Смалійчук і український футбол: чому агент повинен повернутися – аж ніяк не у Карпати
Сергій Тищенко називає клуб, якому ідеально підходять послуги колишнього віце-президента Карпат.
Перед початком сезону 2017/18 у Карпатах відбулися дуже серйозні зміни на керівних посадах. Владу у клубі отримав агент Олег Смалійчук, який до цього зарекомендував себе переходами гравців з України в Іспанію.
"Зелено-білі" поставили перед собою дуже амбітні плани. У першу чергу – побудова нової системи, яка дозволила б заробляти на футболі. Через неповних два роки Смалійчук покинув Карпати та знову зосередився на агентській діяльності. Менеджер залишився незадоволеним можливостями, а клуб хотів більшого у плані результату.
Дуже складно оцінювати ці два сезони для Карпат. Результату команда не досягнула, але на противагу цьому змогла заробляти гроші на футболістах. При Смалійчуку були продані Швед, Олексій Шевченко, Рібас, Карраскаль, Лебеденко, Ткачук, Перейра, Онгла... Наскільки мені відомо, Карпати суттєво покращили своє фінансове становище. Виплатили старі борги, які тягнулися ще з часів, коли зарплати в українському футболі були вкрай високими. Справа Гудими набула широкого розголосу в медіа, а ще ж фігурував Крістобаль та інші. Словом, Карпатам вдалося уникнути долі Дніпра, Арсенала, Кривбаса тощо.
Спочатку до Львова заїхала велика кількість легіонерів. Тільки декому з них вдалося про себе заявити. У першу чергу, це – Карраскаль. На інших, можливо, заробляли певні кошти, але у футбольному плані вони не залишили помітного сліду. Той же Рібас чи Перейра були продані, але скоріше завдяки агентським зв’язкам, аніж власній грі.
Карпати дійшли до моменту, коли почали реально заробляти на власних гравцях. Скажімо, Швед повернувся до Львова за символічну суму. У Карпатах знову набув впевненості, почав забивати, після чого був проданий до Селтіка за 2 мільйони євро. Талановитий лівий захисник Орест Лебеденко перебрався до Луго за доволі хороші гроші. Перспективи трансферу у сильніший клуб має Гуцуляк. Але хлопцеві бракує стабільності.
Судячи з результатів юнацьких команд Карпат у ДЮФЛ та виступу молодіжних команд U-19 та U-21, талановита молодь у Львові є. Лише потрібно цим серйозно займатися, створювати умови, щоб вони розвивалися. Якщо, звісно, клуб справді хоче на цьому заробляти. На Максима Хланя, наприклад, вже зараз претендують Динамо та Шахтар. Данило Сікан став справжнім голеадором юнацької збірної на Мундіалі в Польщі. У свої 18 років Данило вже у першій команді Шахтаря.
Словом, таланти – є. З них потрібно робити товар та продавати за відповідні гроші. Тут має існувати позиція клубу та інвестора – докласти зусиль, щоб ці хлопці не йшли у 18 років до інших команд. Натомість бачення розвитку клубу менеджментом та керівництвом "зелено-білих" стали суттєво різними. Тому Смалійчук покинув свій пост. Тут немає винних. Просто ідеології не співпали.
Мені дуже подобається підхід до роботи з молодими гравцями в СК Дніпро-1. Свого часу Дмитро Михайленко вивів у дорослий футбол відразу декілька талановитих юнаків. Тепер Лунін має контракт із самим Реалом. А от Баланюк та Вакулко відверто загубилися зараз. Хоча раніше їм приписували інтерес від такої фабрики виховання талантів, як Динамо Загреб. Погодьтеся, що цей клуб знається на молодих гравцях та вміє їх продавати.
Крім того, в останньому сезоні Дніпра в УПЛ на складній позиції в середині поля зарекомендував себе Когут. Центральний захисник Лоперьонок зумів замінити Чеберячка в центрі оборони. А ще Луньов та Кочергін – талановиті хлопці, які наразі не розкрили всі свої сильні сторони.
З часом вже в СК Дніпро-1 почали з'являтися нові таланти. Владислава Супрягу помітили ще у 16-17 років. Минулоріч він став відкриттям юнацького Євро у Фінляндії. На талановитого форварда тоді претендував Аякс, проте Супряга за солідну суму опинився в Динамо.
Багато говорили про талановитого флангового захисника Тимофія Сухаря. Він протоптаним шляхом Луніна змінив Дніпро та Запоріжжя. У Зорі відверто не пішло. Відразу отримав складну травму, від якої не може оговтатися досі. У той час Зоря претендувала і на Супрягу, але в останній момент сторони не домовилися. Думаю, що у 17 років не завжди можна впоратися з навантаженнями дорослого футболу. Потім це може закінчитися великими проблемами.
