"Шева був великою скалкою в дупі": сім легенд оцінили українця, фундаментальний соратник допоможе рятувати Дженоа
Сім (як номер Андрія Шевченка в Мілані) іменитих спікерів оцінили появу першого українського тренера у чемпіонаті Італії для La Gazzetta dello Sport.
Призначення Андрія Шевченка головним тренером Дженоа – важлива подія для футбольної Італії. Як би нам не було прикро, але Апенніни відкривають Шеву-тренера лише зараз. Ні, там жодним чином не нівелюють його досвіду в збірній України. Просто клубна робота – зовсім інше. Та й мало хто справді уважно стежив за командою з іншої частини Європи. Зрештою, скепсису вкрай мало. Ніхто не чекає від генуезців миттєвого злету, але й розмов про провал нового тренерського штабу теж практично немає. Що вже говорити про колишніх одноклубників і тренерів українця – суцільні компліменти.
Алессандро Костакурта не приховує свого здивування кількістю екс-гравців його Мілана, які подалися у тренерство. Так ніби сам "Біллі" не відчув на смак це ремесло перед роботою експертом на телебаченні та у Федерації футболу Італії.
"Скажімо так: я ніколи не думав, що мої товариші по команді стануть тими, ким вони стали згодом. Єдине, чого не вистачає, – це того, щоб ще й Сержінью почав тренувати (сміється – прим.). Навіть уявити не міг, що таке трапиться. Броккі, Неста, Андрій на тренерській лаві... Ні, я б ніколи не повірив цьому! Навіть Піппо Індзагі. Я очікував, з побаченого за багато років у Міланелло, що тренером стане Пірло. Так, і Ріно Гаттузо теж. Решта цього не демонстрували. Якби тоді хтось сказав мені про це, я б відповів, що він – божевільний.
З Андрієм ми знайдемо вечір, щоб зустрітися знову. Ми завжди залишалися близькими друзями, і я можу сказати, що Шева зі збірною України показав, що він хороший тренер. Окрім того, у Генуї йому допомагатиме Мауро Тассотті, робота якого буде мати фундаментальне значення. Це буде хороший виклик".
Массімо Амброзіні зараз один із провідних експертів на італійському футбольному телебаченні. У нього, будьмо відвертими, ще з'явиться не одна причина покритикувати Шевченка-тренера. Поки ж Амброзіні відзначає, що у його колишнього одноклубника є всі шанси досягти успіху в кальчо.
"Як гравець він був великою скалкою в дупі, якщо ти не давав йому м'яч так, як він хотів. Але врешті-решт ти зрозумів, що він має рацію. Увага до деталей також допоможе йому. Андрій володіє правильним ентузіазмом та необхідною самокритикою. Це основні якості в роботі, яка буде непростою. Він це розуміє, і це теж важливо. Дженоа – хороший шанс. З Україною він добре впорався, але там не було досвіду роботи з командою кожного дня.
Думаю, що і в Генуї піде на користь співпраця з Мауро Тассотті, який вже має великий досвід гри в Серії А. Це дуже важливо, тому що він знає, як знизити або збільшити тиск. Ясність, яка є фундаментальною у футболі. Мауро завжди був для нас безпечним портом, у нього завжди була думка, яка змушує замислитися. Шеві він дуже допоможе".
Нельсон Діда зараз передає свій досвід голкіперам Мілана. Судячи з гри Майка Меньяна та Чіпріана Тетерушану, справляється бразилець дуже навіть непогано. Разом із Шевою він став головним героєм фіналу Ліги чемпіонів 2003 року. Форвард тоді забив вирішальний пенальті у післяматчевій серії, а Діда не дозволив відзначитися Трезеге, Салайєті та Монтеро. Вже першого грудня на них чекає перша тренерська дуель – Мілан завітає у гості до Дженоа.
"Я дуже радий знову бачити Андрія в чемпіонаті Італії. Нас пов'язує багато моментів, пережитих разом у Мілані. Особливо одне: ті божевільні обійми, безмірна радість на полі в Манчестері 28 травня 2003 року. Тепер ми в різних командах, ми будемо суперниками, але добре було б зустрітися і знову тепло обійнятися. Я бажаю йому та його команді гарної роботи у цій новій футбольній пригоді".
Адріано Галліані – один із відданих соратників Сільвіо Берлусконі. Функціонер більше говорить про першу появу Шевченка в Італії та віхи ігрової кар'єри українця. Можливо, йому просто прикро, що як тренер володар "Золотого м'яча-2004" у Італії дебютує не в Мілані та навіть не в Монці, якою зараз опікуються Галліані та Берлусконі.
