад".

Топ-11 найпровальніших трансферів Челсі Абрамовича – Шевченко очолив рейтинг Goal.com

Тому Челсі треба боротись за кожного свого "топа". Якщо піде Азар, то й Куртуа нагострить лижі. Якщо не буде цих двох, то й Вілліану набридне вигадувати суперкомбінації з гравцем а-ля Жиру. Всі ці гравці вже не малюки, а сформовані професіонали, які багато чого виграли. Єдине, що змусить їх піти, – відсутність амбіцій. Якщо Челсі влаштовує п'яте місце, а паралельно надзвонює Реал, то довго сумніватись не доведеться.

Азар про це й натякає клубу, коментуючи можливе продовження контракту. Мовляв, якщо не буде якісного підсилення, то й мене не буде. "Синім" пощастило, адже їхні лідери – патріоти. Той же Азар не проміняє Челсі на інший клуб АПЛ через принципи, навіть коли мова йде про грошовитий Манчестер Сіті. Гріх – не спробувати втримати такого.

Куртуа, Канте та Вілліан ще можуть і хочуть повертати Челсі на перше місце в Прем'єр-лізі. Однак чи хоче і може це робити керівництво. Фанати Арсенала почали на весь голос кричати "Венгер аут", "Кронке (власник Арсенала, – прим.) аут" саме після трансферів ван Персі-Насрі. Важко уявити, що почуємо "Абрамович аут", але англійські фанати такі: довго терпіти болючі поразки своїх клубів вони не звикли.

А ще цей престиж. Лондонці зараз входять у першу десятку всіяких рейтингів за кількістю проданих футболок, рівня популярності у світі, ціни складу футболістів та т. д. Гроші працювали на бренд клубу, а зараз навпаки. Однак вся ця статусність вимагає перемог та трансферів. І враховуючи сучасний ринок, невідомо, який з цих пунктів важливіший. Так що треба витрачати і ще раз витрачати, щоб постійно бути на рівні з Реалом, ПСЖ чи Баварією.

Для чого Мората і Бакайоко?

Альваро повинен був замінити Дієго Косту, але провалився. Тьємуе мав стати заміною Неманью Матічу, але провалився. Це були дорогі покупки, які стали усім для Челсі. Клуб не у тих фінансових кондиціях, щоб дозволяти собі невдалі трансфери. Тому ці двоє отримують ще один шанс.

Мората перестав забивати, пояснюючи це як наслідками травми, так і психологічними чинниками. За словами іспанця, він втратив впевненість у своїх силах. Можливо, така відвертість й змусила тренерський штаб збірної Іспанії проігнорувати форварда перед чемпіонатом світу. Але поки що зрозуміло, що Альваро не є бомбардиром для Англії. Тут часто треба продавлювати, витисками максимум з нічого, діяти самостійно, вигадувати щось, вміти вчасно відбирати та (у випадку Челсі) вчасно пасувати. Мората забив 15 голів у 48 матчах сезону. Для порівняння статистика Ромелу Лукаку, на трансфері якого наполягав Конте: 27 голів у 51 матчі.

Так само й Бакайоко. Футболіст, який, за версією багатьох, є головним трансферним провалом АПЛ минулого літа, приходив з Монако у статусі одного з найкращих хавбеків Франції. Але він не адаптувався. Швидкий ритм АПЛ перетворив гру Бакайоко на посміховище. Постійні обрізки, непотрібні фоли та незграбне поводження з м'ячем дають розуміння, що Тьємуе – гравець рівня Евертона чи Вест Хема, але аж ніяк не клубу Ліги чемпіонів.

Ці двоє наступний сезон, скоріш за все, продовжать грати за Челсі. І в цьому вся катастрофа нинішнього клубу. Років 5-6 тому після подібного сезону і Мората, і Бакайоко пакували б валізи. На їхнє місце клуб почав би шукати гравців ще у квітні-травні. І ніхто б не задумувався про фінансове сальто: буде воно позитивне чи негативне. Робили б так, як вигідно команді та як сказав би тренер.

Абрамович нарешті домовився з сім'єю, яка вимагала у нього 20 млн фунтів – Челсі перетворить "Стемфорд Брідж" у казковий стадіон

І в такому ж контексті можна говорити про Денні Дрінквотера, Давіде Дзаппакосту чи Роса Барклі. Їх взяли з серйозними сумнівами, чи дотягують вони до рівня Челсі. За сезон стало очевидно, що ні. І що тепер – залишити? Чим більше у команді буде таких виконавців, тим швидше "сині" скочуватимуться до рівня "середняка". Всі ці футболісти – це аналоги арсеналівських Елнені та Колашинаца.

Для чого молодь?

А й справді, чому лише Андреас Крістенсен зміг пройти школу Челсі, всі кола оренд та заслужити місце у стартовому складі рідної команди? Чому молодий данець – це виняток з правил, де немає місця для талановитих Кенеді чи Рубена Лофтус-Чіка.

5 мільйонів у 13 років, або Стежити на YouTube за 3-річними: як в топ-клубах Англії працюють скаути і зникають футболісти

Конте дав можливість дебютувати Ітану Ампаду, Каллуму Хадсону-Одої та Дюжону Стерлінгу, але все це не було систематично. Приклад у цьому сезоні показав навіть Жозе Моурінью, який замість примхливого Погба почав ставити до цього нікому невідомого Мактоміная. Та й Гвардіола із Зінченком точно не помилився. Але від Антоніо Стемфорд Брідж подібних кроків не побачив.

Академія Челсі є однією з найефективніших у Європі. U-19 за останні чотири сезони тричі грала у фіналі Юнацької ліги УЄФА, чотири рази поспіль вигравала чемпіонат Англії. Але все б'ється об стінку головної команди, куди потрапити майже не реально. Лофтус-Чік, який останній сезон провів у Крістал Пелас на правах оренди, не переконав Конте, а в статусі гравця "орлів" заслужив виклик у збірну Англії та може поїхати на ЧС-2018. Мабуть, Рубен витратив не одну ніч на роздуми "Чому Бакайоко, а не я?".

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
5
год
:
23
хв
Сабуртало
20:30
Шериф
Вгадай результат матчу
Залиште відгук