Рука Бога. Марадона, геніальний злодій і месія, у спекотному трилері Аргентина – Англія на ЧС-1986

22 червня 17:45 7086 Читать на русском
Рука Бога. Марадона, геніальний злодій і месія, у спекотному трилері Аргентина – Англія на ЧС-1986
Дієго Марадона грає у волейбол

"Футбол 24" пригадує один із найвідоміших матчів в історії Короля спорту. Мексика-1986, чемпіонат світу. Чвертьфінал. На полі – Аргентина та Англія.

"Це була рука не Бога. Це була рука негідника" (Боббі Робсон)

З часу нетривалої, але кровопролитної війни за Фолкленди (англійська версія) або Мальвіни (аргентинська версія) минуло якихось 4 роки. Рани обох націй ще не встигли загоїтися. На чемпіонат світу у Мексиці кваліфікувалися обидві збірні, але під час групового етапу ніхто не думав про те, що може трапитися, якщо Аргентина та Англія зійдуться на футбольному полі обличчям до обличчя.

"У думках була тільки війна". Як не зрадити Батьківщину, якщо граєш за команду ворога

Обидві команди, звісно, входили до числа фаворитів турніру. Проте британці заледве зуміли вийти із своєї групи: здобули лише одну перемогу і пропустили перед себе сенсаційну збірну Марокко. Аргентинці, яких вів за собою нестримний Дієго Марадона, натомість виграли групу, де їхніми суперниками були Італія, Болгарія та Південна Корея.

В 1/8 фіналу ситуація змінилася. Англія додала "газу" і ефектно розгромила Парагвай завдяки дублю Лінекера та голу Бірдслі. Натомість Аргентина добряче настраждалася у виснажливій дуелі із Уругваєм. Долю протистояння вирішив єдиний гол Паскуллі. Останній крок до футбольної війни був зроблений: у чвертьфіналі очікувалася спека не лише метеорологічна. Атмосфера нагніталася з кожною годиною.

"Хоча ми й казали до матчу, що футбол не має нічого спільного з війною за Мальвінські острови, ми знали, що англійці вбили там безліч аргентинських хлопців, наче маленьких пташок. І ця гра стала помстою", – пригадував Дієго Марадона.

Марадона Шилтон

У першому таймі ініціатива переходила з рук в руки, але ніхто так і не зумів розмочити рахунок на легендарному амфітеатрі "Ацтека". Зате після перерви 114 тисяч глядачів на трибунах вживу побачили, як пишеться історія на віки.

На 51-ій хвилині Марадона виконав пас на Вальдано, але м’яч на своєму маршруті зустрів ногу Стіва Ходжа і завис у повітрі. Дієго не вимкнувся із гри і рішуче пішов на м’яч. Назустріч вже мчав голкіпер англійців Пітер Шилтон. 185 сантиметрів зросту Шилтона (плюс – рука) проти лише 165 сантиметрів Марадони (плюс, хе-хе, також рука). Аргентинець по-волейбольному перекинув м’яч у порожні ворота і впевнено побіг святкувати, а туніський рефері Алі Бен Нассер вказав на центр поля. Злочинну гру рукою бачили УСІ, крім арбітра.

"Я був повністю сконцентрований на тому, щоб встигнути до м'яча і ліквідувати небезпеку, – коментував епізод Пітер Шилтон. – Ось і дивився тільки на м'яч. І, хоча спочатку перебував у програшному становищі, в якийсь момент з'явилася впевненість, що встигаю. Тому, коли все сталося, одразу глянув на арбітра. Не міг повірити, що мене випередили. Але рефері показав – все нормально".

"Я не торкнувся м’яча. Це була рука Бога”, – заявив Ель Дієго після матчу. Фраза, яка одразу стала крилатою і дала назву найскандальнішому голу в історії футболу – La Mano de Dios. Наступні три десятиліття Марадону безжально критикували, мовляв, геній футболу повинен був у ту ж хвилину зізнатися у злочині – це б увіковічнило його в сані святого. Натомість британська преса прозвала цей гол "рукою диявола". На війні всі методи хороші, чи не так?

"Я помітив стволи – думав, що нас усіх повбивають". Роман Марадони із "Наполі" і ще кілька крутих історій

Тим паче, вже через чотири хвилини після "руки Бога" Дієго оформив "гол століття". Отримавши м’яч на правому фланзі, він самотужки пішов в атаку, пробігши близько 60 метрів і нанизуючи англійців одного за одним. Бірдслі, Рід, Бутчер, Фенвік, зрештою Шилтон – ніхто не зумів зупинити капітана Аргентини. Удару Марадона завдав вже у порожні ворота – 2:0.

Марадона

Наприкінці поєдинку команда Боббі Робсона спромоглася скоротити відставання в рахунку, але не більше. Південноамериканці пробилися у півфінал, а згодом і у фінал, де обіграли збірну ФРН (3:2), здійнявши над головою Кубок світу.

Попри геніальність "голу століття", Марадоні досі згадують, насамперед, "руку Бога". Англія завжди пам’ятатиме кривду, якої зазнала від "футбольного Мікеланджело". "Він якось запросив мене приїхати на його телешоу, – зізнався Шилтон. – Я попросив передати: "Дієго, якщо ти вибачишся переді мною за руку Бога, – приїду". Відповіді не було. І руку йому я не потисну доти, поки він не вибачиться. За той найбільший обман, жертвами якого моїй країні, збірній і мені самому довелося стати".

Марадона вибачився. Але вибачився перед головним арбітром того чвертьфінального трилера. Під час візиту до Тунісу у 2015-му Дієго зустрівся із Бен Нассером і перепросив за те, що підмочив йому репутацію. Репутація самого аргентинця якщо й постраждала, то несуттєво. Великим пробачають усе. Навіть відверту гру рукою.

Марадона

Чемпіонат світу-1986. 1/4 фіналу

Аргентина – Англія – 2:1

Голи: Марадона, 51, 55 – Лінекер, 80

Аргентина: Пумпідо, Браун, Кучуффо, Руджері, Батіста, Бурручага (Тапія, 75), Марадона, Енріке, Джусті, Олартікоечеа, Вальдано

Англія: Шилтон, Стівенс, Сенсом, Фенвік, Бутчер, Ходдл, Рід (Уоддл, 64), Стівен (Барнс, 74), Ходж, Лінекер, Бірдслі

22 червня 1986 року. Мехіко. Стадіон "Ацтека", 114580 глядачів

Сторінка автора у Facebook

"Легше додзвонитися до Обами, ніж до Мессі". Правила життя Дієго Марадони

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
23
год
:
50
хв
Німеччина
21:45
Північна Ірландія
Вгадай результат матчу
Залиште відгук