"Ми витратили стільки грошей на його покупку, але це було того варте. Пам'ятаю, як ми з Арієдо Брайдою їздили дивитися його в Києві в Лізі чемпіонів проти Панатінаїкоса. Це було 25 листопада 1998 року, був собачий холод. Я повернувся в готель і спав у пальті. Якщо не враховувати Нордаля, легендарного нападника 1950-х років, Шева є найкращим бомбардиром Мілана. Чудовий гравець, і серед багатьох інших хочу згадати його гол у півфіналі ЛЧ у ворота Інтера у найславетніший рік.
Він завжди дуже любив мене, Брайду, президента Берлусконі. Я намагався всіма способами не пускати його в Челсі, але не зумів цього зробити. Шева – це історія Мілана, але тепер він переходить у найстарішу спортивну організацію Італії. Бажаю йому всього найкращого. Він став тренером високого рівня, тому що виконує свою роботу ретельно і точно. З допомогою мудреця Тассотті він досягне успіху і в Італії".
Ернан Креспо відіграв у Мілані лише один сезон. Саме той, який завершився легендарним фіналом Ліги чемпіонів у Стамбулі. Згодом Шевченко зайняв місце аргентинця у Челсі. Цікаво, що Креспо за Дженоа також встиг пограти.
"Мені хотілося б більше грати з Шевою – видатним нападником. Я пам'ятаю той сюрреалістичний вечір у Стамбулі, але також і багато інших чудових моментів мого єдиного сезону в Мілані. Потім ми не перетнулися в Челсі, тому що я повернувся туди одразу після поразки у фіналі. Згодом Шева обрав Лондон, коли я вирішив повернутися до Мілана, але вже в Інтер. Я пам'ятаю, що Андрій був дуже скрупульозним на тренуваннях. У матчах він діяв не імпульсивно, а любив дбати про деталі. Я вважаю, що ця здатність аналізувати моменти привела його до такого високого рівня, аж до перемоги у Лізі чемпіонів та "Золотого м'яча".
Як тренера я бачив його у дії на лаві української збірної і думаю, що він також може проявити себе в Італії. Мені добре знайома аура навколо "россоблу", тому що я також грав і в Дженоа. Там дуже тепло, місто справді спрагле до футболу. Ситуація у команді не проста, але для Шеви це буде гарна пригода".
Крістіан Броккі відіграв пліч-о-пліч із Шевченком шість сезонів. Італієць уже може похизуватися роботою у кількох італійських клубах, тож зсередини знає кухню. Броккі переконаний, що в Андрія є всі необхідні вміння, щоб бути успішним у Дженоа.
"У тій команді було багато великих гравців, разом ми пережили багато емоцій. Тепер я можу лише вітати Шеву. Займатися тренерською діяльністю складно. Андрій мав хороший досвід роботи з національною збірною України. Там він досяг чудового результату, але жити в клубному повсякденному житті – це зовсім інше, вимогливе і навіть стимулююче.
Момент у Дженоа не дуже радісний, але у Шеви є ті якості, які потрібні. А ще – соратник Тассотті, який йому допоможе. Ще як гравець Андрій завжди був холоднокровним і сконцентрованим. Якщо йому вдається зберегти ці характеристики і в новому досвіді, він уже має необхідні якості. У тренерській роботі вміння залишатися зрозумілим та аналізувати ситуації вкрай важливе".
Альберто Дзаккероні – перший наставник Шевченка у Мілані. Досвідчений аленатторе не приховує, що не дуже стежив за роботою свого екс-підопічного у збірній України. Однак Дзаккероні ще у молодому Шеві розгледів тренерські задатки.
"Я впевнений, що із самого початку він працюватиме над тим, щоб у його гравців були найкращі умови для роботи. Шева вже отримав величезний тренерський досвід, керуючи збірною України. Особисто я не бачив його тренувань і не знаю, як він спілкується з гравцями. Однак він був настільки точним і вимогливим як гравець, що проблем не буде. Насправді я назвав би його одержимим своєю роботою, тим, як він готується до ігор. Те, чого він досягне в Дженоа, не залежить від його особистості. Це не питання. Шевченко проявляє велику скромність у своїй роботі, що дозволить йому принаймні на початковому етапі завжди ставити гравців у центр проекту".
показати приховати