"З Гріммом знайомі 10 років". "Сірий кардинал" української Прем’єр-ліги
Інтерв’ю Футбол 24 з заступником президента УПЛ Томаса Грімма. Маркіян Ключковський – юрист з понад ніж 15-річним стажем роботи, який буде допомагати будувати швейцарцю нову українську Прем’єр-лігу.
"В мене є певний авторитет в юридичних колах, я вважаю себе добрим професіоналом"
– Маркіяне, ти став заступником Томаса Грімма. В чому суть цієї посади?
– Суть мого залучення в Прем’єр-лігу – разом з президентом Томасом Гріммом впроваджувати його ідеї, його бачення, як повинна розвиватися УПЛ. Ми з Томасом знайомі багато років, між нами існує певний рівень довіри, і він мені запропонував приєднатися до своєї команди в якості заступника. Для того, щоб сприяти реалізації його ідей, його програми, для того, щоб працювати тут на місці, з клубами, лігою, з Федерацією футболу України.
– Наскільки глибокою буде твоя робота в УПЛ, враховуючи, що, можливо, Грімм не весь час буде знаходитись в Україні? Це повноцінна робота чи часткова зайнятість?
– В Прем’єр-лізі маю намір стикатися з роботою кожного дня, це поточна робота. В Лізі є люди, які займаються операційним управлінням, операційною роботою. У нас (з Томасом Гріммом) немає наміру агресивно туди втручатись.
Я залишаюсь на своїй існуючій роботі, бути поєднувати два напрямки. Але цілком зрозуміло, що (в УПЛ) це повноцінна робота. В частині Томаса, він може докладно розказати про свій графік, але справді, він буде частину часу проводити тут, частину в Швейцарії. Однак з сучасними технічними можливостями це і так було в період виборів – підготовка, розробка програми. Постійно кожного дня ми на зв’язку незалежного від того, чи знаходимся фізично в одному місці.
– Розкажи про свою основну роботу.
– Я є юристом, адвокатом, з більш ніж 15 річним стажем, займаюсь вирішенням міжнародних комерційних та інвестиційних спорів, арбітражем. Також спортивним правом, більше 10 років – 12 років, якщо бути точним. Мабуть, я одним з перших на українському спортивному ринку створив практику спортивного права в комерційному сенсі.
З 2014 року я є членом Палати з вирішення спорів ФФУ. Зрозуміло, що зараз ця частина моєї роботи підходить до кінця. Я складаю з себе повноваження, тому що я номінований в Палату за квотою профспілок, за квотою футболістів. Тому враховуючи, що зараз я працюю з Лігою, це був би конфлікт інтересів.
Тому без зайвої скромності – в мене є певний авторитет в юридичних колах, я вважаю себе добрим професіоналом, враховуючи міжнародний характер моєї роботи. Абсолютно комфортно працюю з іноземними колегами. Власне, в Європі та по всьому світу маю хороші зв’язки.
"Познайомились з Гріммом під час одного зі спільних проектів"
– Тому, мабуть, і познайомився з Томасом Гріммом. Розкажи, як і коли ви познайомились.
– Ми знайомі майже 10 років, здається, з 2009 року. Познайомились під час одного зі спільних проектів, де Томас нам допомагав консультаціями зі швейцарського права, власне, з навігацією у футбольному світі, з УЄФА та ФІАФА. З того часу ми підтримували зв’язок один з одним, консультували в різних питаннях.
В один час у нас були дзеркальні посади: я в Палаті з вирішення спорів ФФУ, Томас є заступником голови Палати з вирішення спорів ФІФА, тому ми й тут знаходили точки дотику, словом, були регулярно в контакті. У нас дуже хороші відносини.
Томас Грімм
– На якому етапі Грімм запросив тебе приєднатися до його команди?
– Це було кілька місяців тому, точний час сказати не можу. Томас багато взаємодіяв з українським футболом. І під час Євро-2012, і Євро-2016. Він добре розуміє український футбол. Коли у Томаса виникла ідея зайнятися проблемами Прем’єр-ліги, він запитав мене, чи мені було б цікаво. Я відповів ствердно, і власне ми тепер тут разом.
– У тебе є великий досвід у спортивному праві. Більшість вболівальників не дуже багато знають про тебе, ти не дуже публічна особа для футбольної громадськості. Але тебе знають за однією справою – договірного матчу Металіста та Карпат. Розкажи про свою роль в цій справі та які у тебе ще є кейси.
