Конкурував зі Шмейхелем і Бартезом, а тепер у Шахтарі – як ван дер Гау ділить роботу з Пятовим та чому приїхав на війну
Ольга Любушкіна розговорила загадкового тренера воротарів Шахтаря безпосередньо в літаку, який прямував на матч Ліги чемпіонів. Ексклюзив "Футбол 24"!
З січня 2024 року у тренерський штаб Шахтаря входить Раймонд ван дер Гау. У нідерландця за плечима шалена карʼєра не тільки як фахівця, а й голкіпера.
Ван дер Гау розпочав свій шлях у футболі далекого 1985 року в клубі Гоу Ехед Іглз, а потім перейшов до Вітесса. Саме звідти він потрапив до величної команди Манчестер Юнайтед, де працював під керівництвом сера Алекса Фергюсона.
1997 року Раймонд вийшов на поле у півфінальному матчі Ліги чемпіонів проти дортмундської Борусії, коли Петер Шмейхель отримав травму буквально за кілька хвилин до початку гри. Юнайтед поступився 0:1, але завдяки сейвам нідерландця "червоні дияволи" зробили це лише з мінімальним рахунком.
Найвдалішим для ван дер Гау став сезон 1999/00. Після відходу Шмейхеля, який переїхав до Лісабона, сер Алекс Фергюсон вирішив зробити Раймонда "першим номером" і не помилився. Провівши упродовж сезону 23 матчі, воротар разом із командою завоював чемпіонський титул англійської Прем'єр-ліги. Але коли МЮ підписав чемпіона світу та Європи, француза Фаб'єна Бартеза, нідерландець знову зайняв місце запасного голкіпера.
Ван дер Гау / Photo JONATHAN NACKSTRAND/AFP via Getty Images
Карʼєра Раймонда продовжувалася до 2007 року. Закінчив він свої виступи в Апелдорні, за який навіть забивав пенальті. Як тренер, працював у Сандерленді, Вітессі та ПСВ.
Про те, що підштовхнуло переїхати до України та про свою кар'єру гравця Раймонд ван дер Гау розповів у ексклюзивному інтервʼю для Футбол 24. Наша розмова відбулася безпосередньо під час польоту команди на матч ЛЧ проти Янг Бойз. Тренер приємно вразив своєю щирістю, відвертістю і почуттям гумору.
– У січні 2024-го, в розпал війни, ви переїжджаєте в Україну із безпечних Нідерландів. Що підштовхнуло вас до такого кроку? Наскільки довго ви думали над пропозицією Шахтаря?
– Усе почалося з того, що я отримав телефонний дзвінок від Містера (Маріно Пушіча) із пропозицією приєднатися до його команди. Він шукав тренера воротарів і розглядав мою кандидатуру для цієї робoти. Я поспілкувався зі своєю дружиною. Так, це дійсно було непросте рішення з міркувань безпеки. Утім, це можливість працювати у великому клубі, а я вважаю, що Шахтар – дійсно великий клуб, тож хотів, безумовно, перебувати на найвищому рівні у великій команді. Тому, дещо обдумавши, зваживши всі за і проти, зрозумів, що готовий приєднатися до Шахтаря і реалізовувати себе в тій ролі, що зараз.
– Які у вас взаємини з Маріно Пушічем та керівництвом клубу?
– Я давно знайомий з Маріно Пушічем. Можу сказати, що ми – добрі друзі. Ми познайомилися у нашому спільному клубі, де він працював як тренер академії. Якщо оцінювати безпосередньо наші взаємини, вони дружні. Знайомство з Пушічем, звісно, було причиною приєднатися до Шахтаря. Але не єдиною причиною.
– Які завдання Містер ставить безпосередньо перед вами, як тренером голкіперів?
– Безумовно, моїм основним завданням є підготовка голкіперів до наступного матчу настільки добре, наскільки це взагалі можливо. І варто наголосити, що я займаюся цим не сам, а в тісній співпраці з Андрієм Пятовим, легендою українського футболу. Як на мене, нам доволі непогано вдається досягати поставлених цілей. Це не тільки про першого номера команди, це про всіх воротарів, що є в нашому розпорядженні.
– Як у команді розподіляються обовʼязки між вами та Пятовим?
– Звісно, у нас є певний розподіл обовʼязків. Взагалі, якщо поглянути на професіональний футбол, на топ-рівень, у більшості команд ви побачите таку картину, що два тренери залучені до роботи з голкіперами. Що стосується нас із Андрієм, то наші обовʼязки можуть певною мірою варіюватися. Умовно, це коли один із нас спостерігає та дає настанови воротарю, який є основним, а інший приділяє більше уваги резервним голкіперам. Однак у цілому важливим нюансом є те, що ми намагаємося урізноманітнювати нашу робочу залученість.
– Ви працюєте із Різником. Назвіть його сильні сторони. Які враження у вас від Дмитра? Що йому потрібно покращити?
– Дмитро – голкіпер високого класу. Я міг помітити це, працюючи з ним кожен день. Якщо виділяти його сильні сторони, то, вважаю, що він дуже інтелектуально підкований гравець, який чудово грає ногами. Важливо додати, що завжди є місце для покращення та росту. Якщо порівнювати з минулим сезоном, можна побачити його прогрес.
– На вашу думку, в чому слабкість Дмитра?
