Щит Бреннуса: через 80 років Франція повернула втрачений трофей, який пережив дві світові війни
Ольга Любушкіна розповідає історію першої нагороди у французькому футболі, яка досі покрита містичною таємницею.
Чемпіона Франції нагороджують з минулого року трофеєм, який трішки нагадує кубок ЧС. За свою історію декілька разів проводився ребрендинг нагороди, яку жадають отримати французькі клуби з завершенням сезону.
З 1934 року переможцю вручали кубок на підставці, що більше нагадує вазу для квітів. Його можна навіть порівняти з нинішнім трофеєм Ліги Європи, бо є схожі риси. На початку "нульових" приз мав вигляд футболки чи торса, тут вже у кожного свої відчуття. Олди пам'ятаються його у руках Ліона, в музеї якого він і перебуває, оскільки "ткачі" останні, кому вручали його. Останні 17 років переможцю Ліги 1 вручали шестикутник, вписаний в коло, який мав у середині м’яч. Його назвали L'Hexagoal. Окрім великого L'Hexagoal, всі гравці отримували міні-копію призу.
Утім, на цьому історія трофею не обмежується. Вона довша, ніж здається на перший погляд. Найперший трофей був втрачений понад 80 років тому і лише нещодавно величну реліквію вдалося знайти. А все почалося у далекому 1882 році.
Барон П'єр де Кубертен був новатором, який просував спорт у французьку культуру. Різні змагання настільки його зачаровували, що все життя він зв'язав зі спортом. Крім того, він декілька разів ставав чемпіоном Франції зі стрільби з пістолета. Не дивно, що у період з 1896 по 1925 роки барон обіймав посаду президента Міжнародного олімпійського комітету. Де Кубертен обожнював регбі і саме під його пильним оком був організований фінал першого чемпіонату Франції у цьому виді спорту 1882 року.
Щоб винагородити переможця регбійних змагань, П'єр де Кубертен звертається до Шарля Бреннуса, художника і за сумісництвом співзасновника Французької федерації регбі. Барон передає йому свій ескіз і так на світ з'явився "щит Бреннуса". У центрі був герб, два переплетених кільця і девіз "Ludus pro Patria" (Ігри патріотів). Спочатку щит кріпився до дерев’яної дощечки, тому регбісти прозвали його "куском дерева". Трофей сподобався легкоатлетам, а також припав до смаку футболістам. Тож Бреннус зробив три копії – для регбі, футболу і лонг-пому (гра з ракетками).
Регбійний клуб Тулузи піднімає трофей
"Щитом Бреннуса" нагороджувалися переможці Trophée de France, турніру, який проводився у період з 1907 по 1914 роки. Це було перше національне футбольне змагання до появи Кубка Франції у 1917-му.
У номері газети La Vie sportive du Nord від 2 травня 1914 року, після перемоги на турнірі Олімпіка з Лілля, тижневик з гордістю дав заголовок: "Французький трофей у нас". Фотографія нагороди, зроблена на території Олімпійського комплексу лілльської команди.
Трофей виставили в кафе La Taverne Liégeoise, який на той час був клубною штаб-квартирою. Однак у часи окупації німецькою армією під час Першої світової війни заклад конфіскували. Щит так і продовжував висіти на стіні, жодна душа не наважувалася його зняти.
Після створення Кубка Франції, здавалося, що трофей канув у небуття. Утім, щоб не забувати своє минуле, "щитом Бреннуса" вирішили нагороджувати переможців військового чемпіонату, а мідна табличка з назвами клубів, які колись здобували нагороду і яка розміщена на підставці щита, була оформлена і виставлена в офісах Федерації на знак поваги до великих довоєнних команд.
Таким чином "щит Бреннуса" отримав нове життя. Ним нагороджувалися французькі військові чемпіони в період з 1922 по 1939 рік. 158-й піхотний полк, що базувався у Страсбурі, завойовував його сім разів. А останнім володарем трофея був 3-й інженерний полк Арраса. У 1940 році цитадель Арраса окупували нацисти. І відтоді його ніхто не бачив.
"Вважалося, що його вкрали нацисти, і він був у списку культурних цінностей, вивезених під час Другої світової війни. Але не було можливості знайти жодних слідів", – кажуть спеціалісти з історії французького футболу.
Хоча дорогоцінний щит пережив Першу світову війну без пригод (а на той час перебував у самому центрі бойових дій), він не пережив Другу світову війну. Наприкінці конфлікту Федерації довелося оплакувати пропажу. На засіданні 7 травня 1945 року офіційно визнали втрату трофея.
Страсбуржуа з трофеєм
Довгі роки реліквія вважалася зниклою і не було жодної надії відшукати її. Утім, як загадково трофей зник, так він загадково з'явився знову. Все почалося з того, що один із працівників Федерації футболу Франції вирішив провести інвентаризацію архіву. Він знайшов ту саму мідну табличку, на якій увічнені імена перших чемпіонів. Фахівець намагався віднайти хоч якісь дані про сам "щит Бреннуса", але всі його спроби були марними. Жодної згадки, датованої після 1940 року.
У 2010-му Фредерік Умбер, відповідальний за волонтерську місію "Борг пам'яті" у Французькій федерації регбі, прислав лист до футбольних керівників. Він написав: "Я вважаю, ваш щит щойно знайдено в Аррасі". Також до листа додав оголошення з аукціону: "Щит Бреннуса, зі сплаву металу з патиною із золота і міді, з рельєфним декором у вигляді фігур воїнів, кінець XIX століття".
Федерація футболу Франції діяла швидко, щоб зняти трофей з аукціону і заблокувати продаж. На місце відправили експерта для підтвердження автентичності. Жан-Марк Лейне постановив після тривалого огляду, що у руках саме втрачена реліквія.
Два роки знадобилося, щоб повернути трофей у руки Федерації. А далі на нього вже чекали експерти з реставрації. Дивно, але за результатами детальних оглядів всі спеціалісти були вражені тим, що нагорода абсолютно не постраждала за ці всі роки. Знадобилося лише видалити сліди окислення і бруду, а також замінити дерев'яну дощечку і повернути табличку з історичними переможцями.
Трофей у кабінеті Федерації футболу Франції
Досі невідомо, як трофей вижив за цей час і де він перебував понад 80 років. Єдина теорія, яку розглядає Федерація – його забрав невідомий солдат і щит просто пролежав на якомусь даху.
"Емблема Бреннуса є частиною спадщини французького футболу, і ми дуже прив'язані до його історії. Цей щит уособлює зародження та становлення французького футболу, він повинен знову отримати ту популярність і світло, на які він заслуговує. Ось чому ми думаємо про те, щоб дати йому друге життя, пов'язавши його з національною першістю і вручаючи його переможцю щосезону", – пояснює Філіп Діалло, президент Федерації.
Після стількох років у небутті було б чудово побачити величну роботу знову у руках тих, хто віддає все заради перемоги на полі. Побачити, як французький футбол повернеться до свого початку, а трофей знову ознаменує феєричні перемоги.