– Безумовно, справа Металіста була гучною та публічною. Моя функція була складна і одночасно проста. Я представляв клуб Металіст у юридичних провадженнях, пов’язаних з цією справою.
Також у мене був великий об’єм роботи, пов’язаний з представництвом футболістів у трудових відносинах з клубами, контрактні спори, дисциплінарні питання, допінгові справи. Коли пішов на роботу в Палату з вирішення спорів, характер діяльності змінився.
Крім того, моя фірма була представником УЄФА під час Євро-2012 із питань захисту інтелектуальної власності УЄФА. Ми повністю супроводжували цей проект.
Також я співпрацював з Міжнародним олімпійським комітетом – був учасником програми допомоги атлетам на Олімпійських іграх. Представляв їх інтереси в спеціальному відділенні CAS, який створюється на час проведення Ігор.
– Два юристи на чолі УПЛ... Розкажи, в чому плюси цього.
– Томас більше про себе розкаже, але його досвід, його резюме, показує, що він в менеджменті має більше досвіду, ніж юридичної роботи, хоча він займається тим і тим багато часу.
Але можу сказати про себе – одне з завдань, яке ми ставимо перед собою і перед УПЛ, це неухильне дотримання правил гри. Не тільки правил гри футболу, але і правил, які регулюють діяльність УПЛ, клубів між собою, клубів з футболістами, з УПЛ, з ФФУ. Словом, всіх стейкхолдерів (причетних сторін – прим. Футбол 24).
Тобто правила можна змінювати (клуби домовляються між собою, за якими правилами грають), але з того моменту, як вони домовились, правила повинні неухильно дотримуватись. Власне, тут мій фах юриста може стати у великій пригоді.
Окрім всього іншого, юридична професія дає дуже цікавий доступ до інформації про те, як організовані організації, про бізнеси, про ринки. Це все залишається в досвіді, досвіді, який я протягом 15 років накопичував та готовий реалізовувати.
Крім того, перехід юристів у сферу менеджменту це розповсюджена практика не тільки в Україні, а й за кордоном. В УЄФА та ФІФА багато функціонерів з юридичними дипломами.
"Грімм сказав, що можливості такого, що хтось з клубів подзвонив і попросив – не є правильно"
– Поправ мене, якщо неправий. Одна з причин, чому Томас тебе запросив, ти можеш виступати як комунікатор між ним та клубами – тими, хто не спілкується англійською мовою. Як ви домовились – як буде полягати комунікація Томаса зі всіма іншими – клубами, співробітниками, клієнтами, партнерами?
– Проблема комунікації полягає не в мові. Особливість в тому, що ідеї Томаса не нові для футболу, в тому числі для нашого, вони базуються на досвіді в західних країнах. І цей досвід треба перекласти на наші реалії.
Одна з моїх функцій як члена команди Томаса – це переклад, але не буквальному сенсі переклад, а переклад в тих категоріях, які допоможуть реалізувати їх в нашому футболі, на нашому ринку, в нашій непростій економічній, політичній ситуації.
Комунікація з клубами є частиною цього, але безумовно, всі члени команди будуть брати участь в цій комунікації.
– Сформулюю трошки інакше. Як клуби збираються комунікувати з Томасом, щоб домовитись про щось, щось попросити? Чи будуть робити це через тебе? В тому числі мова про комунікації з першими особами клубів.
– Треба правильно розставити акценти: комунікація між Лігою та клубами повинна відбуватися в дуже чітких параметрах, тих правилах, які клуби встановили, та домовленостях, які існують.
Томас в своїй передвиборчій програмі, в виступі на виборах, сказав, що можливості такого, що хтось подзвонив і попросив – не є правильно. В УПЛ є 12 клубів, акціонерів, як Томас каже – клієнтів. Які є абсолютно рівними в правах. Це головний принцип. Про такі речі мова йти не повинна.
Томас та Ліга відкриті для спілкування з клубами. Ми запрошуємо клуби для спілкування в різних форматах, в першу чергу з питань маркетингу та комерційних прав українського футболу. По-друге, з питань інфраструктури. І по-третє, з питань операційної діяльності ліги та змагань.