– Це дуже хитре запитання з вашого боку. Буде трохи некомфортно відповідати на нього, оскільки з іншого боку я можу розкрити деякі слабкості Різника і поставити себе в незручне становище. Тому спробую відповісти дипломатично. Мабуть, найважливіше, що може зробити Дмитро для себе, щоб прогресувати, – просто грати, здобувати досвід. Він дійсно неймовірний воротар і дуже молодий, вся його карʼєра ще попереду. Найкраще, що він може зробити для себе, це підвищити свій рівень гри, просто продовжуючи робити те, що він робить, і накопичувати досвід, особливо в матчах Ліги чемпіонів.
– Крім Різника, хто з голкіперів у майбутньому може зайняти місце першого номера?
– Звісно, ми розглядаємо ситуацію, що Дмитра не буде в команді у майбутньому. У нас є кілька інших голкіперів – Кіріл Фесюн, Денис Твардовський та Тимур Пузанков. Вони всі тренуються на однаковому рівні з Дмитром. Як мінімум, на випадок того, що через деякі причини Різник не зможе зіграти у якомусь із матчів. Тоді б вони могли замінити його, при цьому команда не втратить у якості.
Раймонд в Україні / Фото ФК Шахтар
– Враховуючи тривалі подорожі, наскільки це ускладнює вашу роботу з голкіперами?
– Так, як ви наголосили, тривалі подорожі, перельоти не могли не позначитися на побудові тренувального процесу. Це не лише стосується нашої роботи з голкіперами, а й загалом команди. Безумовно, ситуація, яка відбувається в країні, повномасштабне вторгнення, постійні переїзди... Я точно їм не заздрю, тому що вони перебувають далеко від дому, від друзів. Дійсно, побудова тренувань для голкіперів ускладнена, утім, ніхто з них не скаржився. Вони всі виконують неймовірний обсяг роботи і я максимально задоволений тим, як вони віддаються процесу. Можу лише зробити їм компліменти.
– Коли ви прийшли, то сказали, що Шахтар націлений на завоювання трофеїв, тож вам би хотілось стати частиною цієї історії. Які враження від здобуття титулу чемпіона України?
– Як я казав, одна з причин, чому прийшов у Шахтар, – це команда топ-рівня. І я хотів здобувати титули і трофеї. Буду лаконічним: я перебував у екстазі, коли ми виграли чемпіонство і Кубок України. Це була ейфорія та щира радість за всіх гравців та весь персонал. Чесно, був надзвичайно щасливий.
– Звісно, ви даєте поради Різнику щодо пенальті. А чи консультуєте нападників щодо 11-метрових?
– Безумовно, як голкіпер з досвідом, можу дещо порадити нападникам, як краще використати слабкі сторони воротаря суперників. Є секретні фішки, якими я ділюся з гравцями.
– Ви вже певний час в Україні. Чи познайомилися з культурою? Чи знаєте кілька слів українською?
– Так, я знаю кілька слів. Навіть дещо розумію. Наприклад: "добрий день", "добрий вечір", "як справи". Але коли звучать відповіді, дуже важко зрозуміти.
– У вас була велика карʼєра як гравця Манчестер Юнайтед, ви працювали зі сером Алексом Фергюсоном. Розкажіть про той період.
– Мабуть, варто сказати, що я опинився у Манчестер Юнайтед у потрібний час. Це була золота епоха клубу. Ми домінували не тільки в Англії, а й на європейській арені. Це був період, коли ми здобули перемогу в Лізі чемпіонів у легендарному фіналі проти Баварії. Сер Алекс Фергюсон – неймовірна людина та легендарний спеціаліст. Пишаюся неоціненною нагодою бути гравцем, якого він тренував. Навіть згадки про той період викликають неймовірні емоції.
Ван дер Гау поруч зі Шмейхелем після фіналу ЛЧ-1999 / Matthew Ashton - Empics via Getty images
– Чи щось ви перейняли у Фергюсона для себе?
– Звичайно. Я провів у Манчестер Юнайтед шість років, тому певний досвід, певні звички сера Алекса Фергюсона свідомо чи несвідомо перейняв. Найважливіше, чого я навчився в нього – це стабільності та постійності. Неодноразово переконувався: наскільки б чудовим та класним гравцем ти не був, але якщо тобі бракує відданості та тяжкої праці, це все можна сміливо помножити на нуль. Оскільки саме завдяки наполегливості, стабільності та праці здобувається результат. Це, мабуть, найважливіший урок, який я засвоїв, перебуваючи поряд із Фергюсоном. І це саме те, що я намагаюся передавати, як тренер, своїм підопічним.
– Ви були одним із найстарших гравців, які поновлювали свій контракт із МЮ. Як вдавалося підтримувати форму і таке довголіття?
– У першу чергу секретний ключ до успіху – професіоналізм. Це відданість своїй роботі, дотримання режиму, правильне харчування. Також я не палю і не вживаю алкоголь, хоча можу трішки-трішки інколи. І завжди відповідально ставився до своїх обовʼязків гравця. Ніколи не легковажив тренуваннями. Це, певно, і є та таємниця успіху і причина, чому я продовжував залишатися важливою частиною того складу МЮ.
– Ви грали з легендами – Петером Шмейхелем та Фабʼєном Бартезом. Як це було?
– З обома я перебував у чудових взаєминах. Ми досі можемо поспілкуватися, коли трапляється нагода. У нас багато прекрасних спогадів про період, який ми провели разом.
– Крім футболу, чим ви полюбляєте займатися?
– Я полюбляю спорт. Воджу байк, подобається гра в падель.
