Корінтіанська демократія: як легендарний клуб із Сан-Паулу прискорив падіння хунти
Феноменальний Сократес та його Корінтіанс на перетині 70-80-х років писали не тільки футбольну історію.
I've had enough of reading things
By neurotic, psychotic, pig-headed politicians,
All I want is the truth,
Just give me some truth.
Джон Леннон, Gimme Some Truth
Футбол 24 вже писав про взаємини гри мільйонів та політики, побіжно згадавши Сократеса, плеймейкера Корінтіанса на прізвисько Бразильський Че Ґевара. Хавбек-самоучка стояв в авангарді протесту проти військової хунти, що правила балом у Бразилії з 1964 по 1985 рік. Це лише дрібка відомостей з життя великого півзахисника; Сократес був одним із лідерів національного спротиву, що скинув хунту та привів країну до перших за 21 рік президентських виборів.
Сóкратес Бразілейру Сампайо ді Соуза Вієйра ді Олівейра народився 19 лютого 1954 року в місті Белен на півночі Бразилії. Тато Доктора, Раймунду Вієйра, був бідним індіанцем з Амазонки, що сам навчився читати і збудував кар’єру менеджера доходів. У 6 років батько перевіз Сократеса та дружину до Рібейран Прету, штат Сан-Паулу. Зарплатня батька дозволила сину ходити до Колежіу Маріста, найкращої школи міста. Сократес, названий на честь філософа Сократа, почав здобувати освіту, яка не раз йому стала в нагоді.
Майбутній революціонер зацікавився політикою у 10 років. 31 березня 1964-го бразильська армія за підтримки уряду США скинула президента Жуана Ґуларта і поставила на його місце начальника Генштабу, генерала Кастелу Бранку. Під час державного перевороту Сократес побачив, як його батько рвав книги, що стояли в родинній бібліотеці – Платона, Руссо, Макіавеллі, Фройда; боявся потрапити під арешт. Маґрау описав це так: "Я бачив, як мій батько рвав книжки через державний переворот. Я подумав, що це маячня, бо бібліотеку він любив найбільше. Тоді я відчув: щось не так, але збагнув це значно пізніше, у коледжі".
27 жовтня 1965-го президент Бранку видав Другий Інституційний Акт, яким заборонив усі політичні партії та надав собі надзвичайні повноваження; по суті, став диктатором Бразилії. Приводом стала перемога опозиції на виборах у штатах Мінас-Жерайс – другому за кількістю населення в країні – та Ґуанабара. До відома, Перший Інституційний Акт лише обмежував права "підривних елементів" (комуністів), проте не вплинув на вибори. Та термін Бранку спливав у 1966-му, тож він і вдався до встановлення авторитарного режиму.
Тоді Сократес був звичайним хлопчиком, що любив Пеле, носив футболку під десятим номером і ганяв м‘яча з однолітками. У 1973-му він вступив на медичний факультет Університету Сан-Паулу, за що отримав прізвисько Доктор, і підписав контракт із Ботафогу. Сократес надавав перевагу навчанню над футболом і часто пропускав тренування, чим розлютив головного тренера команди Жоржі Вієйру: "Гравець, що не тренується, не грає". Відсутність Бразильського Че Гевари на полі ледь не коштувала Ботафогу виграшу Кампеонату Пауліста (1977); Вієйра повернув його у склад і тріумфував у чемпіонаті штату Сан-Паулу.
У 70-ті роки Бразилія пережила пік популярності мілітарної диктатури. На старті десятиліття "селесау" втретє стали чемпіонами світу, обігравши збірну Італії (4:1). Еміліу Ґаррастасу Меджісі, тодішній президент Бразилії та колишній голова національної розвідки, приписав це досягнення собі і започаткував "золотий вік" держави. Меджісі також вигадав його слоган: Brasil, ame-o ou deixe-o (Бразилія: люби її або забирайся геть). У країні почалося "економічне диво", що тривало 4 роки.
Але воно було несправжнім та вибірковим. Бразилія щороку мала приріст ВВП у 10%, проте складався він із інвестицій США та надприбутків від продажу сировини, передовсім кави та нафти. Країна споглядала промисловий бум та швидку урбанізацію, але торкнулися вони здебільшого великих міст, зокрема Сан-Паулу. Федеральний бюджет Бразилії був профіцитним, але разом із ним зросла інфляція: від 19,5% у 1968-му до 34,5% в 1974-му. Десятки мільйонів бразильців (особливо селян) опинилися в злиднях, тоді як хунта купалася в розкошах.
У 1978 році Сократес змінив Ботафогу на Корінтіанс, один із провідних клубів Бразилії. Це був match made in heaven: Доктор хотів слави футбольного революціонера, а Тімау потребувала лідера з відповідними політичними поглядами. Корінтіанс був заснований 1 вересня 1910 року групою залізничників, що втомилися від класової сегрегації та хотіли стати професіоналами. Це перший топ-клуб Бразилії, створений робітниками; Корінтіанс підважив "елітні" гранди із Сан-Паулу. Клуб здобув прізвисько Time do Povo (народна команда) і перебував під постійним тиском хунти аж до її падіння.
