Шахтар не готовий до Ліги чемпіонів: три причини для тривоги

18 сентября 12:00 12489
Шахтар не готовий до Ліги чемпіонів: три причини для тривоги
Коноплянка і Ко перед найскладнішим викликом / Фото ФК Шахтар

Шахтар стартує у новому сезоні Ліги чемпіонів, а Сергій Тищенко застерігає: у "гірників" не так вже й багато приводів для оптимізму.

Зараз для України дуже важливо не втратити позиції в рейтингу коефіцієнтів, щоб зберегти можливість делегувати одну команду в ЛЧ напряму, без проходження кваліфікації. Це престиж українського футболу, хороші фінансові дивіденди для самого учасника та можливість проявити себе на рівні найкращих команд Європи. Всі вже звикли, що у нас є своя команда в ЛЧ. Цій історії вже понад 20 років. Не хочеться, аби вона перервалася.

Україна ризикує втратити одну команду в Лізі чемпіонів – сезон 2019/20 як момент істини

Динамо потрапило у не найскладнішу групу. Думаю, що кияни повинні обов’язково посідати перше місце та брати мінімум 10 очок з перспективою пройти якомога далі вже весною – навіть попри всі проблеми, які є у клубі. Сподіваємося на очки від Олександрії. Але найбільші сподівання – на Шахтар.

"Гірники" отримали доволі прийнятний жереб. Зрозуміло, що Манчестер Сіті є не тільки безперечним фаворитом групи, але й одним із фаворитів ЛЧ взагалі. Тут потрібно назвати речі своїми іменами. Протидіяти команді Гвардіоли буде дуже складно. А от два інших суперники, на мою думку, команді Каштру – по зубах.

Аталанта не має досвіду виступів у Лізі чемпіонів. Тренер також не працював на такому рівні. До того ж, доведеться поєднувати все це з матчами чемпіонату Італії – так би мовити, грати на два фронти. Лава в Аталанти не така вже й довга. Придбання Руслана Маліновського не вирішило всіх проблем.

Динамо Загреб – команда розвитку. Тут бізнес та продаж гравців – на першому місці. Ліга чемпіонів – як можливість вчергове показати свій товар. Така от філософія розвитку клубу. Тим паче, рівень цієї команди та хорватського футболу загалом – не такий великий.

шахтар

Все тепер у ногах, руках та головах гравців Шахтаря. Схоже, що боси клубу це також прекрасно розуміють, бо перед самим завершенням трансферного вікна, намагаючись посилити команду, придбали гравця збірної України Євгена Коноплянку та бразильського захисника Вітао.

Підписання Коноплянки може піти на користь команді Каштру. Певні аванси Євген вже почав виправдовувати, коли зробив асист у матчі проти Зорі на останніх хвилинах. Клас у Коно нікуди не подівся. Варто тільки знайти своє місце в команді. Думаю, тут найоптимальнішим варіантом буде гра на лівому фланзі, а Тайсон остаточно посяде місце атакувального центрального півзахисника.

Динамо – з баластом, Шахтар – із дірою у захисті: підсумки трансферного вікна для усіх клубів УПЛ

І все ж Шахтар має проблеми з комплектацією команди на окремих позиціях, що може вилізти боком у найбільш невідповідний момент, і позбавити можливості посісти друге місце. Є три ділянки, які дуже важко назвати оптимальними.

Центр захисту

Взимку пішов Ракицький. Влітку відправили в оренду Бондаренка, який формально мав замінити Ярослава у команді (хоча за стилем вони зовсім різні). Травми Ордеця набридли всім, тому клуб не підписав із ним контракт. Залишилися Кривцов, Хочолава та Матвієнко. Перед самим завершенням трансферного вікна прийшов Вітао. У системі також є Бондар, який влітку виграв молодіжний чемпіонат світу.

Зараз Кривцов виконує ключову роль. І це при тому, що його ніяк не назвеш супернадійним захисником. Крім того, у Сергія час від часу трапляються різні пошкодження. Особливо, коли потрібно грати двічі на тиждень. Замінити його буде вкрай важко.

Хочолава ніколи не був надійним захисником. Варто пригадати серію помилок грузинського захисника у матчах проти Динамо (кияни виграли Суперкубок України не в останню чергу саме завдяки Давіду). Минулого сезону в Лізі чемпіонів також без помилок не обійшлося. Зараз Каштру посадив його на лавку після не дуже впевненого старту.

матвієнко кривцов

Сергій Палкін назвав Миколу Матвієнка футболістом, який потенційно може замінити Ракицького. На жаль, поки це не так. Пригадайте гол Родрігеса в матчі на Олімпійському, коли Жерсон просто прочавив Миколу. Матчі проти Нігерії та Зорі стали взагалі провальними для Матвієнка.

Мірча Луческу не вельми вірив у цього гравця. Для центру захисту йому бракує антропометрії (181 сантиметр), для флангу – швидкості і вміння підключатися до атаки. Робота з м’ячем та початок атак не такі, як у Ракицького. Паулу Фонсека, приміром, побачив у Матвієнку лівого захисника (дублера для Ісмаїлі), але на повноцінного футболіста основи Шахтаря йому поки що претендувати дуже важко. При всій повазі до цього талановитого хлопця.