Зараз у центрі уваги Олександр Назаренко. Минулого сезону він став відкриттям у Першій лізі. Ще фактично хлопчак проявив себе на рівні турніру, де багато боротьби та єдиноборств. Очікую, що у новому сезоні УПЛ Назаренко стане одним із найяскравіших молодих футболістів. Олександр доводить усе на футбольному полі, а не патяканням у медіа. А ще дуже талановитим футболістом вважаю Каміля Хучбарова. У 19 років він комфортно почувається на дуже непростій позиції в середині поля.
Дмитро Михайленко показав себе тренером, який вміє працювати з молодими гравцями. Відкрив цілу плеяду талантів. Недарма Динамо віддало йому Булецу і того ж Супрягу в оренду. Саме такого тренера вкрай не вистачало Карпатам протягом минулих двох сезонів. Толочка відразу відправили назад до молодіжної команди після невдалого матчу проти Інгульця. Такими методами не виховують молодих футболістів. Слива відверто розчарував. Крім бігової роботи в його діях важко було побачити хоча б щось.
Переходи дніпровських талантів до інших українських клубів відверто не сприяють прогресу. Всі бачили, що сталося з Супрягою у Києві. Зараз Влад регулярно забивав у товариських матчах за СК Дніпро-1 і вже встиг відзначитися у першому турі УПЛ. За два місяці все кардинально змінилося. Тимофій Сухар відверто загубився у Зорі. Навіть не поїхав на Кубок світу у Польщу. Хоча раніше він був гравцем команди Петракова. Луньов виграв у досвідченішого Блізніченка, але у тій же Зорі справи поки йдуть не так добре, як хотілося б – травми. У Кочергіна – схожа ситуація.
Окрема історія з Баланюком та Вакулком. Перший перейшов до краківської Вісли, а другий – у Партизан. Ні в першого, ні в другого нічого не вийшло. Причини? Насамперед, одеське походження та особисті якості. Можливо, десь агенти задурили голову (судячи з того, як важко обоє залишали клуб).
У сучасних реаліях нашого футболу гравець не зможе прогресувати упродовж тривалого часу. Отримує певний рівень, а потім починається регрес. Тому не залишається іншого виходу, аніж їхати в інші чемпіонати.
Якби Смалійчук займався талантами СК Дніпро-1 – це могло б піти на користь всім сторонам. Українські гравці отримали б додаткові можливості розвиватися, закріпившись у сильному іспанському (і не тільки) чемпіонаті в хороших клубах. Звичайно, що без агентів тут ніяк не обійтися. Вважаю, що Лунін ніколи б не перейшов до Реала без відповідного лобі. Писали, що за цим трансфером стояв саме Смалійчук. Якби талантам Дніпра надати хороші можливості – їхній прогрес пришвидшився б. А звідси – вигода для молодіжної та національної збірних України.
Для самих футболістів – це окрема мотивація. Якщо ти працюєш, якщо ти показуєш хороший рівень гри – отримуєш шанс у хорошому клубі. Не так, що агенти розповідають тобі байки про закордонні чемпіонати. Мова про реальну систему клубної роботи, коли гравець здобуває певний рівень перед тим, як поїхати в Європу.
СК Дніпро-1 в цьому питанні може стати клубом із новим підходом. Побудувати систему виховання та продажу гравців до закордонних чемпіонатів. Зрозуміло, що українському футболу потрібно вчитися заробляти. Крок за кроком можна дійти до життя на зароблених грошах від виховання власних футболістів.
Не варто забувати, що Михайленко багато чого почерпнув у Хуанде Рамоса. Невеликий секрет, що Дмитро Станіславович спостерігав за роботою іспанського штабу у Дніпрі. Крім того, в академії Дніпра теж працювали іспанці. Жорді Гратакос був керівником академії, а Серхіо Перес – його помічником. А ще у клубі працював відомий роботою у Динамо іспанський спеціаліст Альберто Босх. Звичайно, у такому випадку ази іспанського футболу гравці схоплюють швидше. Сьогоднішня команда Михайленка любить та вміє грати у контроль, все гаразд із креативом на флангах, захисники не б'ють м’яч абикуди.
Потрапити на іспанський клубний ринок – дуже нелегко. З усіх кінців світу агенти намагаються просувати своїх клієнтів у чемпіонат Іспанії. Зрозуміло, що конкуренція на ринку Латинської Америки, Африки, Балканів – вкрай велика. Олег Смалійчук зможе представляти український ринок. Для нього це – великі можливості особистого розвитку та репутації.
Підсумуємо: в СК Дніпро-1 Смалійчук зможе знайти те, чого йому вкрай бракувало у Карпатах. Насамперед, мова про систему підготовки молодих гравців. Дмитра Михайленка можна вважати одним із найкращих тренерів у плані розкриття та розвитку футболістів (у Львові таким був Йовічевіч). У Дніпрі налагоджена робота з молодими талантами не тільки в першій команді, але й в усій структурі клубу. У Карпатах цього не було й близько.
Вони йдуть на прорив: 9 українських талантів, які можуть стати відкриттям нового сезону
показати приховати