"У Шахтарі проблеми, як у Реалі": Грозний – про нестачу Степаненка, зміни у правилах і Динамо, яке врятувало збірну
"Футбол 24" після фіналу Кубка України-2025 в Житомирі розібрав гру із Заслуженим тренером України В’ячеславом Грозним, який порівняв наші клуби з Барселоною, Манчестер Сіті і Реалом.
18:30
– В’ячеславе Вікторовичу, три тижні тому Шахтар і Динамо зустрічалися в чемпіонаті України, де зіграли внічию. У розіграші Кубка також зафіксована нічия після основного часу й доданих таймів. Проте матчі дуже сильно відрізняються один від одного. Як так сталося?
– Бо сіль кубкових матчів у тому, що вони майже завжди непередбачувані. Згадайте ігри між Інтером і Барселоною в півфіналі Ліги чемпіонів. Іспанський клуб забив шість м’ячів і пропустив сім (3:3, 3:4). Коментуючи поразку, тренер каталонців Ганс Флік сказав, що, навідміну від чемпіонату, де проводяться 38 ігор, після двох зустрічей плей-офф вже нічого не можна змінити. Турнір за кубок є критерієм, як команда готувалася до сезону, як його провела і який підсумковий рівень показує.
– Шахтар і Динамо підійшли до фіналу в непоганій формі. Нерв відчувався навіть попри те, що суперники розпочали гру досить обережно.
– Я б сильно здивувався, якби ми побачили в українському фіналі щось на кшталт протистояння Реала й Барселони, де менше п’яти м’ячів в останніх матчах не забивалося. Треба розуміти, що кожна команда має своє бачення гри. Давайте подивимося на філософію Шахтаря. Він прагне перемагати в кожному матчі, при цьому вже багато років працює з молодими бразильцями, розвиває їх і продає. Це нормальна трансферна політика. І при цьому вони ще за Мірчі Луческу перемогли в Кубку УЄФА, успішно грали в Лізі чемпіонів. Зараз нічого не змінилося. У Житомирі на поле в стартовому складі вийшли шестеро бразильців, ще троє з’явилися з лави запасних. Нічого не змінюється багато років. Якщо порівнювати з Барселоною, то бачимо зовсім інші вектори розвитку.
– Динамо також раніше не цуралося запрошувати коштовних легіонерів, але повернулося до витоків. Клуб на євроарені найгучніші результати мав, хоч і давненько, коли в їхньому складі грали переважно українці.
– За Динамо у фіналі всі 16 гравців, які виходили на поле, мають українські паспорти. Кияни багато років мають свій стиль, його дотримуються. Тут слід ще сказати, що команда Олександра Шовковського вже без п’яти хвилин чемпіон. Звісно, вони хотіли покласти золоті медалі в кубок, проте й Шахтарю відступати було нікуди. Донеччани приперли себе до стіни: або ти перемагаєш і гратимеш в Лізі Європи, або програєш і йдеш у Лігу конференцій. Вони непросто йшли до фіналу. Ледве здолали Зорю, згодом в овертаймах взяли гору над Олександрією й Поліссям. Це суто кубкові матчі. Але через такий непростий шлях зростають гравці й команда. Подивіться на вік легіонерів. Їм переважно по 19-22 роки – потрібен час для розвитку.
– Важко не погодитися, але, скажімо, коли забивав Ярмоленко, то в штрафному Шахтаря було більше гравців Динамо. Щось з ігровою дисципліною не те?
– З відходом Степаненка в Шахтарі виникла проблема із опорним півзахисником. У команді перестав працювати завжди притаманний їй баланс. Тарас закривав центральну зону і атакувальним футболістам легше дихалося. Це проблема не тільки Шахтаря. Візьміть Манчестер Сіті: травмувався Родрі й у тренера Хосепа Гвардіоли виникли дуже великі проблеми. У Реала те саме. Усі розуміють, що Шахтарю потрібен новий Степаненко, щоб молоді бразильці на полі були в своїй стихії – грали на атаку.
– Як через відсутність гравця рівня Степаненка змінилася тактика Шахтаря?
– Коли немає вправного опорного півзахисника, атакувальні гравці змушені більше оборонятися. І тоді їм бракує сил іти вперед на максимальних швидкостях. У фіналі Кубка обрали варіант, щоб Шахтар діяв максимально дисципліновано, всі мали допрацьовувати. Бо команди з конструктивними футболістами не завжди це роблять.
Наведу приклад Реала. Хабі Алонсо перед своїм призначенням у мадридський клуб сказав про проблеми команди з балансом. Бо одночасно на полі грають Мбаппе, Беллінгем, Вінісіус і Родріго, а вони мало відбирають м’яч і в команди з'являються великі проблеми. Тому і виник конфлікт із Родріго. Бо цей бразилець з приходом Хабі Алонсо буде мати мало ігрової практики. Схожа ситуація і в Шахтарі.
Звичайно, і Марлон, і Судаков, і Бондаренко – це гравці, які шикарно працюють на конструктив. Крім того, Педрінью і Кевін, і крайні захисники в кожну атаку ходять. За великим рахунком, за оборону відповідає лише пара центральних захисників Бондар і Матвієнко. Тому й Ярмоленко легко забивав. Марлона не було в опорній зоні, Шапаренко протягнув м’яч і віддав під останній пас. Я вже багато років кажу, що в штрафному не соромно грати проти суперників персонально. А з Ярмоленком ніхто не грав.
– Шапаренко ще встиг і привезти в свої ворота.