В усіх цих питаннях ми відкриті. В першу чергу, це виконавчий директор Євген Дикий, також Роман Свіріпа, наш комерційний директор, я і безумовно, Томас.
Впевнений, якщо перші особи клубів, власники, президенти, генеральні директори будуть мати бажання поспілкуватись з Томасом, це можна зробити або з допомогою перекладача, або якимось іншим чином. В цьому немає ніяких проблем. Спілкування з клубами до виборів та під час виборів показало, що комунікація нормальна. Ми один одного чуємо та розуміємо.
"Не думаю, що доречно говорити "сірий кардинал", тому що ми з Томасом одна команда"
– Коли я дізнався про те, що станеш заступником Томаса Грімма, то перша асоціація – це ти свого роду "сірий кардинал" УПЛ. Клуби, їх перші особи будуть завертатись в першу чергу до тебе. Ти не голова УПЛ, але багато в чому будеш вирішувати напрям роботи.
– (посміхається) Не думаю, що абсолютно правильно використовувати слова "вирішувати напрям". Тому що напрями діяльності Ліги встановляються клубами разом з президентом. Це буде зафіксовано в документах, які будуть прийняті напередодні сезону. В регламенті, в договірній документації.
Стосовно так званого "сірого кардиналу", не думаю, що це доречно використовувати, тому що ми з Томасом насправді одна команда. І я собі не ставлю за мету тягати на себе повноваження, які належать Томасу. В першу чергу допомагаю йому, моє завдання – реалізувати ті програмні пункти, які ми розробляли. Програму розробляли в великій мірі разом, спираючись на досвід та зв’язки Томаса за кордоном.
Кожен з нас готовий до спілкування з усіма. Але існують правила гри.
Ні про які підковерні ігри мова йти не може. Одна з причин, чому ми з Томасом в команді, тому що між нами існує певний рівень довіри. Довіра буде сповна виправдана: я довіряю Томасу, Томас довіряє мені.
– Повноваження Грімма – 2 роки. Якою ти бачиш УПЛ через 2 роки в ідеальному варіанті?
– В ідеальному варіанті це механізм, який генерує доходи для клубів. Це означає, в першу чергу, успішну комерційну діяльність. Яка ділиться на три взаємопов’язані категорії. Перша категорія це спільна реалізація комерційних прав, які належать українському футболу, вищому ешелону.
На даний момент кожен клуб володіє своєю часткою цих прав, ми сподіваємося, що через рік ми їх зможемо об’єднати у єдиний пул. І його реалізувати координовано, щоб монетизувати для клубів.
Другий напрямок – це збільшення кількості глядачів на стадіонах. Хочемо, щоб гра була привабливою для всіх, щоб на стадіони ходили люди.
Складається з кількох факторів: якість гри та якість стадіонів. Це дуже великий пласт роботи, щоб в Україні були нові сучасні стадіони. Ми б хотіли, щоб в кожному великому місті України був стадіон, який відповідав би вимогам УПЛ та УЄФА.
Третій напрямок: розвиток проникнення футболу. По-перше, географічне – збільшення УПЛ до 16 клубів, повернення великого футболу у великі міста. В першу чергу, Дніпро, Кривий Ріг, Луцьк, Ужгород. Це не просто міста без футболу, це зараз ринок, який УПЛ не сповна монетизує.
По-друге, проникнення соціальне. Щоб футбол не втрачав популярність у молодого покоління, щоб діти грали в футбол, цікавились футболом. Будуть ходити на матчі, дивитись трансляції. Це призводить до єдиної цілі – генерації доходів для клубів.
Зрозуміло, що не все вдасться з наскоку в перший сезон. Тому головні цілі – це зменшення навантаження на бюджети клубів. Якщо вони дефіцитні, то щоб дефіцит знижувався. І в майбутньому щоб клуби могли приносити доходи.
Окремий напрямок – це сприяння клубам у їх операційній діяльності. Допомога в комерції, маркетингу, допомога, щоб перебудувати модель на ту, яка характерна для ринків поза топ-5, це великий фокус на вирощенні молодих талановитих футболістів, щоб це було постійним джерелом доходу клубів. В українському футболі є окремі приклади, коли це спрацьовує. Ми б хотіли, щоб клубам вдавалося це робити постійно та послідовно.
Кому належать українські клуби: олігархи, офшори, вбитий кримінальний авторитет
показать скрыть