Андрій Шевченко народився 29 вересня 1976 року в селі Двірківщина Яготинського району Київської області. Це дуже маленьке село, яке на картах дрібного масштабу і не значиться. Батьки Андрія - Микола Григорович і Любов Миколаївна досі навідуються туди, хоча переїхали до Києва з Двірківщини, коли Андрію виповнилося всього 3 роки. Але Шева, безумовно, головна зірка села. На честь його названа навіть місцева футбольна команда - ФК «Андрій Шевченко».

До слова, буквально в 15-ти кілометрах від Двірківщини є село Шевченкове. Але названий населений пункт не на честь футболіста - просто історично більшість жителів завжди носило саме це прізвище.

Адже Андрія Шевченка спочатку ледь не прогледіли! Перший раз він не пройшов відбір до школи «Динамо», і вже потім його помітив чи не найуспішніший дитячий тренер в історії українського футболу - Олександр Шпаков. Помітив на якомусь з дитячих турнірів, де Шевченко явно виділявся не тільки у своїй команді, а й серед усіх учасників. Цікаво, що тренером Андрія в тій команді була... жінка, вчитель фізкультури.

До речі, саме Шпаков вдруге врятував Шеву для світу футболу. Батько Микола Григорович, військовий за професією, не дуже схвалював захоплення сина і хотів, щоб той отримав гідну освіту.

Той самий Микола Григорович Шевченко розповідав, що кумиром («Не те щоб кумиром. Просто Андрію подобалася в дитинстві збірна Німеччини, а з цим футболістом він десь, на якомусь з юнацьких турнірів перетнувся і взяв у нього автограф») був форвард «бундестім» зразка 80-х минулого століття Руді Феллер.

Шева з ним перетинався і надалі. Коли Феллер на рубежі тисячоліть очолював збірну Німеччини, Україна програла в «стику» за вихід на ЧС-2002 (1:1 і 1:4) Андрій забив гол у програному матчі, хоч задоволення і не отримав. Зате обігравав «Рому» в чемпіонаті Італії часів тренерства (2004 рік) в римському клубі Руді Феллера. Але Шева і сам став кумиром для багатьох.

Ще один легендарний у минулому форвард благословив Шеву на бомбардирські подвиги, коли українець ще не був зіркою. Мова про нападника англійського «Ліверпуля» (і збірної Уельсу, що другорядно) Іане Раша. У 1990-му році Андрій Шевченко став найкращим гравцем «Кубка Іана Раша» у Великобританії і отримав з рук легенди «Червоних» приз - нові бутси. Не «Золоту бутсу» або щось на зразок. Ні, просто взуття! І це був прекрасний подарунок, практичний. Час був такий...

У київському «Динамо» Шевченко дебютував ще зовсім юним - у віці 18 років. Причому, спочатку його використовували на позиції правого півзахисника, а зовсім не форварда. Восени 1994-го Шевченко дебютував в основному складі «Динамо» (Київ) в чемпіонаті України. А вже в грудні забив свій перший гол у Лізі чемпіонів (у ворота мюнхенської «Баварії», відкривши рахунок у матчі. Хоч «Динамо» і програло той поєдинок з результатом 1:4).

У збірній України Андрій Шевченко дебютує так само хвацько. У 18 років вперше виходить на поле (у програному хорватам з рахунком 0:4 матчі відбору до Євро-96), в 19 забиває перший м'яч у футболці національної команди (туркам в товариському матчі - 2:3). І практично відразу стає основним і незамінним форвардом збірної.

Успіхи українця в Європі не залишилися непоміченими. Відразу після вже згадуваного хет-трику у ворота «Барселони» виникли чутки про те, що Шеву хочуть бачити на «Камп Ноу» вже в гранатово-синій футболці каталонців.

Зацікавився Андрієм і «Реал». Коли отримав від нього 3 м'ячі у двох чвертьфінальних матчах Ліги чемпіонів-99 (1:1 і 2:0 на користь «Динамо»). Але було вже пізно: Шевченко до того моменту вже давно і ретельно «вів» італійський «Мілан».

Влітку 1999 року «Ураган зі Сходу», «Чорнобильський хлопчик» або просто «Цар» (такими прізвиськами Андрія нагородила італійська преса ще до його переїзду на Апенніни) за 25 млн доларів переходить у «Мілан».

Рекорд «Динамо»

По закінченні 16-ти років трансфер Шеви в Серію А - досі рекордний в історії «Динамо». В Україні ж він - №7. Шість більш дорогих трансферів «на вихід» здійснив «Шахтар»:

Алекс Тейшейра - в «Цзянсу Сунін» - 50 млн. євро.

Фернандінью - в «Ман Сіті» - 40 млн. євро.

Вілліан - в «Анжи» - 35 млн. євро.

Дуглас Коста - в «Баварію» - 30 млн. євро.

Генріх Мхітарян - в «Борусію» - 27,5 млн. євро.

Дмитро Чигринський - в «Барселону» - 25 млн. євро.

У «Мілані» Шевченко виправдав всі покладені на нього надії. З ним «Мілан» виграв по разу Лігу чемпіонів (сам Шева у фінальному матчі з «Ювентусом» забив вирішальний 11-метровий у післяматчевій серії), Суперкубок Європи (на рахунку українця єдиний гол), чемпіонство Італії - «скудетто», Кубок і Суперкубок Італії.

Крім того, Андрій став справжньою легендою клубу - 2-м в списку гравців, які найчастіше вражали ворота суперників «червоно-чорних» - 175 м'ячів за «Мілан».