– Шапаренко помилився біля центральної лінії поля. А пара центральних захисників Попов з Михавком не встигли перебудуватися. Попов висунувся трохи вище, а Михавко не зрозумів, чи встигне партнер повернутися й закрити зону. Тому Аліссон віддав на п’ятачок гольову передачу на Еліаса.
Шахтар – Динамо: двоє гравців "біло-синіх" відмовились від нагород за фінал Кубка України
Знову ж таки – проблема центральних захисників є не тільки в Динамо. Для Ліги чемпіонів потрібні гравці дуже високого рівня.
– Динамо наразі навряд чи шукатиме захисника за кордоном, не та ситуація в країні. Треба шукати інші ходи на полі.
– Відзначу, що Динамо залишається чи не єдиною командою в Європі, яка не поступилася в чемпіонаті жодного разу. Це дуже важливо, Шовковський з тренерським штабом провели хорошу роботу. У команди є свої традиції. Вона завжди була максимально готова функціонально. Цей об’єм роботи потрібен для того, щоб створити чисельну перевагу в зоні м’яча. Для пресингу, щоб грати на випередження, на максимальній швидкості проводити атаки. Безумовно, гравцям потрібен простір, щоб грати на атаку.
– Втім, Динамо не так багато й моментів створило біля воріт Шахтаря.
– Бо їх обмежили в просторі й бракувало необхідних передач. Створили, по суті, один гольовий момент. У Шахтаря допрацьовували всі гравці, виконували чорнову роботу, діяли ближче один до одного. Тому й не дозволили Динамо забити більше.
– Шахтар також створив лише один гольовий момент.
– Для Динамо це не в диковинку, вони завжди діяли дисципліновано. А тут і Шахтар показав згуртованість. Мені такий футбол більше подобається, ніж коли забивається по 7-8 голів. Барселона, майже чемпіон Іспанії, в останніх п’яти матчах пропустила 13 м’ячів. Шахтар і Динамо мені сподобалися.
– Шахтарю чимало дошкуляв Попов, який постійно загострював ситуації в штрафному суперників. Мабуть, згадав шкільні роки, коли діяв в атаці. Донеччани, здається, до цього були неготові.
– І Михавко постійно підключається. Коли в нього є простір, то він сміливо підключається. Це одна із складових Динамо Шовковського. Він заохочує такі рейди захисників. Щоб ті створювали перевагу в центральній зоні тоді, коли заблоковані фланги. Бо фланги – не коник команди. Тому й побачили Шапаренка зліва, а Михайленко сів у центральну зону захисту. Дубінчак висунувся більше вперед і віддав гольову передачу.
– Я навіть не згадаю, коли динамівці подали перший кутовий.
– Це трапилося вже в овертаймах. Їх цікавило з флангів загострювати передачами в центральній зоні – на Ваната, Буяльського, Ярмоленка. Плюс підключалися центральні захисники. Хотіли завершувати атаки, граючи в стінки, на третього, і реалізовувати. Дисципліновано зіграли обидва суперники. А пенальті – то вже лотерея.
– Там трапився епізод, коли Нещерет парирував удар, але арбітр наказав його повторити через те, що Руслан покинув лінію воріт.
– Такі правила. Хочу сказати про несправедливість під час виконання 11-метрових. Той, хто б’є пенальті, може присідати, зупинятися, бігти, кілька разів замахуватися. А воротарям навіть пів кроку вперед не можна зробити. Залишилося їх ще прив’язати до стійок воріт. Правило пробиття 11-метрового треба змінювати. Дозволити по свистку воротарю рухатися в певних межах.
Скасувати також треба й порушення в штрафному, коли м’яч влучає в руку. Залишити тільки фол, коли футболіст навмисно зіграв рукою. Колись це вже було, і це працювало.
Чи візьмемо визначення положення поза грою. На сантиметр нападник опинився попереду захисника – гол скасовується. Мені більше подобалося, коли офсайд фіксувався, якщо між нападником і оборонцем був просвіт. І м’ячів забивалося більше.
– Повертаючись до початку інтерв’ю: що змінилося в грі Шахтаря й Динамо за три тижні від матчу чемпіонату?
– Команди провели хорошу роботу. Про дисципліну в Шахтарі сказав вище. Відзначу вихід Цуканова. Це вже на заміну Судакову, якого хоче бачити Наполі. Треба відпускати. Подивіться на Забарного, Миколенка, Циганкова, які поїхали в ранньому віці. Це вже зірки. На Динамо завжди лежить подвійна відповідальність. Вони є основним постачальником гравців для збірної. Але скажу, що відпустивши Забарного, Миколенка й Циганкова, вони в певній мірі врятували збірну України. І Судакову треба прогресувати, тому має грати в команді більш високого рівня.
У Динамо по матчу відзначу колосальний об’єм роботи. Кияни не дали зіграти Кевіну й Педрінью, які в грі один в один почуваються, наче риба у воді. Вони, окрім одного моменту, не дали супернику нічого створити біля своїх воріт. А про віддачу свідчать травми Михавка і Попова. Останній взагалі з поля не пішов, зіграв нападником. Футболісти обох команд провели величезний об’єм чорнової роботи без м’яча.
Знову ж таки, аби подібного, як з Поповим, не траплялося, потрібні зміни: в кількості замін, ігровий час має бути чистим, а не з компенсацією. В усіх видах спорту так, крім футболу й волейболу. Навантаження на гравців буде іншим. А Динамо тепер грати з Чорноморцем – без двох основних центральних захисників.
Не треба нічого придумувати. М’яч у грі – секундомір іде, м’яч не в грі – секундомір зупиняється. І не буде такого, що голи забиваються на 90+10 чи 90+15 хвилинах. За цим не арбітр має слідкувати. У нього інша функція – дивитися за дотриманням правил.