Сократес, палкий соціаліст та фанат Джона Леннона, одразу підкорив Корінтіанс та його фанів. У 1979-му Доктор за допомоги Пальїньї та Жералдау забив 10 м‘ячів у 29 матчах; у цей же сезон Тімау стала чемпіоном штату Сан-Паулу. Тоді хавбек дебютував за збірну Бразилії та потрапив до її складу на Копа Амеріка; у півфіналі "селесау" програли Парагваю (1:2, 2:2) та посіли третє місце. Сократес у другій грі забив гол фірмовим ударом з пенальті: одним коротким кроком, без розбігу. "Я – антиатлет", – казав Бразильський Че Гевара.
Кубок Америки-1979 став для Сократеса поворотною точкою. Доктор став недоторканим у Корінтіансі та збірній Бразилії; фани вважали його месією завдяки лідерству та походженню з нижчого класу. У 1980-му плеймейкер уклав з Валдімаром Піресом, президентом Тімау, угоду про реорганізацію клубного менеджменту. Згідно з угодою, управлінські обов‘язки покладалися на команду. Так народилася Democracia Corinthiana, по-нашому — Корінтіанська демократія.
Сократес був натхненний змінами, що відбувалися в Бразилії. У 1974-му президентом країни став Ернесту Ґайзел, екс-голова нафтової монополії Petrobras. Ґайзел, на противагу Бранку та Меджісі, усвідомлював згубні наслідки диктатури для Бразилії; нафтова криза 1973-го спричинила падіння національного ВВП на 5-6% за рік. Почалася політична та економічна лібералізація республіки: уряд скасував П‘ятий Інституційний Акт (тобто цензуру), дозволив політичним біженцям повернутися до Бразилії та відкрив нафтовий ринок країни для іноземних компаній вперше за 20 років. Опозиція відчула слабкість хунти.
У 1979-му, за правління президента Жуана Фіґейреду, диктатура замінила двопартійну систему на багатопартійну. У 1981-му, після обрання Аділсона Монтейру Алвіса віце-президентом Корінтіанса, Сократес і команда взялися до реформування клубу. Зарплати гравців та працівників були індексовані відповідно до рівня інфляції. Команда обирала тренера загальним і прямим голосуванням. Тімау збирала відкриті для журналістів дебати з громадськістю, зокрема зі студентами. За словами Валтера Казаґранді, форварда Корінтіанса, гравці у 1982-му прийшли до Папського католицького університету Сан-Паулу, щоб подискутувати про демократію та представити свій рух на всю Бразилію. Журналіст Жука Кфурі сказав: "Оце Корінтіанська демократія". Народна Команда – 1, диктатура – 0.
15 листопада 1982-го в Бразилії відбулися перші за 17 років прямі вибори губернаторів; опозиція здобула перемогу в Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро та Мінас-Жерайсі, трьох ключових штатах країни. За тиждень до виборів Корінтіанс вийшов на матч чемпіонату Сан-Паулу у футболках з написом "DIA 15 VOTE" (Голосуй 15 числа). Уперше за 18 років опозиція закликала голосувати всю Бразилію. Країна обрала демократію і de facto ліквідувала авторитарний режим. Того дня президентом Бразилії був Сократес, а не Жуан Фіґейреду. Хунта погрожувала Тімау санкціями, але нікого це не хвилювало. Демократія Корінтіанса відродила демократію в Бразилії. Народна Команда – 2, диктатура – 0.
Та це ще не було остаточним тріумфом Корінтіанса та Сократеса зокрема. 5 грудня 1982-го Тіме ду Пову здолала Сан-Паулу у фіналі Кампеонату Пауліста. Рік потому Доктор та компанія закріпили успіх; знов-таки, проти Сан-Паулу. Корінтіанс відзначив перемогу банером "Виграш чи програш, але завжди з демократією". То був контрольний постріл в голову авторитарному режимові, що доживав останні дні. Народна Команда – 3, диктатура – 0.
Фінальний свисток пролунав у 1984-му, коли Сократес взяв участь у національному громадському русі Diretas Já, або Негайні прямі вибори. Мільйони бразильців вийшли на вулиці та вимагали відновлення демократії. У 1985-му хунта була повалена; Бразилія вперше за 24 роки пішла на вибори президента. Перемогу здобув Танкреду Невіс, губернатор Мінас-Жерайса, який помер незадовго до інавгурації. Президентом нової Бразилії став заступник Невіса, Жозе Сарней.
Сезон 1984/85 Сократес провів у Фіорентині, звідки пішов через відмову брати участь у договірних матчах. Після перемоги демократії над диктатурою Доктор завершив кар‘єру та зайнявся медициною в Сан-Паулу. Четвертого грудня 2011-го легендарний хавбек помер у лікарні від септичного шоку; причина – зловживання тютюном та алкоголем.
25 жовтня 2022-го, за 5 днів до другого туру виборів президента Бразилії, Корінтіанс у Твіттері закликав голосувати за Лулу да Сілву, прозахідного соціал-демократа: "Голосуйте 30 жовтня". У цей день Лула переміг Жаїра Болсонару, москвофіла з тиранічними амбіціями.
Корінтіанська демократія з‘явилася тоді, коли це було потрібно. І знову перемогла.
Всеволод Жейко, спеціально для Футбол 24
"Навіть якщо голу не було, я його зараховую": Пеле, яким ви його ніколи не бачили
показать скрыть