Вітао у команді не так давно. Ми бачимо, як непросто адаптуються його співвітчизники – Сіпріано, Маркус Антоніо, Тете. Фернандо вже пішов в оренду. Захист вимагає зіграності. Тому навряд чи можна вже зараз розраховувати на Вітао, як на футболіста, який допоможе в Лізі чемпіонів. Йому варто обкататися в чемпіонаті спершу.

Минулого сезону Шахтар пропустив 22 м'ячі у 8 матчах (МС – 9, Айнтрахт – 6, Хоффенхайм – 4, Ліон – 3). Майже по 3 голи за матч. Дуже багато. З того часу захист не став сильнішим. Пішов Ракицький. Ключовий виконавець для команди. Забити свої м’ячі Шахтар, безперечно, зможе. Але багато чого залежатиме від вміння тримати оборону. Особливо в матчах проти прямих конкурентів. Ось тут є побоювання.

Опорний півзахисник

Наскільки ця позиція важлива для сучасного футболу – ми всі могли бачити в спарингу Україна – Нігерія. Матч пропускав опорник Тарас Степаненко. Гості доволі легко переходили з оборони в атаку, не помічаючи середину поля. Відсутність Тараса стала великою проблемою для Андрія Шевченка. Біда ще й у тому, що подібного гравця у збірній зараз немає.

"Вийшли розхлябаними, провалили центр". Україна не мала права опускатися до такого рівня, Лунін і Коваленко – у запарі

У Шахтарі – аналогічно. Залежність від Степаненка просто величезна. При тому, що позиція опорника передбачає багато єдиноборств, ризику отримання карток, виконання великого обсягу роботи. Тут потрібно надавати відпочинок, враховуючи, що Тарасу вже 30 років.

Майкон зламався ще весною. Травма хрестоподібних зв'язок вибила бразильця із гри на довгий час. Восени має повернутися, але, думаю, що в цій Лізі чемпіонів він – не помічник. Потрібно набрати форму, пройти реабілітацію тощо.

Свого часу доволі непогано виглядав Малишев. Але серія травм просто забрала у цього футболіста відразу декілька сезонів. Зараз Максим знову травмований, причому доволі серйозно.

Влітку повернули з Маріуполя Піхальонка. Це – доволі перспективний футболіст, але йому точно потрібен час, щоб стати своїм у команді, зрозуміти принципи гри і тому подібне. Адже порівнювати рівень Шахтаря та Маріуполя – просто нереально. Тим паче, у них і стиль гри зовсім інший. На жаль, Піхальонок отримав таку ж важку травму, як і Малишев із Майконом.

степаненко

Звичайно, що Тарас Степаненко – дуже сильний футболіст, один із вожаків команди. Але, у випадку проблем, його замінити просто немає ким. Алан Патрік – зовсім інший за стилем гравець, як і Маркос Антоніо. Вони заточені на креатив, а не оборону. Про Коваленка у цій ролі, вважаю, теж недоречно говорити.

Форвард

Жуніор Мораєс дуже легко влився в колектив та побудову гри Шахтаря. Складалося враження, що він вже багато років грає в помаранчево-чорній футболці. Не дивно, що став основним бомбардиром команди.

Влітку 2018-го пішов Феррейра. У Шахтарі, мабуть, більше розраховували на нігерійця Кайоде в ролі основного форварда. Але Ларрі, підписавши повноцінний контракт, отримав травму, потім відверто здав. Почав абсолютно випадати з гри команди. Не дивно, що влітку його віддали в оренду.

З Малаги повернувся Бланко Лещук. Аргентинець виходив на якісь хвилини в стартових матчах чемпіонату України, але його спіткала доля Кайоде з переїздом у Туреччину. Тільки вже на повноцінній основі.

Мораєс наздогнав Шевченка у списку найкращих бомбардирів УПЛ

Повернули з оренди Сікана, який тільки зимою перейшов із Карпат. Данило добре себе проявив на молодіжному чемпіонаті світу в Польщі. На зборах зміг себе показати з найкращого боку вже в Шахтарі. Але Сікану тільки 18 років. Поки йому дуже важко у дорослому футболі. Потрібно ще набиратися досвіду. Навіть на рівні Маріуполя не вистачало стабільності. А тут Ліга чемпіонів…

Мораєсу вже 32 роки. Це достатньо серйозний вік для гравця атаки. Спритність, реакція втрачаються. Навряд чи Жуніора вистачить на інтенсивний рівень Ліги чемпіонів. Крім того, матчі чемпіонату ніхто не скасовував. У форварди можна ще записати Дентінью. Але про його рівень важко судити через постійні травми та відсутність ігрової практики. У Лізі чемпіонів йому точно буде важко проявити себе.

"Шансів на перше місце я не бачу". Мирон Маркевич оцінив суперників Шахтаря у Лізі чемпіонів

Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl + Enter
powered by lun.ua
2
дн
:
3
час
:
34
мин
Албания
21:45
Андорра
Угадай исход матча
Залиште відгук