2004-й рік став зоряним часом Андрія Шевченка. За його підсумками форвард «Мілана» і збірної України був визнаний найкращим гравцем Європи і отримав «Золотий м'яч» від журналу «France Football». Передумови до цього були вже давно: у 1999-му і 2000-му Шева двічі ставав 3-м в щорічному опитуванні журналістів Європи. У 2003-му виявився 4-м у списку. І ось, нарешті, визнання!

У тому ж році міг стати і володарем «Діамантового м'яча» за версією ФІФА (голоси тренерів і капітанів національних збірних), але поступився бразильцю Роналдінью і французу Тьєррі Анрі.

А 31 грудня 2004 року було підписано указ про нагородження Андрія Шевченка зіркою «Герой України». Як сказано в офіційному документі, цього титулу футболіст удостоївся за «виняткові спортивні досягнення, визначний особистий внесок у розвиток українського футболу, піднесення авторитету України в світі».

Здавалося б, живи - та радій і радуй своєю грою прихильників, яких не тільки в Італії, а й в усьому світі - сотні тисяч. Але втрутилися справи сімейні. Дружина Андрія, колишня модель Крістен Пазік побажала, щоб їхній син Джордан ріс і вчився в англомовному середовищі. Бажано, в Лондоні. Враховуючи, що дружина футболіста до того моменту була вагітна другим сином, а ще й прийшла вчасна пропозиція від власника «Челсі» - мільярдера Романа Абрамовича, справа була вирішена. Влітку 2006 року Андрій Шевченко за 45 мільйонів євро (рекордна сума покупки для Англійської Прем'єр-ліги на той момент) став гравцем «Челсі».

У сімейному плані це рішення, напевно, було виправдано, але в спортивному виявилося помилковим. За два з гаком сезони (з перервою на оренду в той же «Мілан», де Андрію так і не вдалося «вдруге увійти в одну річку») Шева забив за «синіх» всього 22 м'ячі в 77 матчах, а виграв по разу тільки Кубок Англії і Кубок англійської ліги. Причому, до завоювання обох трофеїв мав лише непряме відношення, оскільки гравцем основного складу не був.

Андрія кликали із «Челсі» в чемпіонат MLS (США), обіцяючи гори грошей. Міг би вчинити і як Девід Бекхем, та й сім'я була не проти (нагадаємо, що Крістен - американка). Але він повернувся додому, в «Динамо» (на його першому матчі після повернення, рядовому поєдинку чемпіонату України проти донецького «Металурга» на стадіоні «Динамо» був аншлаг - всі «йшли на Шеву»), так як дуже хотів зіграти на ЧС 2010 і домашньому Євро-2012. Мабуть, дуже вже сподобався Андрію попередній досвід виступів на чемпіонатах світу. Нагадаємо, що на своєму дебютному ЧС-2006 збірна України (Шева був капітаном команди) створила сенсацію, діставшись до чвертьфіналу, де поступилася лише майбутнім чемпіонам, італійцям.

Виступ Андрія Шевченка на домашньому Євро-2012 - останній акорд в кар'єрі Майстра. Незважаючи на травмовану спину, Андрій не відбував номер на полі, а зіграв, відповідно до свого зоряного статусу. У своєму передостанньому в кар'єрі (останній припав на гру Україна - Англія - 0:1) поєдинку Шева був визнаний «Гравцем матчу», а його два м'ячі у ворота шведів принесли перемогу збірній України (2:1) і свято всій країні.

Про закінчення кар'єри чинного гравця Шевченко не оголошував. Не було ні прощального матчу, ні гучних заяв на спеціальній прес-конференції. Натомість Андрій оголосив про те, що входить в партію «Вперед, Україно!» і йде на парламентські вибори в команді політика Наталії Королевської. Далеко не всі схвалили вибір Шевченка, що показали підсумки виборів: партія, в якій Шева був «обличчям №2» набрала лише 1,58% голосів і не пройшла до Верховної Ради. На цьому політична кар'єра футболіста Андрія Шевченко якщо і не завершилася, то перервалася надовго.

Мало хто знає, що Андрій в дитинстві подавав надії в іншому виді спорту - хокеї. Стояти на ковзанах і тримати ключку вміє майстерно. Вже будучи в «Мілані», коли приїжджав до Києва, вибирався поганяти шайбу на одну з київських ковзанок із друзями. Але коли в Італії дізналися про це - був скандал. Щоб уникнути травм, українцеві суворо, аж до штрафних санкцій, заборонили виходити на лід «в неробочий час». Мабуть через туги за хокейної ключкою звідси й виникло інше захоплення - гольф. І Шевченко його освоїв майстерно. Навіть ставав срібним призером чемпіонату України. І продовжує ним займатися у вільний від футболу час. А ще гольф - це прекрасний привід поспілкуватися з різними цікавими людьми. Ну, і де б ще могли зустрітися і поговорити дві зірки світового футболу - Шевченко і триразовий володар «Золотого м'яча», а згодом легендарний тренер «Барси» голландець Йоган Кройф?

«Ні, це не Ріо-де-Жанейро...»
Кілька років поспіль говорили про те, що Андрій Шевченко навіть може виступити від України на олімпійському турнірі з гольфу в бразильському Ріо-де-Жанейро у 2016-му році. Поки сам Шева не сказав: «Забудьте. Я сам не готовий, там зовсім інший рівень гри».

Якщо ви забули, то ми нагадаємо, що першу пропозицію очолити збірну України Андрій Шевченко отримав ще восени 2012-го після відставки з поста Олега Блохіна. Йому пропонували й самостійну роботу, і в парі з англійцем Харрі Реднаппом. Але в підсумку Шева відмовився, пославшись на відсутність тренерської ліцензії. Тепер ця проблема не заважає: у Андрія Миколайовича є PRO-диплом, який дозволяє працювати в тому числі і головним тренером.